Запитання та завдання для самоконтролю

1. Пареміологія.

2. Вивченням яких одиниць займається пареміологія?

3. Поняття пареміографії.

4. Потлумачте прислів'я, приказку.

5. Як розмежувати прислів'я і приказки?

6. Поняття крилатих висловів.

7. Поняття афоризмів.

Завдання для письмового виконання

Вправа 1. Прочитайте подані прислів’я й приказки і проаналізуйте

їх за будовою.

1. Водою ситий не будеш. 2. Яка пшениця, така й паляниця. 3. Краще їсти хліб з водою, ніжжити чужиною. 4. Риба – вода, ягода – трава, а хліб усьому голова. 5. Хліб, сіль та вода – то козацька їда. 6. Ми люди не горді: нема хліба, давайте пироги. 7. Їла коса кашу – ходи нижче, не їла – бери вище. 8. Казала кума – дам пшона, а в неї самої нема. 9.«Дай, мамо, масла!» – «Упечі погасло!» 10. Не все добре, що смакують, не всепогане, що бракують. 11. Гроші – як вода: крізьпальціпротікають. 12. Нехай гуляє. «Що робив?» – зима спитає.

Вправа 2.Користуючись поданою нижче довідкою, поясніть значення крилатих слів.

1. Вавилонське стовпотворіння. 2. Геростратова слава. 3. Дамоклів меч. 4. Бути чи не бути. 5. Буря в склянці води. 6. Витати в емпіреях. 7. Синій птах. 8. Розтікатися мислію по древу. 9. Раби, підніжки, грязь Москви. 10. Дух, що тіло рве до бою.

Довідка. 1. Велика метушня навколо малої події. 2. Безладдя. 3. При-

служники чужих правителів. 4. Невгасиме прагнення боротися за спра-

ведливість. 5. Захоплюватися нездійсненнимимріями. 6. Символ невло-

вимогощастя. 7. Довгойбеззмістовно розмірковувати. 8. Питанняжиття

і смерті. 9. Постійна небезпека. 10. Ганебна слава.

Вправа 3. З’ясуйте значення і походження крилатих висловів.

Борода росте, а голова порожня; Прийшов, побачив, переміг; Золоте

руно; Або зі щитом, або на щиті; Через труднощі до зірок; Швидше,

вище, сильніше!; Іти на Голгофу; Терновий вінок.

Вправа 4. І. Прочитайте текст. Який зміст вкладено в кожний з наведених тут афоризмів? Чим афоризми близькі до крилатих слів? Наступник Нерона імператорДоміціан вислав усіхфілософів з Рима. Епіктет обрав собі за місце проживання Нікополь Балканський і навчав людей, як Сократ. Його хата не зачинялася. Стіл, глиняний світильник і дерев’яна лава, на якій і сидів, і спав. Не було чого в хаті узяти, крім думок господаря.

«Якщо хочеш бути добрим, вважай себе за злого».

«Винуватить інших у своїх нещастях дурень; самого себе – розумніший; ані інших, ані самого себе – філософ».

«Хто хоче незалежності, не повинен заздрити на чуже».

«Якщо не зрадиш себе, насмішники поважатимуть тебе, спасуєш перед ними – засміють ще дужче».

«Якщо тебе не запросили на обід, не журись. Тобі не треба хвалити господаря проти власної волі».

«Якщо хтось тебе лає, не виправдовуйся. Скажи: добре, що вінне знає інших моїх гріхів, а то не таке ще говорив би».

«Людина, яка успішно працює над собою, ніколи не сварить іншого, а про себе не говорить як про щось значуще».

Пригадав ту історію з Ломоносовим. Ще тоді не знав Епіктета, але вже витала над Григорієм Полетикою несмертна душа мудреця. Не сказав того, що подумав проЛомоносова, стримався. І добре.

«Звичайна людина чекає доброго чи поганого від когось. Філософ

чекає доброго чи злого від себе».

«Переконати іншого в тому, що він помиляється, – не в твоїй силі. Ти

можеш переконати тільки самого себе».

«Люди бояться хвороб і смерті, а не бояться хвороби совісті і духо-

вної смерті».

