1. АвсентьєвЛ. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія/Л. Г. Авсентьєв. – Харків: Вища шк., 1983. – 137 с.

2. Алефіренко М. Ф. Теоретичні питання фразеології/М. Ф. Алефіренко. – Харків: Вища шк., 1987. – 135 с.

3. Мойсеєнко А. К., Бас-Кононенко О .В., Бондаренко В. В. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика: Підручник. - К.: Знання, 2010. - 270 с.

4. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. А. П. Грищенка]. – К., 1997.

5. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. – К., 1973.

6. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія/[за ред. І. К. Білодіда]. – к.: Наук. Думка, 1973. – с. 151–158, 173–178.

7. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. А. П.Грищенка]. – К., 1997.

8. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. М. Я. Плющ]. – К., 2000. – С. 135–137.

9. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 494 с.

10. Шкуратяна Н. Г. Сучасна українська літературна мова: навчальний

посібник/Н. Г. Шкуратяна, С. В. Шевчук. – К., 2000.

Завдання для письмового виконання

Вправа 1. Записати речення, дібравши з дужок потрібний фразеологізм замість крапок. Розкрити значення, мету вживання, визначити групу фразеологізму. Чи є серед фразеологізмів такі, що змінили свою форму?

1. Вітряки намотують на крила… І час, але вже небо за ними немає…

2. А дежта дорога, що єднає небо й землю? Про неї я знав, як тільки….

3. Недарма кажуть: … 4. Яце зрозумів як дозвіл і одразуж … 5. Правда,

любов буває всяка: …. 6. Така програма всім … 7. Наймичка насочується

сміхом,.. і аж три ямки: дві на щоках, а третю на підборідді. 8. У батька

від безсилля ізлості памороззюочі, а вжилах на скронях більшало крові.

«…». 9. Я, пригадуючи сподіванки нашого полісовщика, одчайдушно… 10. А я, старий, і… – малонеповіривбаламутству. 11. Ати, видно, хлопцю… 12. Ніхто не вгадає, які … в чоловіка. 13. Маленький картузик прикриває

маленьку голову Юхрима, в якій … добрим думкам. 14. Такий великий,

ащо витворяє …? 15. «Чи за тобою, сину,..?» – занепокоєно стрічаємене,

захеканого, напорозімати. 16. «Ось, тату,.. маємособіновогочитальника,..

», – каже батькові син (3 тв. М. Стельмаха).

(Ні сіло ні впало; бабине літо; любив і вовк кобилу, та залишив хвіст

і гриву; ні кінця ні краю; прошу любити й жалувати; зіп’явся на ноги; продаючи білі підківки зубів; сто вовків гналось, чи щось димілося під ногами; бідному Савці нема долі ні на печі ні на лавці; вуха розвісив; «Хоч ти мене живцем не пиляй. Що я можу зробити, коли, де не стану, на злидні наступаю?»; припала до душі; пускаюся берега; чи ти сорому і клепки заодно позбувся?; джмелі гудуть у голові; не промах; не було де розгулятись.)

Вправа 2. До наведених вільних словосполучень доберіть за значенням фразеологічні одиниці. Визначіть належність кожного з фразеологізмів до книжної, фольклорної чи власне розмовної фразеології. З'ясуйте характер експресивно-емоційного забарвлення фразем.

Швидко щось робити; розумний; плакати; дуже високо; про брак музикального слуху; досяг­ти успіхів; відчувати задоволення, піднесення; бути байду­жим до чогось; худий.

Вправа 3. У поданих контекстах знайдіть видозмінені фразеологізми. Поясніть стилістичний ефект від кожної з авторських трансформацій.

3 кам’яного хреста встань із цвяхів куль встань із тернового лавру встань сама із себе встань через отвір рани виверни себе тільки цим кровавим язиком пиши свою хроніку (Калин.); Докія аж сичить. А я мовчу, ніби глини в рот набрав (Сочив.); Весіллям, перезвою, любо­щами треба виганяти журбу, бо інакше і вік піде за во­дою та сльозою (Стельм.). Усі ці комедні вибрики “од науки” не для науки, звісно, здались авторові, — це тільки фігові листочки на срамотню частину його роботи (Єфр.); Поступово звикай- теся з тим, що навіть і ваш дім для вас тепер уже — “чу­жий монастир”. А туди, як відомо, зі своїм статутом не тичуться (Сочив.); І собою нічогенька, і очі христовоск- ресні має, і куделиця, мов ранній підбіл, золотиться, тільки лихомовство позичила у відьмуги. Як не обкрутить когось із новеньких, то зсіче язиком на капусту (Стельм.).

