Лабораторна робота № 5

Частина 1

Програмно-педагогічні засоби (ппз). Навчальні комп’ютерні програми

Завдання:

1. опрацювати методичні рекомендації до використання ППЗ у навчальному процесі;

2. самостійно налаштувати роботу ППЗ;

3. проаналізувати по одному ППЗ для курсу мови та літератури.

Аналіз ппз

1. Назва, вид-во, автор. Рекомендовано, допущено, апробація

2. Адресований

3. Обсяг матеріалу та відповідність програми

4. ВИД (тип)

5. Інформативність (текстова наповненість)

6. Мультимедійність (аудіо, відео, графіка, анімація, гіпертекст)

7. Інтерактивність

8. Оформлення та зручність використання (навігація)

9. Які завдання навчання вирішуються

10. Приклади використання у навчальному процесі

11. Розробка плану-конспекту уроку із використанням ППЗ

Прилад (частина ресурсу)	Мета використання	Форма (вид діяльності учня)

Методичні зауваги

Під ППЗ розуміємо програмні засоби, в яких відображається деяка предметна галузь, в тій чи іншій мірі реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів учбової діяльності.

На сучасному етапі немає єдиної класифікації навчальних програм, можна виділити

1. Тематичні навчальні програми.

2. Комплексні навчальні системи.

3. Тесту вальні системи.

4. Комплекс мульти- медійних лекційних демонстрацій.

5. Электроні підручники.

6. Мультимедіа - підручники.

7. Віртуальні навчальні й дослідницькі лабораторії.

8. Презентаційні системи.

9. Комп’ютерні навчально-методичні ком­плекси та ін.

ППЗ можна поділити на типи

1. 1) тренувальні (призначені для закріплення вмінь та навичок);

2. 2) наставницькі (орієнтовані на засвоєння нових понять);

3. 3) проблемного навчання (побудовані на ідеях і принципах когнітивної психології);

4. 4) імітаційні та моделюючі (тут в якості методу пізнання використовується моделювання);

5. 5) інструментальні (використовують як допоміжний засіб для розв’язування задач);

6. 6) ігрові (ігри – як форма навчання).

За допомогою програми першого типу реалізують навчання, яке нагадує програмоване навчання, управління навчальним процесом відбувається за відповіддю (хід розв’язування задачі не аналізується). Використання цих програм орієнтовано на закріплення тих навичок, які в певній мірі вже сформовані. Такі програми легко інтегрувати в існуючі шкільні курси. Перевага цього підходу в тому, що учень працює на комп’ютері індивідуально, одержує негайну відповідь на кожну дію; вчителю не потрібно перевіряти велику кількість виконаних учнями завдань. В звичайній ситуації роботи з класом, де знаходиться близько тридцяти учнів і один вчитель, такий зворотній зв’язок неможливий. Прикладами таких програм є “Каштан”, “Дроби”, “Математика для школярів 5 – 7 класів” фірми “ГуруСофт”, “The Gaming Encyclopedia”, “Introduction to Geometry”.

Програми другого типу орієнтовані переважно на засвоєння нових понять. Хоча в цих програмах після надання інформації задаються питання, тобто навчання ведеться у формі діалогу, однак ведеться фатичний діалог, що побудований на основі формального перетворення відповіді учня. До програм цього типу можна віднести комп’ютерні “перелистувачі”, використання яких нічим не відрізняється від використання звичайних підручників. Прикладом таких програм є серія програм “Шкільний курс” на CD-ROM фірми “7 волк”. Застосування таких програм в навчальному процесі недоцільне, хоча перевагою CD-ROM перед підручниками є те, що на одному CD-ROM міститься велика кількість інформації, що зібрана з різних підручників. Іншим прикладом програм цього типу є програми, в яких матеріал подається в динамічній формі, а також має аудіо-супровід, наприклад, “Уроки геометрії”. До програм даного типу можна віднести і “Mathematics Algebra & Geometry”, “Cliffs StudyWare for Geometry V6.5“.

Програми третього типу побудовані на ідеях і принципах когнітивної психології, в яких здійснюється непряме управління діяльністю учнів, при якому ставлять різноманітні навчальні задачі, проблеми, спонукаючи учнів самостійно розв’язувати їх.

Програми четвертого типу використовують як основний засіб навчання для імітації перебігу різноманітних процесів і проявів явищ та педагогічного моделювання.

Програми п’ятого типу використовуються як допоміжний засіб для розв’язування навчальних задач, для полегшення виконання рутинних операцій стосовно обчислень та графічних побудов. Прикладами таких програм є “Дії з дробами”, GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, DERIVE.

У програмах шостого типу як основна форма навчання використовуються ігри. Проте частіше ігрові програми не виділяють як самостійні, бо вважається, що ігрові компоненти можуть мати місце в кожному типі навчальних програм.

ППЗ як і підручник (навчальна книга) може:

• відображати зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню.

• інформацію передавати не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах, динаміці

• управляти пізнавальною діяльністю учнів (сценарій навчального процесу)

• бути самостійним джерелом інформації

ППЗ як і наочність

• допомагають у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища

Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється - 15% інформації, при зоровому - 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, - 65%.

Дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії "вухо-мозок" дорівнює 50000 біт/с, а по лінії "око-мозок" - 50000000 біт/с.

Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання.

ППЗ як технічний засіб навчання забезпечує

• інформаційну насиченість навчально-виховного процесу, усвідомленого засвоєння науково-теоретичних знань.

• мають змогу долати часові і просторові межі, проникати у глибинну сутність явищ і процесів; показувати явища у розвитку, динаміці;

• реалістично відображати дійсність; емоційно забарвлювати інформацію.

За способами впливу на учнів ППЗ поєднує візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні (звукозорові) впливи:

• демонстрація предметів у статиці і динаміці

• схематична, таблична, текстова інформація

звукозаписи тощо

ППЗ доцільно застосовувати на таких етапах уроків:

• Діагностичне тестування якості засвоєння матеріалу;

• У тренувальному режимі для формування умінь і навичок після вивчення теми;

• У навчальному режимі;

• У індивідуальній роботі з учнями;

• У режимі самонавчання;

• У режимі графічної ілюстрації.