- •1. Розкрийте поняття правової системи, назвіть її ознаки, охарактеризуйте основні правові системи світу та їх особливості.
 - •2. Охарактеризуйте поняття, склад та види правопорушень.
 - •3. Дайте визначення правовідносин та охарактеризуйте їх структурні елементи.
 - •4. Визначте поняття та стадії правового регулювання й правового впливу, визначте структуру механізму правового регулювання.
 - •5. Розкрийте поняття, ознаки, принципи та види юридичної відповідальності.
 - •6. Поясніть терміни «держава» та «право». Визначте теорії походження держави та її основні ознаки.
 - •7. Дайте визначення форми держави та назвіть її структурні елементи.
 - •8. Охарактеризуйте принципи права: поняття, види.
 - •9. Визначте поняття та джерела конституційного права України, розкрийте особливості конституційно-правових відносин.
 - •10. Охарактеризуйте конституційний лад України та його елементи.
 - •11. Розкрийте основні принципи, підстави набуття та припинення громадянства України.
 - •12. З’ясуйте суть і значення конституційних прав та свобод людини і громадянина, їх класифікацію та способи захисту.
 - •13. Міжнародне право у сфері прав людини та процес його становлення
 - •14. З’ясуйте порядок формування та функції Конституційного Суду України. Визначте вимоги до суддів Конституційного Суду України.
 - •15. Розкрийте судову систему України, визначте вимоги до суддів.
 - •16. Охарактеризуйте Конституцію України: поняття, ознаки, функції, принципи, структура.
 - •17. Охарактеризуйте виборче право та виборчу систему України.
 - •18. Розкрийте конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
 - •19. Охарактеризуйте законодавчий процес в Україні: поняття, стадії.
 - •20. Визначте конституційно-правовий статус Президента України.
 - •21. Визначте компетенцію Кабінету Міністрів України.
 - •22. Розкрийте правові засади місцевого самоврядування в Україні.
 - •23. Визначте особливості конституційно-правового статусу Автономної республіки Крим.
 - •24.Дайте характеристику правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
 - •25. Розкрийте поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення.
 - •26. Охарактеризуйте державне управління: поняття, ознаки, принципи здійснення.
 - •27. Розкрийте зміст і загальні риси адміністративного процесу.
 - •28 Охарактеризуйте особисті немайнові права фізичної особи.
 - •29. Розкрийте зміст поняття юридичної особи, її ознаки та види.
 - •30. Охарактеризуйте інститут спадкування: поняття, види, порядок спадкування.
 - •31. Охарактеризуйте форму і зміст позовної заяви.
 - •32. Розкрийте поняття, структуру та значення складу злочину.
 - •33. Охарактеризуйте співучасть у злочин: поняття, форми, види співучасників та їх відповідальність.
 - •34. Назвіть та проаналізуйте обставини, які виключають злочинність діяння.
 - •35. Розкрийте особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
 - •36. Дайте характеристику системи покарань за кримінальним правом України, розкрийте особливості призначення основних та додаткових покарань.
 - •37. Проаналізуйте злочини проти життя і здоров’я особи.
 - •38. Дайте характеристику злочинів проти власності.
 - •39. З’ясуйте значення доказів у кримінальному процесі.
 - •40. Охарактеризуйте порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
 - •41. Дайте загальну характеристику суб’єктів господарських правовідносин.
 - •42. Розкрийте поняття, ознаки та види господарсько-правової відповідальності.
 - •43. Визначте особливості банкрутства як правового механізму регулювання підприємницької діяльності.
 - •44. Розкрийте поняття, сторони та зміст трудового договору.
 - •45. Проаналізуйте підстави припинення трудового договору.
 - •46. Дайте визначення поняття робочого часу та розкрийте специфіку його видів.
 - •47. Розкрийте поняття оплати праці, охарактеризуйте системи оплати праці
 - •48. Дайте визначення поняття трудової дисципліни та проаналізуйте особливості дисциплінарної відповідальності працівників за трудовим правом.