Вправа 4. У поданому тексті знайдіть ФО і поясніть стилістичне їх використання.

Матимемо ми ту телицю тоді, як свиня на небо гля­не (Гуц.); Світ перейду — і упаду десь на чужій стерні, немов заброда. Перейду життям — по стороні. З крих­кого краю. По ребру Адамовім (Стус); Хай буде по-твоє- му! — стукнув кулаком по столі Яків Данько. — Яз Де- нисенком накладу руки на Горицвіта (Стельм.). Бунтацією та невдовольством усяким заколот вели­кий чинять, доливаючи оливи до вогню (Лепк.); Словом, без “почуття плеча” твого соратника ти ніщо: така аль­фа і омега кодексу моралі й діяння футболіста (Смол.); Хоч засторогу я несу гірку, Не каменую чесний Храм Науки. А хто ж це там за ширмою в кутку? Од радіації Пилат вмиває руки (Драч).

Вправа 5. Запишіть по 5 прикладів ФО книжної, фольклорної і власне розмовної фразеології.

ТЕСТИ

1. Уяких рядках є фразеологічні зрощення:

а) накивати п’ятами, піймати облизня, як рак свисне;

б) душа не з лопуцька, пекти раків, собаку з’їсти;

в) тримати камінь за пазухою, хоч греблю гати, ухопити шилом па-

токи;

г) каламутити воду, води в рот набрати, собака на сіні?

2. З’ясуйте, в яких рядках є лише фразеологічні єдності:

а) важкий на руку, бити баглаї, біла ворона;

б) на кожному кроці, врізати дуба, як п’яте колесо до воза;

в) стріляний горобець, море по коліна, до нових віників;

г) рано чи пізно, свиню підкласти, світити ребрами.

3. Уяких рядках є фразеологічні сполучення:

а) храм науки, намилити шию, під мухою, з мухою в носі;

б) мало кашіз’їв, передати куті меду, сьома вода на киселі;

в) сім п’ятниць на тиждень, справа честі, ні на йоту;

г) у добрий час, впадати в око, позичити у сірка очей?

4. Уяких рядках фразеологізми розміщені в такій послідовності:

іменниковий, прикметниковий, прислівниковий, дієслівний, вигуко-

вий:

а) бабине літо, гострий на язик, у поті чола, розбити глека, чорта з

два;

б) дідько вхопив, хоч кіл на голові теши, топтати ряст, рукоюподати,

синя панчоха;

5. Визначте, в якому рядку є фразеологічні одиниці народного і

професійного походження:

а) баляси точити, езопівська мова, за тридев’ять земель;

б) досвітні вогні, пропаща сила, дати гарбуза;

в) камінь спотикання, брати в лещата, у поті чола;

г) муки Тантала, перейти рубікон, вавилонська вежа.

Практичне заняття №9

Пареміологія. Прислів'я, приказки, крилаті вислови, афоризми (2 год.).

ПЛАН

1. Пареміологія як наука.

2. Прислів'я і приказки як узагальнення національного досвіду народу.

3. Походження крилатих фраз і афоризмів.

Література до теми

1. АвсентьєвЛ. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія/Л. Г. Авсентьєв. – Харків: Вища шк., 1983. – 137 с.

2. Вирган І.О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів. – Харків,2000.

3. Головащук С.І. Російсько-український словник сталих словосполучень.- К.,2001.

4. Коптілов В. У світі крилатих слів. – К.,1976.

5. Мойсеєнко А. К., Бас-Кононенко О .В., Бондаренко В. В. Сучасна українська літературна мова. Лексикологія. Фонетика: Підручник. - К.: Знання, 2010. - 270 с.

6. Сучасна українська літературна мова: підручник/[за ред. М. Я. Плющ]. – К., 2000. – С. 135–137.

7. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посіб. - К.: Знання, 2007. - 494 с.