5. Принципи цивільного процесуального права України.

Під принципами ЦПП слід розуміти основні правила, зафіксовані нормами ЦПП, які визначають характер ЦП. В основі любого принципу ЦПП лежить ідея відносно порядку правового регулювання певної сфери суспільних відносин. Дана ідея й визначає характер правового регулювання діяльності учасників ЦП. Принципи ЦП носять загальний характер, показуючи одну із суттєвих сторін даного процесу, визначаючи його сутність та цілісність.

Значення принципів ЦПП. Вони містять в собі концентровані уявлення про характер організації та здійснення судової влади, об’єднують норми права в органічне ціле з метою єдності правового регулювання, визначають перспективи розвитку процесуального права. Саме тому, значення принципів ЦП полягає в їх впливі на нормотворчу діяльність. Якщо в законодавство про ЦП вносяться певні зміни, то вони не повинні суперечити принципам ЦП. Велике значення вони мають і для правозастосовчої діяльності: визначають характер здійснення судочинства для суду та інших учасників процесу. Значення принципів ЦПП полягає в тому, що вони можуть виступити засобом вирішення прогалин в діючому процесуальному законодавстві. Так, стаття 11 ЦПК говорить про аналогію права в ЦП.

Способи законодавчого закріплення принципів ЦП можуть бути різноманітними. Можливі 3 вида норм, які закріплюють принципи: 1) норми, які містять тільки перелік назви принципів (ст.129 Конституції України); 2) норми, що містять коротке описання сутності принципів (ст.6 ЦПК – здійснення правосуддя тільки судом і на засадах рівності перед законом і судом всіх громадян; ст.8 ЦПК – незалежність суддів та підкорення їх тільки закону тощо); 3) норми, що виражають в своєму тексті їх конкретний зміст з певним ступенем деталізації (ст.9 ЦПК – мова, якою ведеться судочинство; ст.10 ЦПК – гласність судового розгляду і т.д.).

Всі принципи ЦПП пов’язані між собою, що дає підставу говорити про їх систему. Система принципів ЦП – це сукупність принципів цивільного судочинства, які є взаємообумовленими та взаємодіють між собою, характеризуючи галузь в цілому, а також відповідно всі інститути ЦПП та всі стадії ЦП. Кожен з принципів є самостійним, але не автономним, тобто у відриві від системи він існувати не може; він включається в систему тільки при умові внутрішнього зв’язку з іншими принципами. Зміст любого принципу розкривається не тільки одним правилом нормою, але й змістом інших принципів галузі. Так, наприклад принцип змагальності не може бути зведений тільки до правил розпорядження доказами. Його зміст зрозуміти у відриві від принципу диспозитивності не можливо. Дані принципи, посилені правилами гласності, усності, безпосередності, пропонують вільне розпорядження процесуальними правами учасників процесу. Кожний принцип займає відведене йому місце, що забезпечує ефективність самостійного впливу на суспільні відносини.

Класифікація принципів ЦПП. В науці ЦПП прийнято поділяти принципи на загальні, що характерні для всіх галузей права (законність); міжгалузеві, які мають значення для деяких галузей права (гласність, безпосередність); та галузеві, характерні тільки для однієї галузі права (диспозитивність). Принцип, що визнається міжгалузевим не перестає бути галузевим, способи його вираження та методи реалізації при цьому не міняються. В залежності від джерела їх закріплення принципи поділяють на конституційні та принципи, зафіксовані цивільним процесуальним законодавством (ЦПЗ).