4. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/[за ред. І. К. Білодіда]. – к.: Наук. Думка, 1973. – с. 211–261.

5. Сучасна українська літературна мова: Лексикологія. Фонетика: підручник/ А.К. Мойсієнко, О.В. Бас-Кононенко, В.В. Бондаренко та ін. – К.: Знання, 2010. – С.112-119.

6. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. А. П. Грищенка]. – к., 1997. – с. 213–219.

7. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. М. Я. Плющ]. – К., 2000. – С. 132–135.

8. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова: навчальний посібник/Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К., 2000. – С. 154–162.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Яких змін зазнає лексичний склад сучасної української мови?

2. Розкрийте сутність поняття активної лексики.

3. Які слова ми відносимо до пасивної лексики?

4. Які лексеми належать до застарілої лексики?

5. Розкрийте поняття історизмів? Чи можливий перехід слів з розряду історизмів до активного вжитку? Відповідь аргументуйте.

6. Поняття архаїзмів в лексичній системі української мови.

7. Назвіть групи архаїзмів залежно від ступеня архаїзації.

8. Поняття неологізмів.

9. Причини виникнення нових слів у мові.

10. Шляхи виникнення неологізмів.

11. Назвіть групи неологізмів.

12. На які групи поділяються загальномовні неологізми.

13. Розкрийте поняття оказіоналізмів.

Завдання для письмового виконання

Вправа 1. Подані слова, словосполучення ввійшли до активного слов-

ника української літературної мови в останні роки. Що означає кожне

з них? (Для з’ясування користуватись тлумачними словниками.) Чи всі вони є неологізмами й сьогодні?

Соборна Україна, суверенітет, незалежність, Президент, тризуб, роз-

будова держави. Конгрес демократичних сил України, Партія демокра-

тичного відродження України, День незалежності, Національна гвардія

України, парламентська більшість, Народна рада, СНД, соціальний за-

хист населення, чорнобилець, маркетинг, менеджер, комерсант, комерція,

комерціалізація, корпорація, бізнесмен, приватизація, комп’ютеризація,

популіст, толерантний, ліцей, гімназія, коледж, економічний союз,

Слов’янський базар, Міжнародний валютний фонд, офіс.

Вправа 2. Прочитайте текст, випишіть по 10 лексем активного й

пасивного вживання. Прокоментуйте свою відповідь.

Князь Альбрехт часом зупиняється, щоб одпочити, і підводить го-

лову догори, до колосальної будівлі. І тоді на устах його видушується

тонка посмішка людини, що знаходить заслужену сатисфакцію у своїй

вищості. Стиль омнеїзму! Розуміється, омнеїзму, всеїзму, всього, що

тільки можна зібрати, купити; щирий витвір біржової, нажертої често-

любності й претензійної нездарності. О віки, ви проминули недурно, тут

зібрано – не бійтеся! – все, що творив ваш геній: і шпиляста, напружена

в небо, в потойбічність, у тайну готика; і округлий, заспокоєний у святій

урочистості візантизм; і брутальний, але змодернізований американізм;

величезне депо стилів і епох, накопичена страшна кучугура дорого-

цінних речей, понакрадуваних, понаграбовуваних і зганьблених негід-

ними руками. Понурі, стіжкуваті башти – і розлогі, сміхотливі тераси.

Аскетичні шпилі – і череваті бані. Над дорійським порталом парадного

входу з строгими, чистими колонами – у виступах, прищах і гримасах

неомнійська башта на дівочих, незайманих, святих ногах – тіло черева-

того, погризеного нечистими хоробами розпускного біржового махера

(В. Винниченко).

Вправа 3. У поданих реченнях визначити індивідуально-авторскі

неологізми, з’ясувати значення їх та спосіб творення.

1. І ті корчі, і те коріння, розмите повінню з весни, і золотаве осіння

в зелених кучерях весни. 2. Ми завжди проїжджаєм це село… Тут навіть

хмари особливо сунуть – сутемна синь на бронзове чоло. 3. Ночей чор-

нокнижжя читаю по буквах і сплю, прочитавши собі Оріон. 4. Ліси мої,

гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні! 5. Ну, от нарешті

і знайшли гречина. А хто ж йому ворота вже одчине? (З тв. Л. Костен-

ко). 6. Тепер тільки сніг і сніг і небо геть до чортиків прочорнене. 7. Ні

небожителі, ні жебоніння трав, ні перехлюпи хвиль – ніщо не скаже

тобі про повертання. 8. У бою не гнувся меч щербатий і не ламався

гострожалий спис. 9. Мишастий морок виповзав з кімнати двадцяти-

літнім хлюпотом… І стіл прямів. І штори край вікна шамріли з вітром.

10. Провільглий ранок іволгу збудив, і солов’ї проміння проволожили

(3 тв. В. Стуса).

Вправа 4. Виписати з тексту архаїзми, з’ясувати значення їх. Ви-

значити серед них історизми та власне архаїзми.

