Розбір фразеологізму

Завдання цього виду розбору - з’ясувати значення фразео­логізму, його походження (джерела), колорит; встановити струк­турно-граматичний та семантичний типи; дібрати фразеологічні синоніми, антоніми та варіанти.

Схема розбору фразеологізму

-Вибрати з тексту пропонований для аналізу фразеологізм (у початковій формі).

-Розкрити значення аналізованого фразеологізму (описово чи з допомогою слів-синонімів).

-Виявити, чи має аналізований фразеологізм синоніми, анто­німи, фразеологічні варіанти і, якщо має, назвати їх.

-Встановити структурно-граматичний тип фразеологізму.

-Показати (якщо фразеологізм має структуру словосполучен­ня), з якою частиною мови він співвідносний: з іменником, дієсловом, прикметником, прислівником.

-Визначити семантичний тип фразеологізму.

-Сформулювати визначення відповідної фразеологічної одиниці.

-Встановити походження аналізованого фразеологізму.

-Встановити джерело первісного вживання фразеологізму.

- Встановити стиль (чи стилі), в яких звичайно вживається и па и попам мй фразеологізм.

Вправа 1. Зробити лексичний розбір виділених слів, про­аналізувати фразеологізми за схемою.

Криниця у нашому обійсті

Відома істина: людина може значно довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток прозорої джерелиці рятує мандрів­ників, поновлює сили хліборобам у спекотливі днини, дарує ра­дість пастухам.

Здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. У цій приповідці, немов у дзер- каллі, відбилася не лише людська працьовитість, а й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя ми­стецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикра­сити багатою фантазією. І особливо це стосується криниць - цих найсвятіших місць.

Над колодязями зводили всіляких форм дашки. Вони мають і практичну доцільність - вода завжди залишається чистою.

З особливим смаком люди оздоблювали і зовнішнє цямриння. Біля кожного обійстя на Прикарпатті, немов маленькі диво­вижні музейчики, стоять криниці з вежами, поверх яких при­кріплено флюгер або вирізьблено зображення голуба.

Традиційно обіч криниць висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, а й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов’ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соко­витих ягід. У дбайливих господарів обіч колодязя ще й клумба з квітами сусідитиме чи проляже вузький з природного каменю пішник й полив ’яний кухоль.

Криниця у нашому обійсті. Це не тільки господарські зруч­ності, а й висока естетична потреба, свідчення мистецького смаку, фантазії. Вода із семи криниць. Це не лише поетичне по­рівняння, художній прийом, а й глибока народна пошана до дживих джерел.

(За В. Скуратівським)

Вправа 2. Зробіть аналіз фразеологізмів, виділивши їх із наведених речень. Оберіть 15 слів з контексту і виконайте лексичний розбір за схемою.

От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М.Стельмах). 2. А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуд мити... (М.Коцюбинський). 3. В мене робо­ти не по шию, а просто з головою! (І.Нечуй-Левицький). 4. Ні, він [Дмитро] не стане поперек дороги своєму другові! (М.Стель­мах). 5. Стара лисиця писком риє, а хвостом слід замітає (Н.тв.). 6. Почалося бабине літо (А.Давидов). 7. Те ще се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш чи смієшся в вічі? Нема ніде

нічого, а вона якогось дуба смаленого править та обіцяє груші на вербі (Леся Українка). 8. Федько аж світиться: і справді, йому здорово щастило в житті! Тітка так і вихваляється пе­ред гостями: „А небіж мій - чули? - у сорочці народився! Тому й щастить хлопцеві: він як у Бога в усі живе ”. Після смерті не­вістки, узявши на виховання Федька, Надія Василівна сказала собі: „ Оце ж, мабуть, і щастя моє. Буду хлопчика в люди виво­дити, а заміж не піду ” (І. Муратов). 9. Він світ не раз збирався здивувати, але пригода трапилась така, що не зумів Пегаса осідлати і пересів тоді на ішака (В.Симоненко). 10. Зірветься день листком каштановим, впаде у Лету, як в траву(Т. Андрушко).

Вправа 3. У поданих контекстах визначте фразеологізми та зробіть їх фразеологічний аналіз.

То що ж, Корнію Кириловичу, я, виходить, за козла відпущення? Цебто вже хоч сам паси корів та телята?

Куди піду? Куди тепер піду? Де на землі земля обітована? Казарми в Гетсиманському саду, і всі народи – як розрита рана.

Вправа 4.Поясніть значення ФО. Зробіть їх аналіз .

Аж кишить, злазити зі свого коника, наламати хвоста, аж ребра світяться, гріти лоба, танцювати під дудку, через пень-колоду, хоч оком світи, тугенький на вухо.

Практичне заняття №11

Ономастика як наука про власні імена (2 год.).

ПЛАН

1. Ономастика. Напрями ономастичних досліджень.

2. Розділи ономастики.

3. Топоніміка.

4. Антропоніміка.

Література до теми

1. Авакумов О.В., Бучко Г.Е., Бучко Д.Г. та ін. Ономастика України першого тисячоліття нашої ери (Монографія)/Ін-т Укр. мови. Акад. наук України —К.:Наук.думка, 1992 - 283 с.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974.

3. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К. – Одеса, 1991

4. Карпенко Ю. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв. // Мовознавство. — 1974. — № 4.

5. Компан О. Ономастика як допоміжна історична дисципліна // Історичні джерела та їх використання. — К., 1966. — Вип. 2.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Ономастика як наука.

2. Напрями ономастичних досліджень.

3. Що є предметом вивчення ономастики?

4. Підрозділи ономастики.

5. Поняття когнітивної ономастики.

6. Поняття топоніміки, антропоніміки, астроніміки, зооніміки.

7. Чим займається топоніміка?

8. Що досліджує антропоніміка?

Завдання для письмового виконання

Вправа 1. Наресліть табличку, в якій би було відображено підрозділи ономастики та категорії власних імен. Відповідно до кожної категорії доберіть по 10 прикладів.

Підготувати повідомлення про топоніми або антропоніми місцевості, в якій Ви проживаєте. (10-15 слів)

Практичне заняття №12

Українська лексикографія (4 год.).

ПЛАН

1. Лексикографія як розділ мовознавства.

2. Загальна типологія словників. Типи лінгвістичних словників.

3. З історії української лексикографії.

4. Укладання словників. Комп'ютерна лексикографія.

Література до теми

1. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

2. Гринчишин Д.Г., Сербенська А.А. Словник паронімів української мови. – К., 1986.

3. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. – Львів – Краків – Париж: Просвіта, 1993.

4. Етимологічний словник української мови: У 7-ми томах. – К., 1982 –2004.

5. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови української літературної мови. – К., 1975.

6. Полюга Л.М. Словник антонімів. – К., 1987.

7. Словарь української мови. В чотирьох томах / Упорядкував Борис

Грінченко (І вид. – К., 1903). Перевидано НАН України. – К., 1996.

8. Словник іншомовних слів / За ред. О.С. Мельничука. – К., 1985.

9. Словник української мови. В 11-ти томах. – К.: „Наукова думка”, 1970–1980.

10. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. У 2-х томах. - К., 1984.