6. Адреналін.

7. Соматостатин.

8. Глюкагон.

9. Норадреналін.

10. Пролактин.

280. З приводу астматичного статусу при хронічному бронхіті хвора 43 років приймала преднізолон за схемою. Після виписки додому з’явилася спрага, посилився апетит, стало частим сечовиділення. Діагностована гіперглікемія – 8,2 ммоль/л. Як оцінити клінічну картину ?

A. Нирковий діабет.

B. Функціональне порушення вуглеводного обміну.

C. Цукровий діабет 1 типу.

D. Цукровий діабет 2 типу.

E. Цукровий діабет індукований прийомом глюкокортикоїдів.

281.Хворий на цукровий діабет 1 типу отримує 20 ОД інсуліну проміжної тривалості дії зранку та 12 ОД цього ж інсуліну ввечері, скаржиться на сухість у роті, спрагу на протязі дня. Глікемія натще серце – 6.1 ммоль/л, добова глюкозурія — 36 г/л. Хворий дотримується дієти. Яке лікування слід призначити?

1. Збільшити дозу інсуліну вранці.

2. Зменшити дозу інсуліну вранці.

3. Збільшити дозу інсуліну ввечері.

4. Зменшити дозу інсуліну ввечері.

5. Комбінувати інсулін з пероральними цукрознижуючими препаратами.

282. Хворий на цукровий діабет отримує інсулін Фармасулін Н 30/70 28 ОД перед сніданком та 24 ОД перед вечерею. Глікемічний профіль 6.0- 12,5 –10,1-8,4-8,0-5,4 ммоль/л. Проведіть корекцію цукрознижуючої терапії.

1. Перевести на інші препарати інсуліну.

2. Зменшити кількість вуглеводів.

3. Комбінувати інсулінотерапію з похідними сульфонілсечовини.

4. Збільшити дозу Фармасуліну Н 30/70 перед сніданком на 32 ОД.

5. Змінити дозу Фармасуліну Н 30/70 перед сніданком на 24 ОД, перед вечерею на 28 ОД.

283. Хворий на цукровий діабет, який добре себе почував, раптово об 11-й годині втратив свідомість. Оберіть вірну тактику лікаря.

1. Ввести інсулін.

2. Ввести 40 % глюкозу внутрішньовенно, струменево.

3. Викликати лаборанта та чекати результатів аналізу крові.

4. Оксигенотерапія.

5. Налагодити внутрішньовенне краплинне введення глюкози з інсуліном.

284. Хворий 30 років, протягом 10 років хворіє цукровим діабетом, приймає інсулін у дозі 66 ОД на добу. В анамнезі часті гіпоглікемічні коми, зниження зору, біль у нижніх кінцівках. На очному дні визначаються м´які ексудати, венозні петлі, неовасуляризація диску зорового нерва, розповсюджені пре- та вітроретинальні крововиливи, фіброзні шварти. На реовазограмі — зниження амплітуди пульсу. Глікемія натще— 13,2 ммоль/л. Встановіть вірний діагноз?

1. Цукровий діабет 1 типу, середньої важкості, у стані компенсації. Діабетична препроліферативна ретинопатія. Ангіопатія судин нижніх кінцівок.

2. Цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, у стані декомпенсації. Діабетична проліферативна ретинопатія. Діабетична ангіопатія нижніх кінцівок.

3. Цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, у стані субкомпенсації. Діабетична непроліферативна ретинопатія. Генералізована діабетична ангіопатія.

4. Цукровий діабет 1 типу, тяжка форма, у стані декомпенсації. Діабетична полінейропатія нижніх кінцівок.

5. Жоден з вищеперерахованих.

285. Хворий Б. отримує 110 ОД інсуліну на добу протягом 3 років. До цього лікувався цукрознижуючими з групи похідних сульфонілсечовини. У зв´язку з надмірним апетитом за останні 3 місяці прибавив у масі тіла 6 кг. Прогресують судинні ускладнення. Цукор крові натще 13 ммоль/л, у добовій сечі глюкозурія 3 %. Часті нічні гіпоглікемії. Вкажіть найбільш відповідний діагноз:

1. Цукровий діабет 2 типу, вторинноінсулінозалежний, середньої важкості, у стані декомпенсації.

2. Цукровий діабет 2 типу, тяжка форма, у стадії декомпенсації.

