
- •Курсова робота
- •1.Поняття та класифікація прав людини у міжнародному та внутрішньодержавному праві
- •2. Міжнародні стандарти прав людини
- •2.1. Загальнообов'язкові норми міжнародного права про права людини
- •2.2.Міжнародно-правові норми, що слугують боротьбі з порушеннямиправ людини.
- •2.3.Норми, що забезпечують конкретні права.
- •3. Права людини у внутрішньодержавному праві
- •Висновки
- •Список використаної літератури:
Курсова робота
Права людини у міжнародному та внутрішньодержавному праві.
Зміст
Вступ. ………………………………………………………………….…..3
1. Поняття та класифікація прав людини у міжнародному та внутрішньодержавному праві. …………………………………………………..6
2. Міжнародні стандарти прав людини. ………………………………..16
2.1. Загальнообов’язкові норми міжнародного права про права людини. …………………………………………………………………………..24
2.2. Міжнародно-правові норми, що слугують боротьбі з порушеннями прав людини. ……………………………………………………..29
2.3. Норми, що забезпечують конкретні права людини. …….…...31
3. Права людини у внутрішньодержавному праві. …………………….35
Висновки. …………………………………………………………….…...39
Список використаної літератури. ………………………………….……43
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Актуальність обраної теми курсової роботи обумовлена тим, що питання прав людини насьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової спільноти. Саме стан справ у сфері прав особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства вцілому.
Після другої світової війни проблема прав людини з чисто внутрішньої стала перетворюватися в міжнародну. Поступово Конституційне право почало попадати під вплив міжнародних стандартів. Були прийняті ряд міжнародних документів, що зобов'язують держави, що підписали їх дотримувати і розвивати повагу до прав людини, без якої-небудь дискримінації. Першим великим правовим актом стала Загальна декларація прав і свобод людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Істотною відмінністю міжнародних правових документів у галузі прав людини від інших міжнародних угод є те, що зобов'язання, що накладаються на держави, регулюють відносини не стільки з іншими державами, скільки мають своєю метою захистити права і свободи громадян саме цієї держави.
Однією з реалій сучасного міжнародного правопорядку є визнання прав людини складником предмета міждержавних відносин: ставлення держави до її громадян вже не вважається справою виключної внутрішньої юрисдикції. Права людини - це цілісний орієнтир, що дозволяє застосовувати "людський вимір" до держави, права, етики, моралі. Права і свободи людини є визначеним нормативним виміром її соціально-культурної діяльності. Більш того, вони виступають як одна з найбільших культурних цінностей.
Для України питання прав людини нині набуває надзвичайної актуальності. Виявлення з перших кроків самостійного державного будівництва бажання посісти гідне місце у світовому та європейському співтовариствах означає для України необхідність приведення свого законодавства у відповідність з міжнародними, а у географічному вимірі - європейськими стандартами прав людини.
Загальновизнані норми прав людини притаманні як міжнародному, так і внутрішньодержавному праву. Вони відбивають історично досягнутий рівень демократії та гуманності суспільства на міжнародному та внутрішньодержавному рівні. Завдяки цьому останні мають особливі юридичні властивості - ні міжнародний договір, ані внутрішньодержавний закон не можуть обмежити права людини.
Ступінь наукової розробки теми. Поняття, проблеми сутності, стану, практичного застосування, удосконалення та перспектив розвитку прав людини привертали увагу багатьох вчених-правників всього світу. Цим питанням присвячено низку дисертацій, навчальних посібників, наукових статей зокрема таких вітчизняних авторів: Мюллерсон Р. А., Крижанівський С. Н., Погорілко В. Л., Рабинович П. М., Буткевич В., Дмитрієв А. І., Федик С., Бородін І., Орзіх М., Буроменський М.
Об'єктом дослідження є права людини як можливості людини діяти певним чином або утримуватися від певних вчинків з тим, щоб забезпечити своє нормальне існування, свій розвиток, задоволення власних потреб.
Предметом дослідження є поняття прав людини, їх класифікація, міжнародні стандарти з прав людини, а також внутрішньонаціональне право про права людини.
Методологічною основою курсової роботи стали такі методи наукового пізнання як діалектичний, порівняльно-правового дослідження, системно-структурний, формально-догматичний. Причому кожен з них в конкретному випадку використовувався не в чистому вигляді, а в поєднанні з іншими.
Метою дослідження є визначення на основі аналізу наукової літератури сутності та особливостей прав людини у міжнародному та внутрішньодержавному праві.
Для досягнення цієї мети в процесі написання курсової роботи ставилися такі основні завдання:
визначити поняття та розкрити класифікацію прав людини;
дослідити міжнародні стандарти з прав людини;
дослідити норми внутрішньодержавного права на питання закріплення та регулювання прав людини.
Структура курсової роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.