- •1. Розкрийте поняття правової системи, назвіть її ознаки, охарактеризуйте основні правові системи світу та їх особливості.
- •2. Охарактеризуйте поняття, склад та види правопорушень.
- •3. Дайте визначення правовідносин та охарактеризуйте їх структурні елементи.
- •4. Визначте поняття та стадії правового регулювання й правового впливу, визначте структуру механізму правового регулювання.
- •5. Розкрийте поняття, ознаки, принципи та види юридичної відповідальності.
- •6. Поясніть терміни «держава» та «право». Визначте теорії походження держави та її основні ознаки.
- •7. Дайте визначення форми держави та назвіть її структурні елементи.
- •8. Охарактеризуйте принципи права: поняття, види.
- •9. Визначте поняття та джерела конституційного права України, розкрийте особливості конституційно-правових відносин.
- •10. Охарактеризуйте конституційний лад України та його елементи.
- •11. Розкрийте основні принципи, підстави набуття та припинення громадянства України.
- •12. З’ясуйте суть і значення конституційних прав та свобод людини і громадянина, їх класифікацію та способи захисту.
- •13. Міжнародне право у сфері прав людини та процес його становлення
- •14. З’ясуйте порядок формування та функції Конституційного Суду України. Визначте вимоги до суддів Конституційного Суду України.
- •15. Розкрийте судову систему України, визначте вимоги до суддів.
- •16. Охарактеризуйте Конституцію України: поняття, ознаки, функції, принципи, структура.
- •17. Охарактеризуйте виборче право та виборчу систему України.
- •18. Розкрийте конституційно-правовий статус Верховної Ради України.
- •19. Охарактеризуйте законодавчий процес в Україні: поняття, стадії.
- •20. Визначте конституційно-правовий статус Президента України.
- •21. Визначте компетенцію Кабінету Міністрів України.
- •22. Розкрийте правові засади місцевого самоврядування в Україні.
- •23. Визначте особливості конституційно-правового статусу Автономної республіки Крим.
- •24.Дайте характеристику правового статусу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •25. Розкрийте поняття, ознаки та склад адміністративного правопорушення.
- •26. Охарактеризуйте державне управління: поняття, ознаки, принципи здійснення.
- •27. Розкрийте зміст і загальні риси адміністративного процесу.
- •28 Охарактеризуйте особисті немайнові права фізичної особи.
- •29. Розкрийте зміст поняття юридичної особи, її ознаки та види.
- •30. Охарактеризуйте інститут спадкування: поняття, види, порядок спадкування.
- •31. Охарактеризуйте форму і зміст позовної заяви.
- •32. Розкрийте поняття, структуру та значення складу злочину.
- •33. Охарактеризуйте співучасть у злочин: поняття, форми, види співучасників та їх відповідальність.
- •34. Назвіть та проаналізуйте обставини, які виключають злочинність діяння.
- •35. Розкрийте особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •36. Дайте характеристику системи покарань за кримінальним правом України, розкрийте особливості призначення основних та додаткових покарань.
- •37. Проаналізуйте злочини проти життя і здоров’я особи.
- •38. Дайте характеристику злочинів проти власності.
- •39. З’ясуйте значення доказів у кримінальному процесі.
- •40. Охарактеризуйте порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •41. Дайте загальну характеристику суб’єктів господарських правовідносин.
- •42. Розкрийте поняття, ознаки та види господарсько-правової відповідальності.
- •43. Визначте особливості банкрутства як правового механізму регулювання підприємницької діяльності.
- •44. Розкрийте поняття, сторони та зміст трудового договору.
- •45. Проаналізуйте підстави припинення трудового договору.
- •46. Дайте визначення поняття робочого часу та розкрийте специфіку його видів.
- •47. Розкрийте поняття оплати праці, охарактеризуйте системи оплати праці
- •48. Дайте визначення поняття трудової дисципліни та проаналізуйте особливості дисциплінарної відповідальності працівників за трудовим правом.
- •49. Охарактеризуйте зміст матеріальної відповідальності сторін трудового договору.
- •50. Розгляньте порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •51. Розкрийте роль колективних угод та колективних договорів у трудовому праві України.
- •52.Розкрийте зміст соціального партнерства та визначте його сторони.
- •53. Розкрийте поняття правоохоронного органу та визначте правове регулювання діяльності правоохоронних органів України.
- •54.Розкрийте зміст правового регулювання діяльності Прокуратури України, визначте її функції.
- •55. Дайте характеристику системи органів внутрішніх справ та сформулюйте їх завдання.
- •56. Розкрийте поняття, види та гарантії адвокатської діяльності в Україні.
- •57. Розкрийте поняття та принципи реалізації екологічної політики в Україні; визначте об’єкти та суб’єкти екологічних правовідносин.
- •58. Розкрийте поняття, умови і порядок укладення шлюбу в Україні.
- •59. Дайте характеристику прав та обов’язків подружжя за сімейним законодавством України.
- •60. Розкрийте зміст сімейних форм правового виховання дітей, що залишилися без батьківського піклування.
29. Розкрийте зміст поняття юридичної особи, її ознаки та види.
Юридична особа - це організація, що має відособлене майно, може від свого імені здобувати майнові й особисті немайнові права й мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражному суді або в третейському суді (ст.23 ГК України).