3. Цукровий діабет 2 типу, тяжка форма, у стані декомпенсації.

4. Цукровий діабет 2 типу, вторинноінсулінозалежний, тяжка форма, у стані декомпенсації. Синдром Сомоджі.

5. Жоден з вищеперерахованих.

286. Дівчинці 12 років вперше встановлено діагноз: цукровий діабет 1 типу та розпочато інсулінотерапію. Наприкінці 2-го дня з'явились скарги на порушення зору. З чим пов´язаний даний стан та які рекомендації надати хворій?

А. Діабетична макулопатія. Необхідно досягнути компенсації основного захворювання.

В. Діабетична початкова ретинопатія. Необхідна консультація окуліста.

С. Вторинна катаракта. Необхідна консультація окуліста.

D. Інсулінова пресбіопія. Порушення зору мине самостійно.

E. Жоден з вищеперерахованих.

287. Хворий на цукровий діабет 2 типу, середньої важкості, з нормальною масою тіла протягом останнього року застосовував усі групи пероральних цукрознижуючих препаратів та їх комбінації. В даний час застосовує манініл та метформін у максимальних дозах, проте компенсацію цукрового діабету досягнути не може. Проведіть корекцію терапії.

1. Обмеження калорійності дієти.

2. Інсулінотерапія.

3. Фітотерапія.

4. Комбінація манілілу, метформіну та діабетону MR.

5. Всі вищеперераховані відповіді невірні.

288. Хворий з надмірною масою тіла отримує 80 ОД інсуліну на добу. Протягом останнього часу помітив, що набирає масу тіла. Діабет у стані декомпенсації. Проведіть корекцію терапії:

1. Збільшити дозу інсуліну.

2. Збільшити калорійність дієти.

3. Зменшити дозу інсуліну.

4. Зменшити фізичні навантаження.

5. Додати до вказаної дози інсуліну гліклазид.

289. Хворий на цукровий діабет застосовує інсулінотерапію: Фармасулін Н 6 ОД та Фармасулін HNP 12 ОД двічі на день, вранці та ввечері. Йому запропоновано Фармасулін Н 30/70 18 ОД двічі на день. Чи можлива подібна заміна?

1. Можлива.

2. Ні, не можлива.

3. Можлива лише після адаптації в умовах спеціалізованого стаціонару.

4. Хворого, адаптованого до одних препаратів, не потрібно переводити на інші.

5. Можлива, але дозу препарату потрібно зменшити на 15 %.

290. Чи можна змішувати в одному шприці інсуліни Актрапід НМ та Протафан НМ?

1. Не можливо.

2. Інсуліни короткої та тривалої дії вводяться окремо.

3. Можливо.

4. Не можливо, бо втрачається активність Актрапіду НМ.

5. Не можливо, бо втрачається активність Протафану НМ.

291. Хворий лікується інсуліном Фармасулін Н 30/70 у дозі 15 ОД зранку та 15 ОД ввечері. Йому змінюють препарат на комбінацію Фармасулін Н та Фармасулін НNP. Чи зміниться добова доза інсуліну?

1. Ні, залишається аналогічною.

2. Зменшується вечірня доза препарату.

3. Зменшується вечірня доза, але збільшується ранішня.

4. Зменшується загальна доза інсуліну на 15 %.

5. Загальна доза інсуліну, як правило, зростає.

292. Хворий лікується інсуліном Протафан НМ в дозі 36 ОД зранку. Просить перевести його на режим інтенсивної інсулінотерапії. Яка метода введення інсуліну відповідає цьому режиму?

1. Вводити інсулін Протафан НМ двічі на день.

2. Вранці і ввечері вводити інсулін Протафан НМ, а в обід інсулін короткої дії.

3. Комбінувати інсулін Протафан НМ з інсуліном короткої дії двічі на день.

4. Вводити інсулін Протафан НМ двічі на день та інсулін короткої дії перед кожним прийомом їжі.

5. Зменшити ранішню дозу інсуліну Протафан, а ввечері вводити інсулін короткої дії.

293. Які переваги/недоліки режиму інтенсивної інсулінотерапії перед традиційним?

1. Можна не дотримуватись дієтичного режиму.

2. Можна не обмежувати легкозасвоювані вуглеводи.

