14. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким за законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси.

Участь даних суб’єктів в цивільному процесі передбачається в двох формах: порушення справи в суді на користь інших осіб та участь в розгляді справи для дачі висновку (ч.1,3 ст.45 ЦПК). Висновок по цивільній справі може бути наданий тільки органами державної влади та місцевого самоврядування.

Уповноважений ВР з прав людини, органи державної влади та місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав та інтересів інших осіб у випадках, які визначені в законі. Перелік категорій справ, по яким можуть до суду звертатися зазначені суб’єкти процесуальне законодавство не дає. В основному, дані випадки визначені нормами матеріального права. Так, норми шлюбно-сімейного права передбачають, що органи опіки та піклування вправі пред’явити позов про визнання шлюбу недійсним, якщо захисту потребують права та інтереси дитини або недієздатної особи чи особи дієздатність, якої обмежена (ст.42 СК); позов про позбавлення батьківських прав (ст.165 СК); позов про визнання усиновлення недійсним (ст. 240 СК); про визнання правочину недійсним, якщо на їх укладення потрібна була згода органу опіки та піклування (опікун не може без дозволу органу опіки та піклування відмовлятися від майнових прав підопічного, видавати письмові зобов’язання від імені підопічного, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або державній реєстрації – ст.71, 224 ЦК). Далі, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів та його органи на місцях вправі пред’являти до суду позови про щодо захисту справ споживачів (Закон України “Про захист прав споживачів” п.1 ст.10). Органи державної влади та місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які пред’являють позов до суду про захист прав та інтересів інших осіб мають такий процесуальний статус як і прокурор, що здійснює захист прав та інтересів інших осіб. Тобто вони володіють правовим становищем позивача чи третьої особи або заявника в справах окремого провадження з відповідними винятками: не є учасниками спору і не мають матеріально-правової зацікавленості у вирішенні результатів справи, а тому вони не можуть укласти мирову угоду, до них не пред’являється зустрічний позов, рішення у справі на них не поширює свою дію. Крім того, вони звільняються від сплати судового збору.

Стосовно висновку по цивільним справам, то його органи державної влади та місцевого самоврядування надають за ініціативи суду або власної ініціативи. Якщо це передбачено законом або суд визнав за необхідне надання висновку по справі для органів державної влади та місцевого самоврядування це є обов’язковим (ч3 ст.45 ЦПК). В такому випадку дані суб’єкти володіють процесуальними правами та обов’язками. Передбаченими ст.27 ЦПК, тобто загальним процесуально-правовим статусом осіб, які беруть участь в розгляді справи.