ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1. Господарство та економічні уявлення Стародавнього Сходу

Загальні ознаки господарства стародавніх цивілізацій (общинна власність, землеробство, ручна праця, натуральне виробництво, позаекономічний примус).

Місце Стародавнього Сходу у світовій економічній історії. Особливості організації виробництва. Зрошувальна система. Східне рабство.Розпад первіснообщинного ладу і формування перших держав у Передній Азії у VІІ-ІV тис. до н.е. Загальна характеристика державного і храмового господарства міст-держав Межиріччя (Шумер, Ур, Вавилон, інші). Питання організації і управління державним господарством у документах Давнього Шумера. Особливості економічної думки Давнього Вавилону (“Закони Липіт-Іштара”, “Закони Ешнуни”, “Закони Хамурапі”).

Розпад первіснообщинного ладу і формування давньоєгипетської держави. Соціально-економічний устрій Єгипту. Причини суспільної організації праці: залежність господарства від розливів Нілу і необхідність створення системи зрошення; культове будівництво. Система управління: фінансове відомство, військове відомство, відомство суспільних робіт. Особливості економічного розвитку Давнього Єгипту у періоди Раннього царства і Давнього царства (3100-2250 рр. до н.е.), Перехідного періоду (2250-1560 рр. до н.е.), Нового царства і Пізнього періоду (біля 1580-332 рр. до н.е.). Причини занепаду єгипетської держави.

Формування економічних поглядів рабовласницького суспільства. Пам’ятки економічної думки Давнього Єгипту (“Речення Іпусера”, “Пророцтво Нефертиті”, “Повчання Ахтоя, сина Дуауфа своєму синові Піопі”, “Папірус Вільбура”).

Особливості соціально-економічного устрою Стародавньої Індії за часів Харапської і Ведичної цивілізацій. Зародження економічних поглядів в Давній Індії (“Артхашастра”, “Закони Ману”).

Еволюція китайської цивілізації: епоха Шан, епоха Чжоу, епоха міжусобиць, епоха Хань. Основні види господарської діяльності в Стародавньому Китаї: вирощування рису, шовкопрядіння, будівництво доріг і каналів, металургія. Вплив китайських винаходів (лемех, хомут, компас, порох, годинник тощо) на розвиток продуктивних сил. Економічний світогляд мислителів Давнього Китаю: конфуціанство, легизм, моїзм, даосизм.

Тема 2. Господарство та економічна думка античного світу

Місце Давньої Греції у світовій економічній історії. Причини соціально-економічного піднесення Давньої Греції. Соціально-економічний устрій крито-мікенського суспільства. Еволюція грецького господарства в архаїчний період. Виникнення рабовласницьких відносин у Давній Греції. Особливості античного рабства. Реформи афінського архонта Солона (встановлення земельного максимуму, відміна боргового рабства, викуп афінян тощо). Господарство Греції класичного періоду. Економічна програма розвитку міст, промисловості і торгівлі правителя Афін Перикла (443-429 до н.е.). Реформи Солона. Економічні причини і наслідки грецької колонізації. Економічні причини занепаду грецької держави.

Джерела економічних уявлень раннього грецького суспільства: поеми Гомера “Іліада”, “Одісея”, Гесіода “Праця і дні”. Розвиток економічної думки в період кризи рабовласницького суспільства. Економічна думка античності. Економічна думка класичного періоду. Економічні уявлення Ксенофонта (430-355(4) до н.е.) “Домоустрій”, “Про податки”; Економічні ідеї Платона (427-347 до н.е.) “Держава”. Економічне вчення Аристотеля (384-322 до н.е.) “Закони” Політика”, “Нікомахова етика”.

Причини економічного і політичного піднесення Давнього Риму. Періодизація соціально-економічного розвитку Давнього Риму: становлення античного поліса і формування рабовласницьких відносин (VІ-ІІІ ст. до н.е.); розквіт класичного рабства (ІІ ст. до н.е.- ІІ ст. н.е.); криза рабовласницького ладу (ІІІ-ІV ст. н.е.). Римська община – об’єднання вільних і рівноправних приватних земельних власників. Реформи Сервія Тулія (6-тий цар Давнього Риму, VІ ст. до н.е.). Критерій поділу населення на майнові розряди (патриції, патрони, плебеї, клієнти, вільні, раби). Закони ХІІ таблиць (451-450 до н.е.). Обмеження норм оренди державних земель за аграрною реформою Гая і Тиберія Гракхів.

Основні види господарської діяльності у римській державі. Розвиток товарно-грошових відносин. Проблеми раціональної організації крупного рабовласницького господарства. Система колонату. Економічні причини занепаду римської держави.

Економічна думка Давнього Риму. Основний зміст праць Марка Порція Катона (234-149 до н.е.) “Трактат про землеробство” і Марка Теренція Варона (116-27 до н.е.) “Про сільське господарство.