ВСТУП
Інфляція являє собою одну з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. Вона знецінює результати праці, знищує заощадження юридичних і фізичних осіб, перешкоджає довгостроковим інвестиціям і економічному зростанню. Висока інфляція руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за кордон, послаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Інфляція є найефективнішим засобом перерозподілу національного багатства − від бідніших верств суспільства до більш багатим, посилюючи тим самим його соціальне розшарування.
Проблема інфляції в Україні є досить актуальною в наш час і вимагає свого негайного вирішення. Варто відзначити, що ймовірність інфляційної загрози визначається системою ризиків, диференційованих за часовою та просторовою характеристиками. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в Україні, що є порушенням процесу суспільного відтворення. Вона спричиняє зростання цін, зниження життєвого рівня населення, позбавлення підприємців стимулів, викривлення економічних орієнтирів, загострення економічних і соціальних суперечностей. Можна відзначити вчених, які працювали над цією проблемою: Петрик О.Н., Ніколайчук С.В., Горбанський А.Б., Марцин В.С. Скрипник А.В., Варваренко Г.С., Бласкевич Н.І., Калюжний В. та багато інших.
Мета роботи полягає в узагальненні теоретико-методологічних підходів до розкриття сутності інфляції, як соціально-економічного явища, дослідження діючої практики боротьби з інфляцією та визначення першочергових заходів по удосконаленню антиінфляційної політики.
Об’єктом дослідження є інфляція та інфляційні процеси в Україні.
Предметом дослідження виступають організаційно-економічні засади регулювання інфляційних явищ.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі завдання:
вивчено інфляцію як соціально-економічне явище;
досліджено види та соціально-економічні наслідки інфляції;
проаналізовано динаміку показника інфляції в період становлення ринкових відносин в Україні (1991–2012 рр.);
розглянуто світовий та вітчизняний досвід методів подолання інфляції;
запропоновано заходи по удосконаленню антиінфляційної політики.
При написанні роботи застосовувалися такі методи дослідження: монографічний, економіко-статистичний, аналітичний, логічний.
Інформаційною базою для написання роботи послужили: науково-методична література, законодавчі акти; статистичні довідники, інтернет.
Розділ 1 соціально-економічна сутність та форми прояву інфляції
Інфляція як соціально-економічне явище
Інфляція — це багатопланове соціально-економічне явище, яке характеризує співвідношення між кількістю паперових грошей, обсягом вироблених товарів та послуг і темпами зростання рівня цін. Інфляційний процес означає знецінення грошей стосовно золота, товарів та іноземних валют.
Інфляція виникла ще у XVI ст., коли мала локальний (обмежений) характер, і у XX ст. набула постійного характеру як знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу і появи маси грошей, не забезпечених товарами. Інфляція — це супутник паперових грошей, які мають властивість виконувати функцію засобу обігу, обслуговувати обмін товарів і послуг. Зростання цін потребує додаткового випуску паперових грошей, що порушує пропорційність і переповнює фінансові канали знеціненими грошима [5].
Інфляція завжди супроводжується зростанням загального рівня цін, зниженням платоспроможного попиту населення, його життєвого рівня, розвитком тіньової економіки, посиленням злочинності та ін.
Виникнення й існування інфляції зумовлено багатьма причинами:
— помилкова грошова політика держави, що призводить до надлишків грошової маси в обігу;
— монополізація ринків, яка обумовлює існування монопольних цін, знецінення грошей;
— мілітаризація економіки, що негативно впливає на державний бюджет, призводить до його дефіциту і додаткової емісії грошей;
— збільшення державного боргу;
— зростання витрат держави на дотації нерентабельним підприємствам, списання їх боргів;
— зростання внутрішніх цін порівняно зі світовими в умовах спаду вітчизняного виробництва;
— помилкова податкова політика стримує інвестиції, розвиток бізнесу, перешкоджає збільшенню пропозиції щодо інфляційного попиту [1].
Зовні інфляція проявляється у зростанні загального рівня цін та зниженні купівельної спроможності грошей. Перебіг інфляційного процесу схематично ілюструє рис. 1.1.
Рис. 1.1 Інфляційний процес (складено за [20])
Інфляція призводить до стихійного перерозподілу доходів та багатства між соціальними групами населення, зниження матеріального стимулювання праці, до спаду виробництва, скорочення інвестицій, гальмування науково-технічного прогресу, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни, зменшення конкурентних можливостей на світовому ринку.
Інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово як тривалий процес, який можна розділити на три етапи:
на першому етапі темпи зростання цін (інфляції) відстають від темпів збільшення грошової маси в обігу;
на другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання грошової маси в обігу;
на третьому стані зростання цін набирає нерівномірного стрибкоподібно характеру, коли темпи зростання цін то випереджають темпи зростання грошової маси, то відстають від них [7].
Інфляційний процес може відбуватись і під впливом цілої низки немонетарних чинників. Йдеться про інфляцію витрат, що спричиняється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат, її Ще називають інфляцією пропозиції. Це передусім зростання заробітної Плати, витрат на енергетичні й сировинні ресурси, а також зниження продуктивності праці, посилення монополізації виробництва і ринку, зростання у структурі виробництва галузей із сповільненими темпами підвищення продуктивності праці (наприклад послуг), з високою часткою витрат на заробітну плату та низкою питомою вагою виробництва предметів споживання, високі непрямі податки тощо (табл. 1.1).
Таблиця 1.1