3. Поліпшується контроль діабету, зростає ризик тяжких гіпоглікемій.

4. Погіршується контроль діабету, знижується ризик тяжких гіпоглікемій.

5. Поліпшується контроль діабету, знижується ризик тяжких гіпоглікемій.

294. На консультацію звернувся хворий, котрий не дотримується усталеної схеми введення інсуліну, а самостійно регулює дозування інсуліну за відчуттям спраги Чи вірна подібна методика самоконтролю?

1. Звичайно вірна.

2. Самопочуття — найкращий метод оцінки компенсації.

3. Об'єктивний метод самоконтролю — визначення вмісту фруктозаміну.

4. Титрування інсуліну повинно здійснюватись за показниками глікемічного профілю.

5. Довільна схема інсулінотерапії запобігає розвитку інсулінорезистентності.

295. У вагітної в сечі виявлено кетонурію “++”, глікемічний профіль: 4,47—5,62—6,48 ммоль/л. Встановлено діагноз «Діабет вагітних» й призначено інсулін Фармасулін HNP 6—8 ОД вранці. Чи доцільна подібна схема інсулінотерапії?

1. Недоцільна, корисніше призначити даний інсулін в двох ін'єкціях.

2. Недоцільна, варто призначити інсулін «Ленте».

3. До вказаної дози додати 4—6 ОД інсуліну короткої дії перед обідом.

4. Призначення інсуліну сумнівне.

5. Краще призначити інсулін короткої дії зранку.

296. У дівчинки, батьки якої хворі на цукровий діабет, виникли нудота, блювання, слабкість та запах ацетону з рота. Аби не допустити діабетичної коми у дитини, батько ввів їй 8 ОД інсуліну Протафан НМ. Наскільки вірні дії батька?

1. Безсумнівно вірні.

2. У дівчинки спадкова схильність до діабету й введення Протафану попередить його розвиток.

3. Краще застосувати пероральні цукрознижуючі препарати.

4. Причина блювання та запаху ацетону може бути не пов'язаною з діабетом.

5. Краще ввести інсулін короткої дії.

297. У хворої на цукровий діабет з ожирінням при обстеженні виявлено протеїнурію 0,132 г/л, глікемію 16,32 ммоль/л, лікується манінілом у дозі 20 мг на добу. Чи варто наполягати на необхідності інсулінотерапії?

1. Ні, оскільки існує ризик подальшого збільшення маси тіла.

2. Ні, необхідно перевести її на глюренорм.

3. Ні, необхідно застосувати комбінацію мінінілу з діабетоном МR

4. Так, неохідно наполягати на інсулінотерапії.

5. Ні, необхідно призначити метформін.

298. З метою попередити втрату активності інсуліну хворий зберігає флакон, що використовує в холодильнику. Яку з рекомендацій Ви дасте хворому?

1. Перед введенням інсуліну вийняти його з холодильника, аби він нагрівся 15 хвилин за кімнатної температури.

2. Після взяття інсуліну з холодильника зігріти його в долонях.

3. Підігріти інсулін до температури тіла.

4. Використовувати не підігрітий препарат інсуліну.

5. Пляшечку з інсуліном, котрий використовується, зберігати при кімнатній температурі.

299. Хворий користується флаконом з інсуліном не більше тижня від початку використання, після чого бере новий. Чи вірні його дії?

1. Ні, розпочатим флаконом інсуліну можна користуватись впродовж місяця.

2. Ні, допускається використання інсуліну з флакону 2 тижні.

3. Ні, допускається використання інсуліну 10 днів.

4. Ні, допускається використання інсуліну протягом 3 тижнів.

5. Так, оскільки через тиждень інсулін у флаконі повністю втрачає активність.

300. Батьки з сином, хворим на ЦД, приїхали відпочивати до Криму. Необхідний запас інсуліну зберігають у багажнику автомобіля. Через 3 дні відпочинку у хлопчика виникли симптоми декомпенсації діабету. Чим може бути зумовлена декомпенсація?

1. Акліматизацією.

2. Інсоляцією.

3. Морськими купаннями.

4. Вживанням південних фруктів.

5. Втратою активності інсуліну від перегрівання.

