28. Цивільні процесуальні строки.

Дивись відповідь на питання 20 та 21.

29. Стадії цивільного процесу.

Цивільний процес (ЦП) по любій справі проходить декілька етапів, що називаються стадіями процесу. Під стадіями ЦП слід розуміти сукупність ряду процесуальних дій, що поєднанні відповідною процесуальною метою (порушення справи, досудова підготовка і т.д.). Стадія процесу відноситься до його динаміки і мета досягається, коли внаслідок здійснення процесуальних дій створюються умови для переходу справи з однієї стадії до іншої. Слід розрізняти стадії ЦП від інститутів, які до руху справи прямого відношення не мають (інститут забезпечення позову, інститут відводу тощо).

Види стадій ЦП:

1. порушення цивільної справи. Момент порушення справи визначається як волею зацікавленої особи (позивача, скаржника, заявника), так і волею судді, який вправі відмовити в прийнятті заяви та порушенні справи (див. гл.2 ЦПК).

2. підготовка цивільної справи до судового розгляду (за новим кодексом дана стадія називається „Провадження у справі до судового розгляду − Гл. 3 ЦПК”). Дана стадія проводиться одноособово суддею за обов’язкової участі сторін та інших зацікавлених осіб. Це необхідно, оскільки саме в цій стадії потрібно подати докази, які потім будуть досліджуватися для з’ясування обставин справи (ст.131 ЦПК). Завдання цієї стадії визначено в ст. 130 ЦПК – можливість врегулювати спір до початку судового засідання або створити умови для своєчасного та правильного вирішення справи по суті в стадії судового розгляду справи.

3. стадія судового розгляду. Це ключова стадія процесу, де справа завершується вирішенням. Регламентується вона главою 4 ЦПК. Розгляд справи по суті має принципове значення, тому закон спеціально звертає увагу на принципи цієї стадії: безпосередність, усність, змагальність тощо.

4. стадія перегляду судових рішень (розділ 5 ЦПК). Мета цієї стадії перевірити законність та обґрунтованість судових рішень та ухвал. На даний момент чинний ЦПК України передбачив чотири способу перегляду судових рішень та ухвал: апеляція, касація, перегляд за ново виявленими обставинами, перегляд Верховним Судом України.

5. стадія виконання судового рішення. Дана стадія виникає при необхідності примусового виконання судового рішення, якщо особа відмовляється добровільно його виконувати.

Не обов’язково щоби ЦП проходив всі стадії.

30. Судовий контроль за виконанням судових рішень.

Кінцевою метою розгляду будь-якої справи є постановлення законного та обґрунтованого судового рішення. Після вступу його в законну силу воно набуває загальнообов’язковості, з якого безспірно випливає скоєння тих дії, в тому обсязі і тими особами, стосовно яких винесено судове рішення. Якщо дане рішення не буде виконуватися добровільно, то його можна реалізувати через інститут виконавчого провадження. Отже, стадія виконання судових рішень є завершальною стадією цивільного процесу. Вона є наслідком розгляду та вирішення цивільної справи. Крім того, захист суб’єктивних прав та законних інтересів знаходить в ній своє реальне втілення.

Виконавче провадження можна визначити як сукупність процесуальних дій органів виконання та осіб, які беруть участь у виконанні по добровільному та примусовому здійснені суб’єктивних цивільних прав та законних інтересів, підтверджених постановами судів загальної юрисдикції, а також іншими юрисдикційними органами.

Судовий контроль за виконання рішень та ухвал судів у цивільному процесі виражається у можливості сторін виконавчого провадження звернутися із скаргою на державного виконавця. Подання скарги робиться для оскарження незаконності рішень державного виконавця, його дій чи бездіяльності (наприклад, державний виконавець не проводить опис майна боржника, на яке йому вказує стягувач).

Скаргу сторони можу подати до суду безпосередньо або після того як їхню скаргу розгляне начальник державної виконавчої служби (ДВС), де працює державний виконавець.

Строк подання скарги: 10 днів з того моменту коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення її прав.

Сама скарга розглядається судом у 10 денний термін в судовому засіданні з викликом державного виконавця та скаржника. Якщо державний виконавець уже не працює у ДВС, то суд до справи залучає того державного виконавця, якому передана справа.

Якщо скарга була обґрунтована, то суд ухвалою зобов’язує державного виконавця усунути недоліки в своїй роботі. Витрати у такому разі будуть покладатися на ДВС. Ухвала суду має бути виконана з обов’язковим інформування суду в межах місячного строку з дня її одержання.