
- •Курсова робота
- •1.Вихідні дані для виконання курсової роботи:
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4.Розрахунок стального настилу
- •5. Розрахунок балки настилу
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль.
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9)
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
- •Список використаної літератури
7. Розрахунок колони
7.1. Вибір розрахункової схеми колони
Вибір розрахункової схеми передбачає визначення осьового зусилля, геометричної довжини колони та способу закріплення її кінців.
Розрахункове зусилля в колоні: N=2·Q=2·1047,1=2094,2кН.
Геометрична довжина колони:
lc=H+d1-(h0+d)=7700+150-(1114+16)=6720 мм,
де Н=7700 мм – відмітка підлоги робочої площадки; d1=150 мм – заглиблення бази нижче відмітки чистої підлоги; h0 – будівельна висота перекриття робочої площадки, залежить від способу сполучення балок:
h0=h+t=1100+14=1114мм,
де h=1100 мм – висота головної балки; t=14мм – товщина настилу, d≤1,5ts – виступ торцевого опорного ребра за межі нижнього поясу головної балки(приймаємо d=16мм).
Враховуючи конструкцію обпирання балок на колони та колон на фундаменти, приймаємо шарнірне закріплення кінців колони. Розрахункова схема колони показана на рис. 9.
Розрахункові довжини колони:
lef,у= lx1 = μ x1·lc = 1·6720 = 6720 мм;
7.2. Компонування перерізу стержня колони
Стержень наскрізної колони компонуємо із двох прокатних швелерів або двотаврів з’єднаних між собою планками.
7.3. Розрахунок стержня колони
Стержень колони проектуємо зі сталі С275 з розрахунковим опором Ry=270 МПа.
7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9)
Рис.8 Розрахункова схема колони
Прийнявши попередньо гнучкість колони λ=50<λu=120, за табл. 72 [1] визначаємо коефіцієнт φ=0,840.
Необхідний радіус інерції перерізу колони згідно з прийнятою гнучкістю:
іх1=lx1/λ=672/50= 13,44см.
Необхідна площа перерізу вітки колони:
А1=N/(2·φ·Ry·γc)= 2094,2 /(2·0,840·27·1)=46,17 см2.
За необхідними площею перерізу вітки А1=46,17 см2 і радіусом інерції іх1=13,44см з таблиць сортаменту(дод.1 табл.2 [5]) приймаємо прокатний швелер № 36 з геометричними характеристиками:
Аb=53,4 см2, Іх=10820см4, Іy=513 см4, іх=14,2 см, іy=3,10 см, bf=110мм, tf=12,6мм, tw=7,5мм.
Перевірка стійкості підібраного перерізу колони відносно матеріальної осі Х1-Х1, для чого:
обчислюємо гнучкість колони: λх1 = lx1/ix1 = 672/14,2 = 47,3< λu=120;
залежно від λх1 = 47,3 та Ry= 270 МПаз табл. 72 [1] приймаємо коефіцієнт φ=0,852і перевіряємо стійкість колони:
σ = N/(2·φ·Ab) = 2094,2/(2·0,852·53,4) = 23,0кН/см2=230 МПа<Ryγc =270·1= =270 МПа.
7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
Для попередніх розрахунків приймаємо гнучкість окремої вітки колони на відстані між планками у просвіті λb=30.
Виходячи з умови рівностійкостіλх1= λef, визначаємо гнучкість стержня колони відносно вільної осі перерізу:
λy1=
Необхідний радіус інерції перерізу колони відносно вільної осі:
iy1=ly1/λy1=672/36,57=18,38 см.
Необхідна ширина перерізу колони:
b =iy1/αy1=18,38/0,44=41,77 см,
де αy1– коефіцієнт форми перерізу, приймається αy1 =0,44- для перерізу із двох швелерів.
Приймаємо b=420 мм, що забезпечує необхідний зазор між внутрішніми кромками полиць віток колони:
а2=b-2bf=420-2*110=200мм >150 мм,
де bf – ширина полиці швелера.
7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
Призначаєморозміри планок (рис.9): ширина планки ds=(0,5…0,8)b= =(0,5…0,8)·420 = 210 … 360 мм, приймаємо ds=300 мм; довжина планокbs=a2+ 2·50 = 200+2·50=300 мм; товщину планок приймаємо ts= (1/30..1/50)·ds =(1/30…1/50)·300 =10…6 мм. Приймаємєо ts=8 мм > 6 мм.
Рис.9 Фрагмент конструктивної схеми стержня колони
Геометричні характеристики поперечного перерізу планки:
Is=Ix= ts·ds3/12 = 0,8 ·303/12 = 1800см4;
Ws=Wx= ts·ds2/6 = 0,8·302 /6 = 120см3.
Відстань між планками у просвіті:
см,
приймаємо для попередніх розрахунків
lв=90
см.
Обчислюємо відстані:
між осями планок: l=lb+ds=90+30=120см;
між осями віток: с =b-2*Z0=42-2*2.68=36,64
Величина відношення погонних жорсткостей вітки колони і планки:
n = Is·l/(Ib·c) = 1800 · 120/(513 · 36,64) = 11,49> 5, де Iв= Iy=513 см4.
Момент інерції та радіус інерції перерізу колони відносно вільної осі Y1-Y1:
Iy1 = 2·[Iy+Aв·(c/2)2] = 2·[513+53,4·(36,64/2)2] = 36870,5 см4;
.
Гнучкість колони відносно вільно осі Y1-Y1:
λy1 = ly1/iy1 = 672/18,68 = 35,97
Гнучкість вітки колони на відстані між планками у просвіті:
λв = lв/iy=90/3,10 = 29,03
Приведену гнучкість колони відносно вільної осі Y1-Y1 обчислюють залежно від величини відношення погонних жорсткостей при n=11,49> 5, то:
Залежно від λеf=46,22і Ry=270 МПа за табл. 72 [1] знаходимо коефіцієнт φ= = 0,824 і перевіряємо стійкість колони відносно вільної осі:
σ = N/(2·φ·Ab)=2094,2/(2·0,824·53,4)=23,79кН/см2=237,9МПа< Ry·γc=270·1= =270МПа.