301. Хворий на цукровий діабет 1 типу застосовує інтенсивний режим інсулінотерапії, за допомогою інсулінів Гларгін (Лантус) та Глулізин (Епайдра). Інсулін Епайдра титрує відносно кількості спожитих хлібних одиниць з корекцією щодо фізичного навантаження. Максимально виключає продукти з високим глікемічним індексом. Незважаючи на даний режим, контроль цукрового діабету залишається незадовільним, часто виникають гіпоглікемії, особливо вночі. Що Ви порекомендуєте хворому?

А. Продовжити застосовувати попередній режим.

В. Застосовувати комбінацію Детеміру (Левемір) та Аспарту (Новорапід).

С. Встановити інсулінову помпу.

D. Застосовувати комбінацію Протафану НМ та Актрапіду НМ

E. Застосовувати лише Глулізин (Епайдра).

302. Одним з ускладнень інсулінотерапії є ліподистрофії. Який метод профілактики даного ускладення Ви оберете?

А. Змінити препарат інсуліну.

В. Щоденно міняти місця ін´єкцій, не змінюючи виду інсуліну.

С. Вводити інсулін разом з новокаїном.

D. Вводити інсулін разом із свинячим інсуліном.

E. Обколювати місце ліподистрофій свинячим інсуліном.

303. Хворий на цукровий діабет 2 типу страждає карбункульозом. Чи може бути показом до інсулінотерапії?

1. Може.

2. Не може.

3. ЦД 2 типу повинен лікуватись лише пероральними цукрознижуючими засобами.

4. За ЦД 2 типу інсулінотерапія посилює ожиріння.

5. За ЦД 2 типу інсулінотерапія посилює можливість розвитку гіпоглікемій.

304. У вагітної, котра раніше не хворіла діабетом, глікемія 7,73 ммоль/л, кетонурія. За дієтичного режиму глікемія зменшилась до 7,0 ммоль/л, утримується кетонурія. Який режим подальшої терапії потрібно обрати?

1. З дієти абсолютно виключити жири.

2. Збільшити частку легкозасвоюваних вуглеводів.

3. Добавити манініл.

4. Необхідна інсулінотерапія.

5. Скомбінувати інсулін з глюренормом.

305. У хворої на цукровий діабет 2 типу стрімко прогресує периферійна полінейропатія. Який режим терапії варто порадити хворій?

1. Комбінувати кілька препаратів різних груп.

2. Комбінувати глібенкламід з бігуанідами.

3. Комбінувати пероральні цукрознижуючі з фітотерапією.

4. Стан хворої є показом до інсулінотерапії.

5. Разом з цукрознижуючими препаратами призначити вітамінопрепарати групи В.

306. Хворий на цукровий діабет бажає провести відпустку в горах й займатись спусками на лижах. Який режим інсулінотерапії Ви йому порадите?

1. Одну ін'єкцію інсуліну добової дії.

2. Дві ін'єкції інсуліну проміжної дії.

3. Інсулін короткої дії.

4. Одну ін'єкцію інсуліну проміжної дії.

5. На час відпустки перейти на пероральні цукрознижуючі препарати.

307. Хворому діабетом, що компенсований двома ін'єкціями інсуліну Протафан НМ та ін'єкцією інсуліну Актрапід НМ перед обідом, призначена операція. Чи потрібно йому міняти режим інсулінотерапії?

1. Так, потрібно починаючи з етапу передопераційної підготовки.

2. Ні, не потрібно..

3. Так, потрібно під час операції..

4. Так, потрібно на післяопераційному етапі.

5. Так, потрібно перейти на пероральні цукрознижуючі препарати..

308. У хворого, який раніше лікувався глімепіридом, після призначення інсуліну виникли набряки. Яка можлива причина їх?

1. «Ребаут-синдром» після глімепіриду.

2. Інсуліновий набряк.

3. Ниркова патологія.

4. Серцево-судинна патологія.

5. Реакція на шлях введення препарату.

309. Яку терапію необхідно запропонувати хворому з цукровим діабетом 1 типу та інсуліновим набряком?

1. Інсулін вводити через день.

2. Почергово щоденно змінювати препарат інсуліну.

3. Комбінувати декілька препаратів інсуліну.

4. Не вводити інсуліну зовсім.

5. Не змінювати препарат, набряк пройде самостійно.

310. Для визначення адекватної дози інсуліну найкраще скористатись таким обстеженням:

1. Визначення глікемічного профілю.

2. Визначення добової глюкозурії.