Сенатори, члени синкліту, сходяться на тому, що в Малу Азію треба

послати кращі легіони, проедр Василь наполягає, що на чолі легіонів

треба поставити й ліпшого полководця імперії.

– Імператорська десниця, – закінчує проедр Василь, – призначає до-

местиком легіонів у Малій Азії славетного нашого полководця Варда

Скліра.

І Вард Склір, приймаючи призначення, зарані приготовлене проедром

Василем, схиляє низько голову, слухаючи наказ імператора, а коли під-

водить її, ненавидячими очима дивиться на проедра. Він кращий пол-

ководець імперії, саме ім’я якого було грозою для ворогів, славетний

патрикій Константинополя, до голосу якого прислухався і прислухається

весь синкліт, – ніколи не забуде і не простить того, що зробив з ним

іменем імператора проедр Василь. (С. Скляренко)

Вправа 5. Прочитайте речення, укажіть у них авторські неологізми. Доберіть приклади з художньої літератури (не менше 5 речень). Обов’язково вкажіть автора і твір, з якого взято уривок. Збирають світлі золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли. (М. Рильський). Небо розпросторилось високо, бджоли в квітограєві гудуть. (Д. Луценко).у річку золота згори капле срібло щиро дзвонне, прилетіли, прибули жайворони. (Г.Чупринка). Ненавиджу темне життєве болото, я в душу таємне ловлю сонце злото. (П.Тичина). Журавлиниться просинь, баболітиться осінь. (А. Камінчук).

Вправа 6. З поданого тексту випишіть історизми та з’ясуйте їх значення. Поясніть мету їх вживання у творі.

З-поміж іншого було привезено також усе срібло і всі книги цінні з церкви Святого духа, бо отець Лісовський пам’ятав усе так, що з його слів було споряджено папір, за якими волохи мали повернути вкрадене. А там було три келихи позолочені, три білі, всього келихів вісім, а в них срібла шістнадцять гривень і п’ять півлута, а ще хрести, кадильниці, лампи, офіри різні – на сорок три гривні і тринадцять лугів срібла. Опріч псалтир і часослов, тріодь цвітна, октоїх та ще чотири книги, назв яких запам’ятати він не спроможне, бо великої мудрості книги. (П.Загребельний)

Вправа 7. Поділіть подані слова на архаїзми та історизми. Доберіть до архаїзмів сучасні слова.

Бранець, гусар, воутріє, городовий, вельми, перст, гряде, піїт, брань, зигзиці, сотник, тать, соцький, динарій, сардак, сап’янці, ректи, орда, фунт, узріти, аще, віче.

Вправа 8. Використовуючи одинадцятитомний «Словник української мови» та «Словарь української мови» Б. Грінченка, з'ясувати значення виділених застарілих слів: історизмів (І уривок) та архаїзмів (ІІ уривок), ужитих в романі І. Нечуя-Левицького «Геть­ман Іван Виговський». До архаїзмів дібрати відповідні слова з активного фонду української мови. І. 1. Вся ця розкішна обстава поїзду нової гетьманши була схожа на обставу поїздів українських католицьких панів та польських дідичів, котрих козаки тільки що вигнали з Украї­ни. 2. З’їхались усі полковники і сотники. 3. Іван Виговський, випровадивши послів за місто, вернувся додому і одпочивав, си­дячи на ґанку, наче одбувши важку панщину. 4. Гетьман впізнав затяжців Юрія Немирича. 5. За гетьманом їхав на коні обозний Носач та кілька полковників, а за ними слідком висту­пав з-за гори полк шляхтичів та найнятих польських жовні­рів. 6. Вибирайте собі за гетьмана іншого. От вам булава і бунчук! 7. На мосту в одну мить блиснули на сонці шаблі і гострі списи, неначе білі блискавки миготіли понад червоними шапками та кармазинами. 8. Червоні кунтуші з вильотами на рукавах, жупани та покривала на конях горіли як жар на білому фоні снігу та інею. 9. Довгі ряди селян в чорних свитах чорніли по горах, неначе насовувались чорні хмари.  II. 1.3 сіл, з близьких броварів найшло багато хлопців, налізло багато голоти. 2. Ті очі ніби дивились на його, доки він не заснув міцним сном чоловіка, стомленого доброю промашкою до Києва, вештанням та турботами цілого того дня. 3. Отут може бути задля вас притичина. 4.Чимось закушували після горілки... здається, був кав'яр, а там далі був борщ з карасями, а потім... я вже й лік погубив тим потравам, бо обід був довгий, як літній день. 5. Польща ще стоїть, ще не впала і буде сутніти, доки суду-віку. 6. Вона чула багато оповіданнів про запорожців-характерників, про їх чари. 7. Перед ним на невелич­кому столикові лежав розгорнутий фоліант, старий та пожовклий, переплетений в шкуряні товсті палітурки з застіжками.