3. Кузова тролейбусів і їх будова.
Кузова тролейбусів ЗіУ-5Д і ЗіУ-682Б (рис. 4)складаються з двох бортів лівого ті правого, передніх і задніх лобових частин, даху і основою.
Основа кузовів тролейбусів має зварну конструкцію, вона передає навантаження кузова і пасажирів на підвіску та мости тролейбуса і бере на себе тягові зусилля від колеса.
Основа кузова тролейбуса ЗіУ-5Д (рис. 5) складається з двох повздовжніх балок, які мають назву лонжерони, і восьми поперечних ферм. Лонжерони – штамповані сталеві, прямокутної форми, в найбільш навантажених місцях, для підвищення жорсткості, підсилені пластинами ті кутовиками. У заднього звису для підсилення лонжерону виконують подвійним. Поперечні сталеві штамповані ферми приварюють до лонжерону і підсилюють кутовиками. До поперечних ферм та лонжеронів прогоничем або зварюванням кріплять під кузовне обладнання. На кінцях лонжеронів приварені серги, призначенні для буксирування тролейбуса.
Рис. 5 Основа кузова тролейбуса ЗіУ-5Д: 1 – повздовжні балки-лонжерони, 2 – поперечні ферми, 3, 5, 6 – кронштейни, 4 – серги.
Основа кузова тролейбуса ЗіУ-682Б (рис. 6) складається з двох лонжеронів, які заварені із окремих секцій. Секції виготовлені із сталевих труб прямокутної форми, які розволожені між поперечними фермами. Секції лонжеронів розміщуються над мостами і вигнуті в сторону салону. У місцях згину, а також в найбільш навантажених точках лонжерони підсилені пластинами та кутовиками. Для підсилення та збільшення жорсткості секції з’єднані розкосами. До лонжеронів у передній та задній частинах приварені площадки к яким кріпляться передні і задні пневмобалони. Ферми і самі лонжерони споряджені кронштейнами для встановлення ресор і іншого під кузовного обладнання.
Рис. 6 Основа кузова тролейбуса ЗіУ-682Б: 1, 6 – серги, 2, 7 – площадки,
3, 4, 8, 10 – Розкоси, 5, 9, 11, 12 – поперечні ферми, 13 – повздовжні балки-лонжерони.
У передній і задніх частинах лонжеронів знаходяться серги для буксирування тролейбуса. Каркаси бортів і даху тролейбуса (Зіу-5Д) зварені із сталевих профілів різного перетину.
Борта тролейбуса ЗіУ-682Б, передні і задні лобові частини і дах складаються із окремих каркасів, які зварені між собою трубчатим профілем. зовнішня обшивка виконана із сталевих листів і кріпляться до каркасу крапковим зварюванням.
Задня частина кузова тролейбуса обладнана дробиною для підйому на дах. До кінця дробини приварені кронштейни для утримання струмоприйомника у опущеному положенні. Середній частині тролейбусів встановлюється площадка для кріплення струмоприймача. Цю площадку закріпляють на прогоничах, біля площадки кріплять гумовий килим.
Для вентиляції салону на даху маються чотири вентиляційних люка. У місцях з’єднання бортів і криши по всьому периметру встановлений водовідливний жолоб.
Дверні пройми.
За умов експлуатації дверні пройми мають бути достатньо широкими, дозволяти виконувати посадку і висадку пасажирів (ширина дверної пройми потрібно мати не менш 1300 мм для задньої і середньої дверей і не менш 800 мм для передньої), мінімальне число зниження , достатньо низький рівень першої підніжки, високу надійність роботи дверних приводів та міцність дверних створом, вхідні поручні з двох сторін у дверній пройми.
Салони трамвайних вагонів і тролейбусів обладнані широкими , створ частими, поворотно-розсувні двері (рис. 7).
Найбільш широке поширення здобули ширмові двері. Ними обладнані трамвайні вагони РВЗ-6М, Т-3, ЛМ-68М, тролейбуси ЗіУ-5, ЗіУ-682Б. Такі двері прості за конструкцією, дозволяють достатньо швидко виконувати бистру посадку і висадку пасажирів, має невелике число степенем, низький рівень першої підніжки, вхідні поручні.
Рис. 7 Дверні пройми рухомого складу: а – розбіжні,
б – засувні з зовнішньою підвіскою, в – створчаті, г – ширмові,
д – поворотно-розсувні.
Однак ця конструкція має свої недоліки: повністю не використовуються дверні пройми (зложені створи), заклинює важільний привід із-за наявності «мертвої точки», недостатню міцність мають створи дверей, постільку не мають нижніх направляючих.
Нижче ми розглянемо будову дверей вагону Т-3 і тролейбусні ЗіУ-5, ЗіУ-682Б.