3. Визначення глікозильованого гемоглобіну.

4. Визначення глікемії натще серце.

5. Визначення глюкозурії в ранішній сечі.

311. Для розрахунку дози інсуліну хворому необхідно мати дані про:

A. Вміст в крові цукру.

B. Вміст цукру в крові та сечі, масу тіла та вік пацієнта.

C. Вміст цукру в крові, вік та тривалість захворювання пацієнта.

D. Вміст цукру в сечі, вік та тривалість захворювання пацієнта.

Е. Вік та тривалість захворювання пацієнта.

312. Нелікованому цукровому діабету 1 типу притаманні такі клінічні ознаки:

A. Прибавка маси тіла.

B. Епізоди підвищення артеріального тиску.

C. Колаптоїдні стани.

D. Втрата маси тіла.

E. Судомний синдром.

313. Яке співвідношення інгредієнтів у добовому раціон хворого на цукровий діабет згідно рекомендацій ВООЗ вважається фізіологічним?

А. 20 % жирів, 30 % білків та 50 % вуглеводів.

В. 30 % жирів, 20 % білків та 50 % вуглеводів.

С. 15 % жирів, 25 % білків та 60% вуглеводів.

D. Менш як 10 % насичених жирів.

E. Менш як 12 г солі на день.

314. Які водно-електролітні зміни не виникають при декомпенсації цукрового діабету ?

А. Внутрішньоклітинна дегідратація.

В. Зменшення вмісту бікарбонату натрію в плазмі.

С. Стабільний вміст натрію та хлору.

D. Гіперкаліємія.

Е. Гіперосмолярність плазми крові.

315. В дитини 7 років, яка хворіє на цукровий діабет І типу протягом 4 днів з’явилася слабість, відсутність апетиту, нудота, в сечі визначаються сліди ацетону. Яка найбільш вирогідна причина цього стану ?

А. Харчове отруєння.

В. Гіперглікемія.

С. Гостре респіраторне захворювання.

D. Кетоацидоз.

Е. Зміни водно-електроліного балансу.

316. .Після 1,5-годинного заняття на уроці фізкультури у 15-и річного школяра, що хворіє на цукровий діабет 1 типу з’явилися ознаки гіпоглікемії. Який із симптомів не характерний для вказаного стану ?

А. Поява тремтіння рук.

В. Пітливість.

С. Почуття голоду.

D. Сухість в роті.

E. Запаморочення.

317. Які біохімічні та метаболічні зміни не свідчать на користь розвитку в даний момент гіпоглікемічних проявів у хворої на цукровий діабет 1 типу ?

А. Збільшення осмолярності плазми крові.

В. Відсутність вмісту цукру у сечі.

С. Зниження вмісту цукру у крові нижче норми.

D. Збільшується вміст катехоламінів у крові.

Е. Пригнічується глікогеноліз.

318. Яка орієнтовна добова потреба інсуліну у пубертатному періоді хворого на цукровий діабет 1 типу за відсутності кетозу?

A. 0,3 – 0,5 Од/кг.

B. 0,6 - 0,8 Од/кг.

C .0,8 – 1,0 Од/кг.

D. 1,0- 2,0 Од/кг.

E. Більше 2,0 Од/кг.

319. Хворий Н. 23 років вперше захворів на цукровий діабет І типу. Який метод цукрознижуючої терапії не буде включено у схему лікування ?

A. Дієта.

B. Інсулінотерапія.

C. Пероральні цукрознижуючі засоби.

D. Фітотерапія.

E. Режим фізичних навантажень.

320. Після перенесеного ГРВІ у дівчинки раптово з’явилася спрага, стало частим сечовиділення. Цукор крові натще серце 13,2 ммоль/л, добова глюкозурія – 23 г/л, ацетон відсутній, глікозильований гемоглобін – 9%. Який метод лікування слід вибрати ?

А. Дієтотерапія.

В. Бігуаніди.

C. Інсулінотерапія.

D.Похідні сульфонілсечовини.

E. Тіазолідиндіони.

321.Хвора на цукровий діабет 1 типу хворіє протягом останніх 7 років, отримує 108 ОД інсуліну Мікстард 30 НМ на добу. Протягом останніх 3 місяців маса тіла збільшилася на 10 кг (маса тіла 70 кг). Цукор крові натще серце 14 ммоль/л, в добовій сечі – 3 %. Діагностована генералізована мікроангіопатія. При збільшенні дози інсуліну показники вмісту цукру в крові суттєво не змінюються. Встановіть вірний діагноз.