Ознаки юридичної особи:
організаційна єдність;
2) наявність відокремленого майна;
3) участь у цивільному обігу від власного імені;
4) здатність нести самостійну майнову відповідальність;
5) здатність бути позивачем та відповідачем в судах.
Наявність організаційної єдності, тобто організаційної цілісності юридичної особи: існування й участь у цивільному обороті як єдиного цілого закріплених в уставі (положенні) юридичної особи його різного роду органів, структурних підрозділів.
Участь у цивільному обороті від свого імені, тобто не від імені яких-небудь інших осіб (наприклад, засновників юридичної особи). Керівники філій і представництв юридичних осіб діють на підставі доручення, отриманої ними від юридичної особи до складу якого вони входять. Юридична особа завжди має своє найменування, що індивідуалізує (персоніфікує) його в загальній масі інших юридичних осіб.
Самостійна майнова відповідальність, тобто юридична особа відповідає за своїми обов'язками винятково своїм майном (відособленим від майна інших осіб), а не майном, наприклад, його засновників.
Правоздатність і дієздатність юридичних осіб здобуваються одночасно, виникають із моменту державної реєстрації юридичної особи.
Класифікація юридичних осіб здійснюється відповідно до існуючих форм власності. Види підприємств визначені у Господарському кодексі: державні, колективні, приватні, господарські товариства, індивідуальні підприємства.
30. Охарактеризуйте інститут спадкування: поняття, види, порядок спадкування.
Спадкове право – це галузь цивільного права, що регулює відносини по спадкуванню майнових і деяких особистих (немайнових) прав та обов’язків.
Під спадкуванням мається на увазі перехід майнових і деяких особистих немайнових прав та обов’язків фізичної особи, яка померла (спадкодавця,) до інших осіб – його спадкоємців.
Таким чином, спадкування – це правовідносини, в яких є дві сторони: спадкодавець та спадкоємець.
Спадкодавцями можуть бути тільки фізичні особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства.
Спадкоємці – це вказані у заповіті або у законі особи, до яких переходять цивільні права і обов’язки спадкодавця.
Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Крім того, спадкоємцями можуть бути юридичні особи і держава (лише за заповітом).
Спадкування можу бути двох видів: за заповітом або за законом.
Майно, яке переходить в порядку спадкування, називається спадщиною. До її складу входять усі права та обов’язки, що належать спадкодавцеві на момент його смерті. Іноді спадщину називають спадковою масою (або майном).
Спадкове право визначає підстави спадкування:
а) час відкриття спадщини – відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою;
б) місце відкриття спадщини – останнє постійне місце проживання спадкодавця, якщо воно невідоме – місцезнаходження майна або його основної частини;
в) коло осіб, які можуть бути спадкоємцями.
Право на спадкування виникає за наявності декількох умов:
а) наявність заповіту;
б) спадкодавець повинен визначити цю особу своїм спадкоємцем. Кожна особа має на це право, але закон передбачає умови, за яких громадянин може бути усунений від права на спадкування – через неправомірну поведінку щодо спадкодавця або інших спадкоємців, внаслідок позбавлення батьківських прав тощо. Крім того, спадкодавець може у заповіті визначити особу, яку він позбавляє права на спадкування.
Не мають права спадкувати ті зі спадкоємців за законом або за заповітом, які умисно позбавили життя спадкодавця або будь-кого з його спадкоємці з метою отримання спадщини або здійснити замах на їх життя.
ЦК надає перевагу спадкуванню за заповітом, надає фізичній особі право призначати спадкоємців шляхом складання заповіту та розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд.
Заповіт – розпорядження особи (заповідача) відносно належного йому майна, майнових прав та обов’язків на випадок своєї смерті, складений у встановленому законом порядку.
Заповідачем можу бути будь-яка фізична особа, яка є повністю дієздатною. Заповіт має бути письмовим із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.
Зміст заповіту повинен відповідати вимогам закону (наприклад, не можливо позбавити спадщини малолітніх і непрацездатних дітей, дружину (чоловіка), батьків, утриманців).
Заповідач:
може в будь-який час відмінити або замінити раніше складений ним заповіт;
має право заповідати майно в різних частках;
має право робити заповідальну відмову (виконання будь-якого зобов’язання на користь однієї чи кількох осіб);
має право покласти на спадкоємця виконання будь-яких дій, спрямованих на здійснення будь-якої загальнокорисної мети.
Спадкування за законом відбувається, коли:
немає заповіту;
заповіт визнаний недійсним;
спадкоємці за заповітом не прийняли спадщини.
Законом встановлюються такі підстави закликання до спадкування за законом: родинні, сімейні стосунки, шлюб, усиновлення, знаходження на утриманні протягом останніх 5 років.
Новий ЦК встановлює черговість спадкування за законом:
І черга – діти спадкодавця, один з подружжя, батьки.
ІІ черга – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід.
ІІІ черга – рідні дядько і тітка.
IV черга – особи, які проживали за спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
V черга – інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, або утриманці, які не були членами сім’ї спадкодавця.
Частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або застереженням.
Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він мешкав з померлим.
Спадкоємці, які не проживали зі спадкодавцем, зобов’язані у строк шість місяців подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини зайву про прийняття спадщини. Спадкоємці, які прийняли спадщину, несуть відповідальність по боргах спадкодавця в межах дійсної вартості успадкованого ним майна.