У вагонах Т-3 для входу і виходу пасажирів з правої сторони розміщені дві або три двері. Двері – чотирехстворчатиє (рис. 9 (а)). Дві створи з’єднані між собою шарнірами і уявляють собою половину двері. Кожна половина двері за допомогою жорсткої верхньої цапфи і регулюючої нижньої цапфи встановлюються в гніздах і кронштейнах. Створи дверей зварені із штампованих сталевих профілів. Пройми в дверних створах мають скло і закріплені за допомогою гумових ущільнень. Для зручності входу та виходу пасажирів у середній частині дверної пройми на внутрішній стороні середніх створом дверей встановлені поручні.
На верхній цапфі кріпіться важіль управління дверми. Для регулювання його положення цапфа має спеціальні пази. Цапфу (9) (см. рис. 9 (а)) поміщають у втулку (11) і нижнім кінцем приварюють до створи дверей. Втулка (11) виготовлена із пластмаси для зменшення тертя і утримання від провороту і випадання державки (10).
Рис. 8 Габаритний розміри тролейбуса ЗіУ-682Б (ЗіУ-9Б).
Рис.8 (а) Планування салону:
1-двохмістні сидіння; 2-одномістні сидіння; 3-сидіння водія; 4-полуавтоматичні каси; 5-компостер.
Рис. 9(а) Вхідні двері вагону Т-3: 1 – шарнір, 2 – створка, 3 – поручень,
4 – ущільнення, 5 - направляюча, 6 – ролик, 7 – кронштейн, 8 – важіль, цапфа верхня, 10 – державка, 11 – втулка, 12 – куля, 13 – нижня цапфа, 14 – щітка, 15 – гніздо.
Нижня цапфа (13) з’єднана нарізом з гніздом (15). Її висоту регулюють і потім фіксують кінцевою гайкою. На нижню цапфу через стальну кулю(12) спирається створка дверей, що дозволяє знизити тертя і облегшити роботу дверного приводу. У верхній частині дверної пройми розволожена направляюча дверей (5). Дверні створи переміщуються по направляючим, утримуються штирями з роликами (6), закріплених у кронштейнах (7) дверних створом. Крайнє положення відкритих дверей регулюються встановленою тягою приводу дверей. двері повинні відкриватися до упору, який знаходиться на боковій стінці ступенів.
У нижній частині дверей встановлені щітки (14), а у верхні ущільнення (4). Внизу з зовні на середніх створах дверей встановлені петлі, які дозволяють закрити двері вагону при його відстою на висячий замок.
Тролейбус ЗіУ-5 має дві чотирехстворчаті двері, тролейбус ЗіУ-682Б – дві чотирехстровчаті і одну двохстровчату (передня).
Рис. 9 Верхня (а) і нижня (б) опори дверей тролейбусів: 1 – ось, 2 – втулка, 3 – прогонич М8 × 35, 4 – шайба пр. 8, 5 – накладка, 6 – важіль, 7 - шайба пр. 12, 8 – шайба пр. 12, 9 – гайка М12, 10 – вкладиш, 11 – наддверний профіль боковини, 12 – гайка, 13 – балка підніжки, 14 - ось дверей, 15 – куля, 16 – тарельчата шайба.
Рис. 10 Механізм відкриття і закривання дверей: 1 – коромисло, 2 – з’єднувальна муфта, 3 – електричний двигун, 4, 9 – важіль, 5, 8 – тяги, 6 – двері, 7 редуктор.
Механізм відкриття і закриття дверей (рис. 10) – електромеханічний з дистанційним управлінням із кабіни водія. Електричний двигун з редуктором встановлений і закріплюється на спеціальній рамі, який вварений у каркас даху. Коромисло посаджені на конус вала редуктора і закріплена гайкою М12, тяга з’єднана з коромислом і важелем осей на підшипниках.
При роботі дверей крутячий момент від електродвигуна через редуктор передається на коромисло. Тяги, здійснюють возвратно-поступальний рух, повертаючи важелі і осі дверей, тим самим забезпечують відкривання і закривання дверей. довжина тяг регулюється таким чином, щоб двері відкривалися повністю.
Опалення та вентиляція.
До системи опалення і вентиляції пасажирських вагонів пред’являються наступні вимоги: кратність повітряного обміну і літню пору в салоні на протязі однієї години повинна бути не менш 20 при швидкості руху 15 – 20 км/год., система опалення і вентиляції повинна бути регулюючою; система опалення повинна забезпечувати на стоянках при закритих дверях не менш 200С; системи вентиляції і опалення повинні бути так сконструйовані і розміщені , щоб забезпечити рівномірність їх дій по всьому салону.
