- •5. Місце нотаріального процесу у системі права України.
- •6. Джерела теорії нотаріального процесу. Аналогія закону та аналогія права в нотаріальному процесі.
- •11. Принцип нотаріальної таємниці.
- •12. Принцип незалежності та неупередженості нотаріуса.
- •13. Принцип безспірності нотаріального процесу.
- •14. Принцип диспозитивності.
- •15. Принцип обґрунтованості нотаріальних актів.
- •16. Поняття нотаріальних процесуальних відносин та їх характерні ознаки.
- •17. Підстави виникнення нотаріальних процесуальних відносин.
- •18. Елементи нотаріальних процесуальних відносин: суб’єкти, зміст та об’єкт
- •19. Нотаріальна процесуальна право - та дієздатність фізичних та юридичних осіб. Правосуб’єктність в нотаріальному процесі.
- •20. Суб’єкти нотаріальних процесуальних правовідносин та їх класифікація
- •21. Процесуальне становище експертів, перекладачів, свідків у нотаріальному процесі.
- •22. Поняття нотаріального процесуального представництва, підстави виникнення, повноваження представника, документи, що їх підтверджують та процедура їх оформлення.
- •23. Представництво консулами інтересів громадян та юридичних осіб України за кордоном та інтересів іноземних громадян в Україні.
- •24. Поняття та види доказів в нотаріальному процесі.
- •25. Вимоги, яким повинні відповідати докази: достовірність, належність, допустимість та достатність доказів.
- •26. Забезпечення доказів нотаріусом.
- •27. Поняття нотаріального провадження та їх класифікація, підстави об’єднання та роз’єднання нотаріальних проваджень.
- •30. Поняття нотаріальної процедури та її елементи,класифікація правил вчинення нотаріальних проваджень.
- •32. Посвідчення нотаріального акту, процедура його оформлення та усунення нотаріусом його недоліків
- •33. Межі дії нотаріально посвідчених актів.
- •34. Надання нотаріальним актам виконавчої сили.
33. Межі дії нотаріально посвідчених актів.
34. Надання нотаріальним актам виконавчої сили.
Виконавчу силу згідно з законодавством мають рішення судів, постанови у справах про адміністративні правопорушення, рішення комісій в трудових спорах тощо.
Законодавство передбачає також і за окремими нотаріальними актами виконавчу силу. Здатність породжувати механізм примусового виконання у разі відсутності його добровільного виконання має виконавчий напис нотаріуса. Така виконавча сила виконавчого напису обумовлюється суттю нотаріального провадження, за наслідком якого він вчиняється. На відміну від усіх інших вчинюваних нотаріальних дій, в яких нотаріус виконує функцію охорони прав від їх порушення, при вчиненні виконавчого напису реалізується функція захисту вже порушених прав. Як наслідок, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса поряд з низкою інших виконавчих документів є виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
Статтею 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" передбачено, що вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у не датуванні акцепту). Таким чином, цим Законом також і за опротестованим векселем передбачена виконавча сила.
Поміж тим, визначення опротестованого векселя виконавчим документом є неправильним ані з теоретичної, ані з практичної точок зору. Опротестований вексель є лише підставою для вжиття заходів захисту порушених прав заінтересованої особи, одним з яких е й звернення стягнення за виконавчим написом нотаріуса. У зв'язку з цим Закон України "Про виконавче провадження" цілком обґрунтовано не передбачає такого виду виконавчого документу як опротестований вексель, через що на сьогодні не можна стверджувати, що такі векселі мають виконавчу силу.
У зв'язку з наведеним, на даний час лише виконавчі написи нотаріуса мають виконавчу силу. Інші нотаріальні акти такої сили не мають. В силу їх декларативного характеру вони лише посвідчують певні права чи юридичні факти та за своєю природою не можуть викликати наслідків у формі примусового виконання. Ці акти можуть бути лише юридичними фактами, наявність яких згідно з законом є обов'язковою в механізмі примусової реалізації прав учасників правовідносин, зокрема, й через вчинення виконавчого напису нотаріуса.