 - •49. Охарактеризуйте зміст матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
 - •50. Розгляньте порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
 - •51. Розкрийте роль колективних угод та колективних договорів у трудовому праві України.
 - •52.Розкрийте зміст соціального партнерства та визначте його сторони.
 - •53. Розкрийте поняття правоохоронного органу та визначте правове регулювання діяльності правоохоронних органів України.
 - •54.Розкрийте зміст правового регулювання діяльності Прокуратури України, визначте її функції.
 - •55. Дайте характеристику системи органів внутрішніх справ та сформулюйте їх завдання.
 - •56. Розкрийте поняття, види та гарантії адвокатської діяльності в Україні.
 - •57. Розкрийте поняття та принципи реалізації екологічної політики в Україні; визначте об’єкти та суб’єкти екологічних правовідносин.
 - •58. Розкрийте поняття, умови і порядок укладення шлюбу в Україні.
 - •59. Дайте характеристику прав та обов’язків подружжя за сімейним законодавством України.
 - •60. Розкрийте зміст сімейних форм правового виховання дітей, що залишилися без батьківського піклування.
 
32. Розкрийте поняття, структуру та значення складу злочину.
Склад злочину – це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне.
Особливості:
1) склад злочину являє собою певну сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, що визначають конкретне суспільне небезпечне діяння як злочинне;
2) тільки в кримінальному законі встановлюється сукупність зазначених ознак;
3) перелік складів злочинів, передбачених законом, є вичерпним;
4) тільки у складі злочину визначається характер та обсяг відповідальності за вчинений злочин.
У науці кримінального права вчення про склад посідає особливе місце. Це пояснюється як його значущістю для вирішення питань про злочинність або не злочинність діяння, правильної кваліфікації вчиненого і точного застосування закону, так і тим, що в рамках самого вчення про склад вивчаються і розвиваються всі основні інститути кримінального права.
Юридичний склад злочину включає
1. Об’єкт злочину – те, на що спрямований злочин: власність, майнові права, життя особи, державний лад.
2. Об’єктивна сторона злочину – це ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину, ті зміни в оточуючому суспільному середовище, які призводять до вчинення злочину, а також саме діяння, подію вчинення злочину.
3. Суб’єкт злочину – фізична, осудна особа, яка досягла встановленого законом віку.
Осудність – здатність особи усвідомлювати та оцінювати суспільне значення своєї дії чи бездіяльності або керувати ними.
Вік особи – досягнення встановленого кримінальним законом віку, з якого починається кримінальна відповідальність (ст. 22 ККУ):
– загальна дієздатність – з 16 років,
– виключна дієздатність – з 14 років,
– особлива дієздатність – з 18 років.
4. Суб’єктивна сторона злочину – це ознаки, які характеризують злочин з його внутрішнього боку.
Склад злочину – це юридичне поняття про окремий злочин. Він є підставою для кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. У цій нормі визначається найважливіше значення складу злочину для законності й обґрунтованості кримінальної відповідальності: тільки сукупність усіх передбачених законом ознак складу (і ніякі інші обставини) може бути підставою кримінальної відповідальності. Таким чином, склад злочину є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності: встановлення його ознак у конкретному суспільно небезпечному діянні особи означає, що є все необхідне для кримінальної відповідальності.
Тим самим склад злочину визначає і межі розслідування, тому що основним завданням слідства саме і є встановлення об'єктивних і суб'єктивних ознак складу злочину.
Важливе значення складу злочину виявляється і в тому, що він дозволяє провести, по-перше, чітке розмежування між злочином і провиною, тобто незлочинним суспільне небезпечним діянням; по-друге, відмежувати один злочин від будь-якого іншого (наприклад, крадіжку від грабежу, зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень).
У законодавчій практиці за допомогою складу здійснюється криміналізація (декриміналізація) суспільне небезпечних діянь. Тому склад злочину, як і вчення про нього, утворює той інструмент, за допомогою якого законодавець і здійснює кримінальну політику в галузі криміналізації діянь.
