
- •Курсова робота
- •1.Вихідні дані для виконання курсової роботи:
- •2. Конструкція робочої площадки
- •3.4. Монтажні болти для з’єднання балок настилу з головними балками
- •4.Розрахунок стального настилу
- •5. Розрахунок балки настилу
- •6. Розрахунок головної балки
- •6.1 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль.
- •6.2. Підбір поперечного перерізу головної балки
- •6.3. Перевірка міцності підібраного перерізу головної балки за нормальними напруженнями
- •6.4. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
- •6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
- •6.7. Загальна стійкість балки
- •6.8. Місцева стійкість елементів балки
- •6.9. Перевірка прогину балки
- •6.10. Розрахунок з’єднання полиці зі стінкою
- •6.11. Розрахунок опорного ребра
- •6.12. Монтажний стик
- •6.13. Розрахунок прикріплення балок настилу до головних балок
- •7. Розрахунок колони
- •7.1. Вибір розрахункової схеми колони
- •7.2. Компонування перерізу стержня колони
- •7.3. Розрахунок стержня колони
- •7.3.1. Розрахунок колони відносно матеріальної осі х1-х1 (рис. 9)
- •7.3.2. Розрахунок колони відносно вільної осі y1-y1 (рис.9)
- •7.3.3. Перевірка стійкості колони відносно вільної осі
- •7.3.4. Розрахунок планок
- •7.3.5. Розрахунок бази колони
- •7.3.6. Розрахунок оголовка колони
- •7.3.7. Конструювання колони
- •Список використаної літератури
6.5. Перевірка міцності за дотичними напруженнями
Максимальна поперечна сила Q=1047,1кН. Опирання головної балки на колону здійснюється за допомогою торцевого ребра і поперечна сила у цьому випадку сприймається тільки стінкою:
τ=1,5Q/(tw·hw)=1,5 ·1047,1/(1,2·104,4) =8,36кН/см2=83,6МПа <Rsγc=133,4×1= =133,4 МПа
Рис.5 Зменшений переріз головної балки
6.6. Перевірка міцності стінки за приведеними напруженнями
У небезпечному перерізі, перерізізміни ширини поясних листі, діють згинальний момент М1=1477,46кН·м і поперечна сила Q1=691,09кН.
Момент інерції зміненого перерізу балки:
Іх1 = tw·hw3·/12+ bf1·tf3/6 + bf1·tf·hf2/2 = 1,2·104,43/12 + 20·2,83/6 +20·2,8·107,22/2= =435634,0см4.
Середнє дотичне напруження:
τ = Q1/(tw·hw)=691,09 /(1,2·104,4 )=5,52кН/см2 =55,2МПа.
Нормальне напруження на рівні поясних швів балки:
σ=М1·hw/(2·Ix1)=147746·104,4/(2·435634)=17,70кН/см2=177,0МПа.
Умова міцності перерізу балки за приведеними напруженнями
201,17МПа<1,15Ryγc=1,15·230·1
= =264,5МПа.
6.7. Загальна стійкість балки
За сполучення балок в одному рівні на всі балки зверху безперервно опирається жорсткий металевий настил, тому згідно з пунктом 5.16 [1] балка явно стійка і не потребує перевірки.
6.8. Місцева стійкість елементів балки
Стиснутий пояс є стійким, так як розміри його перерізу прийняті з урахуванням умови стійкості. Поперечні ребра розміщуємо під кожною балкою настилу (рис.6), оскільки це обумовлено вимогами п.7.10 [1].
Таким чином, крок поперечних ребер і балок настилу співпадає і становить а=1000 мм. У курсовому проекті hef=hw=1044 мм.
Ширина виступаючої частини ребра bh= hef/30+40 = 1044/30+40=74,8 мм. Враховуючи залежність між шириною ребра bh і шириною зменшеного перерізу поясного листа bf1≥2bh+tw (в даному прикладі bf1=200 мм), приймаємо bh=90 мм.
Товщина ребра:
6,01
мм;
Приймаємо ts=8,0 мм.
Умовна гнучкість стінки:
2,9
У
зв’язку з тим, що
=2,9≤3,2,
то поперечні ребра відіграють тільки
конструктивну функцію і крок між ними
не нормується. З урахуванням розміщення
балок настилу приймаємо а = 100 см (рис.6).
Перевірка стійкості стінки.
В курсовому проекті ця перевірка здійснюється тільки в учбових цілях.
Перевіркустійкостівиконуємолише
для одного відсіку, де
розташованемісцезміниперерізупоясів.
Розрахунковий
відсік
має
1000
мм і висоту
мм,
тобто
,
тому розрахунковіперерізи І та ІІ
розміщуємо на границяхвідсіку (рис 6).
У
курсовій
роботі відстанівідлівої
опори відповідно до перерізів І та ІІ
мм та
мм.
Згинальнімоменти та поперечнісили в перерізах І та ІІ:
кНм;
кНм;
Середнєзначеннямоментів:
кНм.
кН;
кН;
Середнєзначенняпоперечних сил:
кН.
Стискаюченормальнеенапруження в стінці на рівніпояснихшвів:
;
.
За
сполучення балок в одному рівні,
коефіцієнт
(табл..22[1]),
а коефіцієнт
обчислюється
за формулою
.
Залежно
від
коефіцієнта
(
)
з табл. 21 [1] визначаємо
коефіцієнт
.
Іздвохрозміріврозрахунковоговідсікуменшу сторону позначаємо
мм.
Гнучкістьстінки:
.
Відношеннябільшоїстороннистінки до меншої
.
Критичнінапруження:
нормальні
МПа;
дотичні
МПа.
Перевіряємо стійкість стінки
.
Рис. 6 Розміщення поперечних ребер жорсткості та перевірка місцевої стійкості стінки