- •Перелік теоретичних питань, що виносяться на комплексний державний екзамен з навчальнИх дисциплін: цивільне право
- •Предмет, метод та основні функції цивільного права
- •Принципи, завдання та система цивільного права
- •Поняття та склад цивільних правовідносин
- •Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин.
- •Цивільна правоздатність і дієздатність фізичної особи
- •Підстави, порядок та правові наслідки оголошення особи померлою
- •Поняття та основні ознаки юридичної особи
- •Поняття, види та форма правочинів
- •Поняття, підстави та види представництва
- •Поняття, значення та види строку позовної давності
- •Зупинення та переривання перебігу строку позовної давності
- •Право власності в системі сучасного цивільного права
- •Характеристика основних видів речових прав
- •Поняття, види та підстави виникнення цивільного зобов'язання
- •Види забезпечення виконання зобов'язання
- •Поняття, види, форма та зміст договору купівлі-продажу
- •Поняття, види, форма та зміст договору дарування
- •Поняття, види, форма та зміст договору ренти
- •Поняття, види, форма та сторони договору довічного утримання
- •Поняття, види, сторони та форма договору майнового найму
- •Поняття, істотні умови та види договорів підряду
- •Договір про перевезення пасажира, багажу та вантажу
- •Поняття, види, зміст договору страхування
- •Поняття, види, предмет договору доручення
- •Договір кредиту, його основні види, зміст
- •Поняття та види договору комерційної концесії
- •Поняття та види спадкування, склад спадщини
- •Спадкування за заповітом, види заповітів
- •Спадкування за законом
- •Оформлення права на спадщину
Поняття, підстави та види представництва
Представництво – це правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов'язана за повноваженням вчинити правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє. Причини, по яким може виникнути представництво можуть бути як фактичними (відсутність часу, необхідних знань), так і юридичними (відсутність дієздатності тощо). У процесі представництва виникають правовідносини, що пов'язують представника; особу, яку представляють; третіх осіб, по відношенню до яких здійснюються дії представником. Тому представництво є системою, що включає правовідносини: 1) між тим, кого представляють, і представником; 2) між тим, кого представляють, і третьою особою; 3) між представником і третьою особою.
Підстави представництва. Право на здійснення правочинів від імені іншої особи ґрунтується на різних юридичних фактах, з якими закон пов'язує виникнення повноваження. Із ч. 3 ст. 237 ЦК випливає, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Наприклад, трудовий договір і адміністративний акт (наказ, розпорядження) є підставою представництва для осіб, призначених на певні посади в підприємствах, установах, організаціях, які обслуговують потреби споживачів шляхом укладення правочинів (продавці, касири, приймальники багажу тощо). Вцілому всі підстави представництва можуть бути згруповані в три види: 1) волевиявлення представлюваної особи та представника оформлена договором (договірне представництво); 2) акт уповноваженого державного органу або органу місцевого самоврядування (представництво, що базується на адміністративному чи судовому акті); 3) на підставі прямої вказівки у законі достатньо для виникнення відносин представництва (законне представництво).
Види представництва. 1. Договірне представництво. Даний вид представництва виникає на підставі договору. Для його виникнення потрібно волевиявлення обох осіб. Тому його називають добровільним представництвом. Різновидом добровільного є комерційне представництво. Воно здійснюється на підставі договору, укладеного в письмовій формі (ч. 3 ст. 243 ЦК), що містить вказівки на повноваження представника, а при відсутності таких вказівок – в дорученні. Комерційному представництву властивий особливий суб'єктний склад: представлюваними особами по ньому можуть бути тільки підприємці. Комерційним представником є особа, що постійно здійснює представництво у вигляді промислу (фактично також є підприємцем). Для комерційного представника зроблене виключення із загального правила: одночасне комерційне представництво різних сторін в угоді допускається за згодою цих сторін і в інших випадках, передбачених законом. Слід особливо підкреслити, що комерційний представник може представляти різні сторони в угоді, але не має права робити угоди від імені, що представляється у відношенні себе особисто. 2. Законне представництво. Виникає на підставі адміністративного чи судового акту, а також безпосереднього зі змісту норм права. оскільки тут волевиявлення представлюваної особи не вимагається, то даний вид представництва також отримав назву обов’язкове представництво.