
- •Слайд лекція 11. Академічна державно-правова думка 4 год
- •1. Зміст політико-правових поглядів о.Кістяківського
- •2.Сутність права та держави в творчості б.Кістяківського
- •Філософія права б. Кістяківського
- •Ідеї правової держави б.Кістяківського і сучасність
- •3. Проблеми національного самовизначення українського народу в творчості с.Дністрянського
- •Висновок
- •5. Ідеї природного права ф.Тарановського
- •6. Сутність права і держави в концепції м.Палієнка.
- •Концепція української державності в.Старосольского
- •7. Розробка теорії правової держави
- •Історія українського права у творах м. Владимирського-Буданова.
Історія українського права у творах м. Владимирського-Буданова.
Відрадним явищем у розвитку правової думки цієї доби є поява перших досліджень в галузі історії українського права, оскільки до того часу історія України, як і історія Української державності і права, вважалися часткою російської або польської історії. Завдяки зусиллям професора Київського університету Михайла Владимирського-Буданова (1838 - 1916) цю традицію було порушено. При вивченні права він вперше звернувся до глибинних першоджерел, упорядкувавши "Хрестоматію з історії руського права", яка витримала п'ять видань і стала настільною книгою для багатьох поколінь юристів та істориків.
У своїй фундаментальній праці "Огляд історії руського права" (витримала 7 видань) вчений розглядає "західноруське право" (тобто право України періоду Великого Князівства Литовського і Речі Посполитої) як окрему самостійну правову систему.
Вчений послідовно впроваджував думку, що не існує держави і права без конкретного етносу (народу), підкреслюючи, що відправним джерелом походження держави є національно-етнічна група з її особливостями.
Що стосується права, то воно розглядалось як окремий продукт діяльності нації, а не держави; його джерелом є народна свідомість і воля, а не держава. А держава у формі закону формує лише те, що вже створено народною свідомістю.
Вчений водночас наголошував, що право значно ширше за своїм змістом, ніж закон, і вони збігаються лише тоді, коли закон стає виразником правосвідомості народу.