Опалення салону трамвая і тролейбуса виконується електричними печами, розміщені під сидіннями, калориферне опалення, використовує тепло від пуско-гальмових реостатів. Калориферне опалення дозволяє використовувати вентиляцію також і літом, для примусової вентиляції салону.
У вагонах ЛМ-68М і Т-3, і тролейбусах ЗіУ-682Б для додаткового нагріву повітря використовують також електричні печі, встановлених у вентиляційних каналах повітроводів. Потужність печей додаткового обігріву складає 4,8 – 5,6 кВт.
У літку заслінки, які знаходяться у каналах повітроводів переключаються для відбору нагрітого повітря на зовні. На вагонах ЛМ-68М, РВЗ-6М, тролейбусах ЗіУ-5, ЗіУ-682Б указані системи служать для витяжної вентиляції салону. На трамвайних вагонах РВЗ-6М і КТМ-5М3 повітря поступає через вентиляційні забірники у головній частині вагону. Вентиляція салону тролейбусів ЗіУ-5 і ЗіУ-682Б, трамваїв Т-3 - через дахові вентиляційні люки.
Рис. 11 Система опалення тролейбуса: 1 – центр обіжний вентилятор, 2 – ящик пускових реостатів, 3 - канал салону, 4 – забірник повітря, 5 – поперечний канал із заслінкою, 6 - електрична піч, 7 – електрична піч кабіни водія, 8 – розподільник повітря із гнучкими рукавами, 9 – патрубок для подачі повітря до ніг водія.
Кабіна водія і її обладнання.
Конструкція приладів управління і засоби їх встановлення у кабіну водія повинні враховувати три основних фактора: функціональність, експлуатаційність і естетичність.
Функціональні фактори: призначеність і принцип дії того чи іншого пристрою, виконання водієм функціональних дій по управлінню.
Експлуатаційні фактори: легкість керування, надійність роботи приладів і апаратури управління. Вимоги техніці безпеки і охорона праці.
Естетичні фактори: композиційне рішення розміщення приладів і пристроїв керування, їх цвіт і т.п.
Конструкція кабіни водія повинна забезпечувати такий обзір водієві, котрий забезпечував непроглядову частину дороги від передньої частини тролейбуса не привищував 4 м. вимоги також стосуються нормуванню рівня шуму, кратності повітрообміну, температурного режиму і т.п.
Кабіна водія вагону Т-3 має розміри необхідні для нормальної роботи водія. Вона відділена від пасажирського салону перегородкою, яка має два вікна і засувні двері. У передній частині кабіни водія розташовано пульт управління і частка електроапаратури.
Передній частині під пультом розташовано контролер управління з педальним приводом.
З правої сторони пульта розташовано шафа із щитком запобіжників і вимикач люмінесцентного освітлення, з лівої сторони – вимикач опалення і освітлення, реверсів і держак приводу пісочниц. Позаду на стінці встановлені акумуляторні батареї і вогнегасник. Сидіння водія (рис. 12) складається із тумби , трубчатого каркасу, полум’якої подушки і спинки.
2 – регулятор висоти, 3, 16 – подушка, 4 – затискувачі, 5 – регулятор нахилу,
6, 10 – спинка, 7, 17 – каркас, 8 – пружина, 9 – важіль, 11 – шарнір, 12 – направляючі опори, 13 – фіксуючий пристрій, 14 – стопорна планка з гвинтом.
Сидіння можна регулювати: зміна висоти – регулятор (2), а зміна нахилу важелем (9), нахил спинки змінюється регулятором (5).
Лобове скло кабіни водія без осколочне товщиною 5,5 мм. Для чистки лобового скла маються два стекло очисника з електромеханічним приводом. Захист від льоду на склі забезпечує тепле повітря від калорифера.
Кабіна водія тролейбусів ЗіУ-5 і ЗіУ-682Б відділена від салону перегородкою. Двері кабіни задвіжні, вони встановлюються на роликах. По праву сторону у кабіні розташована панель з контакторами, а зліва щиток з вимикачами управління. Перед щитком розташовано рульовий механізм.
На полу закріплені педалі контролера, котрі встановлюються позаду за сидінням водія. З лівої сторони на і позаду водія на перегородці встановлені різні апарати управління, щитки з запобіжниками, автоматичний вимикач і т.п.
Дзеркала заднього виду служать для контролю за посадкою та висадкою пасажирів. Крім того у кабіні водія встановлюється дзеркало на шарніру для контролю дій пасажирів у салоні.
Сидіння водія (рис. 12, б) встановлюється у кабіні перед рульовим колесом. Каркаси, зварені із труб. Подушка (16) встановлюється у направляючу опору (12), де переміщується і закріплюється приладом (13). У необхідному положенні опора фіксується стопорною планкою (14) з гвинтом. Нахил спинки регулюється шарніром (11).