Спрямування політики облікової ставки

При експансивній (стимулювальній) політиці

Рис. 3 Вплив політики облікової ставки центрального банку на грошово-кредитну сферу

Шляхом маніпуляцій офіційною обліковою ставкою центральні банки впливають на стан не лише грошового, але й фінансового ринку.

Рис. Вплив політики облікової ставки центрального банку на основні макроекономічні показники

Зміни облікової ставки здійснюються відповідно до розвитку окремих фаз економічного циклу. Вона підвищується в періоди економічного росту і залишається, як правило, незмінною в періоди дипресії і спаду. Тому виникає проблема «запізнень» у здійсненні необхідних корекцій облікової ставки.

Як засвідчує практика, в різних країнах інституції регулювання грошового обігу використовують зазначений інструмент грошової політики лише в окремих випадках. Прийнято вважати, що часті зміни розміру обов'язкового резерву ускладнюють таке регулювання. Зазначений інструмент більше придатний для вирішення не поточних, а радше довготермінових завдань монетарної політики.

Починаючи з 1992 р. облікова політика використовується НБУ головним чином для забезпечення надійності та стабільності банківської системи (функція кредитора останньої інстанції для комерційних банків) та регулювання обсягів грошової маси в країні.

Процентна політика НБУ – це регулювання НБУ попиту і пропозиції на грошової кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб’єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій.

НБУ з метою ефективного управління грошово-кредитним ринком, обсягами грошової маси в обігу, виконання функції кредитора останньої інстанції встановлює за своїми операціями такі процентні ставки:

• облікову;

• за кредитами овернайт;

• рефінансування;

• за стабілізаційними кредитами;

• за депозитами овернайт;

• залучення тимчасово вільних коштів банків.

Облікова ставка НБУ – це один з монетарних інструментів, за допомогою якого НБУ установлює для суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку.

Встановлення облікової ставки здійснюється за такими принципами:

• визначення облікової ставки на рівні, що перевищує темпи інфляції. Це допомагає банкам запобігти втратам від знецінення їхніх активів;

• встановлення облікової ставки в межах коридору ринкових процентних ставок за кредитними та депозитами. Вона є нижньою межею ставки за активними операціями, що обумовлено необхідністю отримання прибутку кредитними установами;

• використовується як засіб реалізації грошово-кредитної політики та орієнтир ціни на гроші;

• має бути чинником, що характеризує основні напрямки змін грошово-кредитного регулювання;

• найнижча серед процентних ставок, за якими НБУ може підтримати ліквідність.

5.4. Іншим важливим інструментом реалізації грошово-кредитної політики є операції на відкритому ринку, зміст яких полягає у здійсненні центральним банком купівлі-продажу цінних паперів з метою впливу на ресурсну базу комерційних банків. Вперше цей інструмент почав використовуватись у 20-х рр.. ХХ ст. у США, 30-х рр.. – У Великій Британії.

Механізм впливу зображено на рис.