«Бог доручив тобі доглянути самого себе».

Так склалася книжечка: Епіктета, стоїчного філософа, енхіридіон і апофегми переклав з грецької Григорій Полетика уСанкт-Петербурзі. І року 1759-го побачила світ… (Ю. Хорунжий).

II. Напишітьтвір-роздум, використовуючи крилаті словата деякі з наведених тут афоризмів. Крилаті слова й афоризми підкресліть.

Вправа 5. Уведіть у речення крилаті вислови (слова):

а) Кобзар, Каменяр, Отелло, Донжуан, Плюшкін (слова-символи);

б) ахіллесова п’ята; домоклівмеч; олімпійський спокій; спалити кораблі, яблуко незгоди (старогрецькі);

в) гроші не пахнуть; тримати камінь за пазухою; лебедина пісня:

крапля камінь точить (староримські);

г) випити чашу до дна; зуб за зуб: книга життя; коїел відпущення; манна з неба; не хлібом єдиним; притча во язицех; пісня пісень(біблійні);

ґ) з корабля на бал (О. С. Грибоєдов); над розбитимкоритом, золота рибка (О. С. Пушкін); герой нашого часу (М. Ю. Лермонтов); промінь світла в темному царстві (М. О. Добролюбов) (із російської класики);

д) крилаті вислови іншомовного походження: Мить, спинися! (Й.-В. Гете); По той бік добра і зла (Ф. Ніцше); Від великого до смішного один крок (Ж.-Ф. Мармонтель); Буря в склянці води (Ш.-Л. Монтеск’є); Бути чи не бути; король Лір; Багато галасу даремно; Ромео іДжульетта (В. Шекспір); Усізасоби добрі, якщо вони ведуть домети (Т. Гоббс); ШерлокХолмс (А. Конан-Дойль); любовний трикутник (Г. Ібсен).

Практичне заняття №10

Лексикологічний аналіз слів. Фразеологічний аналіз мовних одиниць. (2 год.).

Завдання для письмового виконання

СХЕМИ ТА ЗРАЗКИ МОВНИХ РОЗБОРІВ

Лексичний аналіз слова

Лексичний розбір слова закріплює теоретичні знання сту­дентів про слово як лексичну одиницю мови, виробляє навички роботи зі словом у контексті, з лінгвістичними словниками (тлу­мачним, словником синонімів, омонімів, паронімів та ін.). Сту­денти повинні вміти з’ясувати лексичне значення слова, його моносемію чи полісемію, визначити системні (синонімічні, антонімічні, омонімічні, паронімічні) зв’язки, походження слова, стилістичний потенціал тощо.

Схема лексичного аналізу слова

1. Вибрати з тексту слово; назвати його в початковій формі.

2. Встановити, яким словом (повнозначним чи службовим) воно є.

3. Розкрити лексичне значення слова у поданому тексті.

4. Виявити, яке значення (конкретне чи абстрактне) має ­аналі­зоване слово у тексті (назвати ознаки конкретних або абст­рактних слів).

5. Встановити, однозначним чи багатозначним є аналізоване слово. Назвати інші значення багатозначного слова.

6. Встановити, у прямому чи в переносному значенні вжива­ється аналізоване слово у тексті (якщо слово вжите в пере­носному значенні, виявити тип перенесення назви - мета­фора, метонімія, синекдоха).

7. Навести синоніми до аналізованого слово (по можливості).

8. Навести антоніми до аналізованого слова (по можливості).

9. Навести омоніми до аналізованого слова (по можливості).

10. Навести пароніми до аналізованого слова (по можливості).

11. Встановити (після виявлення семантичних, фонетичних морфологічних ознак) походження слова.

12. Вказати, до активного чи пасивного шару лексики належить аналізоване слово. В разі потреби встановити, застарілим (архаїзмом, історизмом) чи неологізмом є аналізоване слово.

13. Виявити, чи є слово загальнонародним, чи локальним (діа­лектизмом).

14. Встановити приналежність слова до одного з шарів стиліс­тично нейтральної чи специфічної лексики. Визначити, в якому стилі (чи стилях) вживається аналізоване слово.

15. Встановити стилістичну функцію слова у поданому тексті.