20. Поняття та види процесуальних строків у цивільному процесуальному праві України.

Правильний та своєчасний розгляд і вирішення судом цивільних справ є важливою задачею цивільного судочинства. Значення строків полягає й в іншому: їх дотримання є важливим засобом впливу на недобросовісних учасників процесу, які своїми діями чи бездіяльністю можуть робити перепони своєчасному та правильному вирішенню справи; з іншого боку – процесуальні строки покликати сприяти більш чіткому визначенню правовідносин сторін. Наприклад. якщо б сторона, не на користь якої було постановлено судове рішення, не була б обмежена строком на оскарження судового рішення в апеляційному порядку, то в іншої сторони не буде чіткої ясності, з якого моменту вона буде приступати до примусового здійснення свого права, яке встановлено рішенням суду.

Процесуальний строк – це відрізок часу, який встановлюється законом чи судом для здіснення процесуальних дій. Розрізняють процесуальні строки, які встановлені законом – вони є обов’язковими як для осіб, які беруть участь в процесі, так і для суду; процесуальні строки, які встановлені судом – є обов’язковими для осіб, які беруть участь в процесі (ст.67 ЦПК України).

Процесуальні строки, які встановлені законом. Серед таких строків є строки, які передбачають здійснення процесуальних дій судом та для осіб, які беруть участь в розгляді справи. Крім того, закон передбачає визначення строків скоєння процесуальних дій для осіб, які не є учасниками цивільного процесу.

До строків, які встановлюються законом для процесуальних дій суду відносяться строки підготовки цивільної справи до судового розгляду, розгляд цивільної справи, а також скоєнням судом окремих процесуальних дій. Згідно ст. 129 ЦПК строк підготовки цивільної справи до судового розгляду не повинен перевищувати 10 днів. Загальний строк розгляду цивільної справи судом першої інстанції не повинен перевищувати двох місяців, а по справам про поновлення на роботі та стягнення аліментів – одного місяця (ст.157 ЦПК). У виняткових випадках за клопотанням сторони строк розгляду справи судом може бути продовжено, але не більше як на 15 днів.

Процесуальні строки, які встановлені судом. Якщо для здійснення процесуальної дії закон не встановлює строків, то їх може встановити суд (ст.67 ЦПК), з врахуванням обставин справи та особливості скоєння процесуальної дії. Так, суд може встановити строки для виправлення недоліків позовної заяви, надання доказів і т.д. Зокрема, для вправлення недоліків позовної заяви строк визначає суддя, але не більше ніж 5 днів.

21. Обчислення процесуальних строків у цивільному процесуальному праві України.

Для належного застосування строків необхідно їх правильно вираховувати. Загальні правила обчислення строків передбачені статтями 86 та 87 ЦПК. Розрізняють два способи вирахування строків: 1) строки, які визначаються календарною датою чи вказівкою на подію, яка обов’язково має настати, навіть якщо відома точна дата її настання (визначення строку точною календарною датою необхідно для відкладення слухання справи, дата виклику відповідача до суду в стадії підготовки справи до судового розгляду); 2) строки, які визначаються спливом періоду часу, який обчислюється роками, місяцями та днями (стосовно події, яка неминуче може настати, то це може бути, наприклад, строк, протягом якого сторони повинні подати свої докази по справі – до початку судового засідання; або перебіг строку на апеляційне оскарження судового рішення починається з наступного дня після оголошення його судом).

Сплив строку починається на наступний день після календарної дати чи настання події, якою визначено його початок. Оскільки початковий день спливу строку до уваги не береться, то строк спливає у відповідаючий початковому кінцевий день. Наприклад, строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку (трьох річний строк, сплив якого почався 9 березня 1998 року закінчується 9 березня 2001 року). Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, що вираховується, припадає на такий місяць, який відповідного числа не має, то строк спливає в останній день цього місяця. В термін, що вираховується днями, зараховуються всі дні його спливу, але перший та останній день строку розглядається як один день. Це обумовлено тим, що коли строки вираховуються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на неробочий день, то за останній день строку вважається перший після нього робочий день (дане правило не діє, якщо це є не останній день строку).

За загальним правилом, останній день строку можна використати для здійснення процесуальної дії до 24 години. Але якщо дана процесуальна дія повинна бути здійснена в певній організації, строк спливає в той час, коли в даній організації по встановленим правилам припиняються відповідні операції відповідного роду. Наприклад, в суді строк закінчується в момент припинення службових занять. Окремо визначається сплив строку для подання письмових документів чи грошових сум на пошту (до 24 години).