- •Курсова робота
- •1.Вихідні дані для виконання курсової роботи:
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4.Розрахунок стального настилу
- •5. Розрахунок балки настилу
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль.
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9)
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
- •Список використаної літератури
6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
Головну балку проектуємо зі сталі С255, для якої розрахункові опори становлять: Ry=230МПа, Rs=133,4МПа, Rр=336МПа.
Розрахунок головної балки виконуємо за пружної роботи металу.
Необхідний момент опору:
W0 = M/(Ryc) = 261775/(231)= 11381,5см3.
У зв’язку з тим, що найбільший прокатний двотавр I 60 (ГОСТ 8239-89) має Wx=2560 см3< W0=11381,5см3 тому головну балку проектуємо з складеного двотаврового перерізу (рис. 3.б).
Висота перерізу головної балки у першому наближені
мм.
Приймаємо h=1000
мм.
Орієнтовне значення товщини стінки:
tw1=7+3h=7+31,0=10,0 мм.
Оптимальна висота балки:
см.
Приймаємо hopt=110,0
см.
Перевіряємо достатність попередньо прийнятої товщини стінки:
при роботі на зріз:
tw, min= 1,5Q/(hwRsc) = 1,51047,1/(104,513,34·1,0) = 1,13 см,
де hw=0,95h=0,95110=104,5 см;
для забезпечення умови, за якої не потрібно стінку балки укріплювати поздовжніми ребрами жорсткості:
0,58
см.
З урахуванням сортаменту на універсальну листову сталь(дод.1 табл.1 [5]) приймаємо стінку tw=12 мм.
Мінімальна висота балки з умови забезпечення нормативного прогину fu/l=1/400:
78,3см.
З урахуванням виконаних розрахунків приймаємо остаточну висоту балки h=hopt=110 см.
Обчислюємо необхідний момент інерції перерізу балки:W
І0= Wo·h/2 = 0,5·11381,5·110 = 625982,5см4.
Прийнявши орієнтовно висоту стінки hw=0,95h = 0,95110 = 104,5 см, визна-чаємо необхідний момент інерції стінки:
Необхідний момент інерції поясних листів:
Іf= I0 - Iw=625982,5-114116,5 = 511866 см4.
Прийнявши орієнтовно відстань між центрами ваги поясів hf=0,97·h=0,97·110 = =106,7 см, обчислюємо необхідну площу перерізу одного пояса:
Аf= 2·If/hf2 = 2·511866/106,72= 89,9см2.
Ширина поясного листа повинна бути в межах bf=(1/3…1/5)·h =(1/3…1/5)110=36,7 …22,0 см.
З урахуванням сортаменту на універсальну сталь приймаємо bf=340мм. Необхідна товщина поясного листа:
tf=Af/bf=89,9/34 =2,63см.
Згідно сортаменту приймаємо tf=28мм.
Із умови зварюваності пояса зі стінкою повинна виконуватися умова:
tf/tw=28/12 =2,33< 3,0.
Перевірка умови забезпечення місцевої стійкості стиснутого пояса (табл. 30,[1]):
6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
Геометричні характеристики перерізу балки (рис. 3, б):
момент інерції:
Іх= tw·hw3/12 + 2·bf·tf3/12 + 2·bf·tf·hf2/4 = 1,2·104,4 3/12 +2·34·2,83/12+2·34·2,8107,22/4 = 660925,3см4
де hw= h-2·tf = 110-2·2,8 = 104,4см – висота стінки;
hf= h-tf=110-2,8= 107,2 см – відстань між центрами ваги поясів.
Момент опору:
Wx= 2·Ix/h = 2·660925,3/110 = 12016,8см3> W0 = 11381,5 см3.
Нормальні напруження в перерізі балки з максимальним моментом:
σ= M/Wх=261775/12016,8=21,78кН/см2 = 217,8МПа< Ryγc=230∙1=230 МПа.
6.4. Зміна перерізу по довжині балки
Зміну перерізу балки здійснюємо за рахунок зменшення ширини поясних листів (рис.4). Зміну перерізів поясів рекомендується розміщувати на відстані с=l1/6=10000/6=1666,67 мм від опор головної балки приймаємо с=1700 мм.
У місцях зміни перерізів поясів обчислюємо:
згинальний момент:
М1 = q·c·(l1-c)/2 = 209,42·1,7·(10,0-1,7 )/2 = 1477,46кН·м;
поперечна сила:
Q1 = q·(0,5·l1-c) = 209,42·(0,5·10,0-1,7) = 691,09кН.
Необхідні геометричні характеристики зміненого перерізу балки:
момент опору:
W1 = M1/(Ry·γc) = 147746/(23·1) = 6423,7см3;
момент інерції:
І1 = 0,5·W1·h = 0,5·6423,7 ·110 = 353303,5 см4;
площа зменшеного поясного листа:
Af1=2·(I1-
)/hf2
= 2·(353303,5 – 1,2.104,43/12)/107,22=
41,6 см2;
ширина зменшеного поясного листа:
bf1=Af1/tf=41,6/2,8= 14,9 см.
Враховуючи, що ширина зменшеного поясного листа повинна бути:bf1≥200 мм, bf1≥h/10=110/10=11см і bf1≥0,5·bf=0,5·34=17 см.
Приймаємо bf1=200 мм(дод.1 табл.1 [5]).
Зменшений переріз балки показаний на рис.5
Рис.4 Зміна перерізу головної балки
