
- •Розрахунково-графічні та контрольні завдання Динаміка точки
- •1.1 Приклад виконання завдання
- •Динаміка системи
- •2.1 Приклад виконання завдання
- •3.1 Приклад виконання завдання
- •Приклад виконання завдання
- •5.1 Приклад виконання завдання
- •Диференціальне рівняння (5.1), враховуючи (5.2) набуває вигляду
- •Із (5.6) та (5.7) визначаємо кутову швидкість тіла 3
- •Оскільки (5.10)
- •6.1 Приклад виконання завдання
- •6.1.1 Визначення зусиль в пасах та між тілами
- •6.1.2 Визначення реакції циліндричних шарнірів
- •Принцип д’Аламбера д.7 Застосування принципу д’Аламбера для визначення реакції в’язей
- •7.1 Приклад виконання завдання
- •8.1 Приклад виконання завдання
- •Принцип Лагранжа д. 9 Визначення реакцій в’язей врівноваженого плоского механізму за допомогою принципу віртуальних переміщень
- •9.1 Приклад виконання завдання
- •10.1 Приклад виконання завдання
- •Загальне рівняння динаміки
- •11.1 Приклад виконання завдання
- •Рівняння Лагранжа 2-го роду д. 12 Дослідження руху матеріальної системи з використанням рівняння Лагранжа 2-го роду
- •12.1 Приклад виконання завдання
- •13.1 Приклад виконання завдання
- •Література
- •Теоретична механіка динаміка
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95
2.1 Приклад виконання завдання
По похилій площині (рис. 2.6) призми 1 масою m1=10кг спускається вантаж 2 (m2=6кг), який тягне за допомогою невагомої нитки вантаж 3 масою m3=4кг.
Знайти переміщення призми 1 по гладенькій горизонтальній площині, якщо тіло m2 опустилось по похилій площині на S=0,5м.
Розв’язання. Покажемо зовнішні сили, які прикладені до матеріальної системи, що складається з призми 1 та тіл 2, 3. Такими силами є: P1=m1g – сила ваги призми, P2=m2g i P3=m3g – вага відповідно другого та третього вантажів, N – реакція гладенької горизонтальної поверхні.
Рисунок 2.6
Запишемо теорему про рух центра мас матеріальної системи в проекціях на вісь Х:
,
(2.1)
де
,
-
проекція головного вектора зовнішніх
сил на вісь Х.
Оскільки
=
0, то
=
0. Тоді
.
В початковий момент
часу система знаходилась у спокої і
тому
.
Із формули (2.1) маємо:
.
Таким чином, координата ХС центра мас матеріальної системи залишається сталою незалежно від переміщень тіл, що входять у систему.
Визначимо положення центра мас системи в початковий момент часу:
. (2.2)
Якщо вантаж 2
переміститься на величину
,
тоді тіло 3 – на
,
а призма 1 -
і положення ХС центра мас знайдемо
за формулою:
. (2.3)
Враховуючи (2.2), із формули (2.3) отримаємо:
. (2.4)
Переміщення
та
складається із відносного по призмі і
переносного разом із призмою.
Тепер із формули (2.4) знаходимо переміщення призми.
Знак “мінус” вказує на те, що призма 1 перемістилася в сторону, протилежну додатному напрямку осі Х.
Відповідь: призма 1 перемістилась вправо на 0,229 м.
Д. 3 Використання теореми про зміну головного вектора кількості руху системи для дослідження переміщення тіл
Електродвигун 1 (рис. 3.1 – 3.10 ) масою m1 приєднується до системи нездеформованих пружин. На тілі 2 масою m2 (однорідний диск радіуса R – варіант 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28; кільце радіуса R – варіант 2,5,8,11,14,17,20,23,26,29; однорідний стержень ОА = R – варіант 3,6,9,12,15,18,21,24,27,30 ), що з’єднане з ротором електродвигуна 1, закріплена матеріальна точка масою mА на відстані ОА від осі ротора електродвигуна. Ротор обертається з постійною кутовою швидкістю ω. Пружини приєднані до електродвигуна таким чином, що його статор переміщується поступально, а точка 0 по осі х
Знайти закон руху корпуса електродвигуна, центр мас якого О переміщується по вертикалі, побудувати графік руху точки О протягом одного періоду при кутовій швидкості ω = n∙ ρ (ρ – частота, при якій спостерігається явище резонансу), якщо в початковий момент часу точка О зміщена із положення рівноваги на величину λ0 і їй була надана швидкість ν0, а тіло 2 почало обертатись навколо горизонтальної осі О з кутовою швидкістю ω.
Необхідні для розрахунку дані наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Варіант |
m1, кг |
m2, кг |
mА, кг |
R, м |
с1, Н/м |
с2, Н/м |
с3, Н/м |
n |
λ0, м |
ν0, м/с |
1 |
15 |
2 |
0,6 |
0,2 |
2·103 |
3·103 |
1,5·103 |
0,7 |
3·10-2 |
0 |
2 |
18 |
3 |
0,7 |
0,21 |
3·103 |
2·103 |
4·103 |
0,65 |
2,5·10-2 |
1,5 |
3 |
21 |
4 |
0,8 |
0,22 |
4·103 |
1·103 |
5·103 |
1,2 |
2·10-2 |
0,5 |
4 |
23 |
5 |
0,9 |
0,25 |
5·103 |
6·103 |
1·103 |
0,63 |
-1,5·10-2 |
2 |
5 |
25 |
6 |
1,0 |
0,3 |
6·103 |
4·103 |
2·103 |
0,75 |
-10-2 |
-1,5 |
6 |
10 |
1 |
0,5 |
0,15 |
1·103 |
8·103 |
3·103 |
0,8 |
0 |
3 |
7 |
12 |
1,5 |
0,6 |
0,16 |
2·103 |
3·103 |
5·103 |
0,55 |
5·10-2 |
4 |
8 |
13 |
2,5 |
0,7 |
0,17 |
3·103 |
7·103 |
2·103 |
1,3 |
4·10-2 |
-2,5 |
9 |
17 |
3,5 |
0,8 |
0,18 |
4·103 |
9·103 |
1·103 |
1,25 |
-3,5·10-2 |
0,5 |
0 |
19 |
4,5 |
0,9 |
0,19 |
5·103 |
3·103 |
6·103 |
1,3 |
0,5·10-2 |
-2,5 |
|
Рисунок 3.1
|
Рисунок 3.2
|
Рисунок 3.3
|
Рисунок 3.4
|
Рисунок 3.5
|
Рисунок 3.6
|
Рисунок 3.7
|
Рисунок 3.8
|
Рисунок 3.9
|
Рисунок 3.10