A. ЦД 1 типу тяжка форма, у стані компенсації, алергія на інсулін.

B. ЦД 1 типу тяжка форма, у стані декомпенсації, інсулінорезистентність.

C. ЦД 1 типу тяжка форма, у стані субкомпенсації, феномен Сомоджі.

D. ЦД 2 типу середньої важкості, феномен Зуброде.

E. ЦД 2 типу середньої важкості, у стані декомпенсації.

322. У хворої 40 років, що страждає на цукровий діабет 1 типу тяжкої форми виникла декомпенсація захворювання, яка супроводжувалася кетоацидотичним станом. Лікування порушень метаболізму проводилася шляхом д/в введення дрібних доз інсуліну короткої дії та ізотонічного розчину хлориду натрію. Через годину у хворої з’явився біль голови, пітливість, перебої в роботі серця. Цукор крові – 2,8 ммоль/л, вміст натрію - 140 ммоль/л. Що зумовило виникнення цього стану ?

А. Інфекційне захворювання.

В. Гіпокаліємія.

С. Кетоациточна інтоксикація.

D. Наслідок небажаних реакцій організму на інсулінотерапію.

Е. Гіпоглікемія.

323. Після фолікулярної ангіни у 36 літнього хворого на цукровий діабет І типу середньої важкості в стані компенсації погіршився загальний стан: з’явилась спрага, стало значно частішим сечовиділення, зник апетит, появилася нудота. Глікемія – 18.0 ммоль/л, в сечі знайдено ацетон. Які мають бути особливості дієтичного режиму даному випадку?

A. Виключити жирну іжу, збагатити дієту лекозасвоюваними вуглеводами.

B. Обмежити їжу збагачену на лекозасвоювані вуглеводи, збагатити білками

C. Обмежити їжу збагачену жирами та білками.

D. Збагатити їжу тваринними жирами та білками.

E. Обмежити їжу збагачену на лекозасвоювані вуглеводи та білки.

324. Хвора на цукровий діабет 1 типу 42 років приймає зранку інсулін короткої та проміжної, а перед вечерею тільки проміжної тривалості дії. Щоденно, близько 11.00 з’являється біль голови, головокружіння, пітливість. Глікемія зранку натщесерце в межах 5,5 – 6,0 ммоль/л, в сечі цукор та ацетон відсутні. Проведіть корекцію цукрознижуючої терапії.

A. Зменшити вранці інсулін короткої дії.

B. Зменшити вранці інсулін короткої та проміжної тривалості дії.

C. Зменшити вечірню дозу інсуліну.

D. Зменшити вечірню і ранішню дози інсуліну проміжної тривалості дії.

Е. Зменшити вранці інсулін короткої і збільшити дозу інсуліну проміжної тривалості дії увечері.

325. У пацієнта 41 року, який хворіє на цукровий діабет 1 типу протягом 12 років, після вживання алкоголю з’явилася різка слабкість, пітливість, серцебиття, психомоторне збудження. Яка причина погіршення загального стану хворого?

А. Алкогольна інтоксикація.

В. Абстинентний синдром.

С. Гіпоглікемічний стан.

D. Гіперглікемія.

Е. Симпато-адреналовий криз.

326. Хворий 43 років, хворіє на цукровий діабет 1 типу протягом 7 років. Приймав інсулін Хумодар К25 в двох ін’єкціях зранку 12 ОД, ввечері 8 ОД. Протягом останнього року добова потреба інсуліну необхідного для компенсації збільшилася до 82 ОД. Як розцінити такий стан і яка подальша тактика лікування ?

A. Синдром хронічного передозування інсуліну. Перевести на похідні сульфонілсечовини.

B. Алергічна реакція на цей вид інсуліну. Перевести на інший пролонгований інсулін.

C. Інсулінорезистентність. До лікування додати Н₁ гістаміноблокатори.

D. Інсулінорезистентність. Перевести на інсулін короткої дії та до лікування додати глюкокортикоїди.

E. Лікування не змінювати. У дієті обмежити легкозасвоювані вуглеводи.

327. Хворий, який отримує 20 ОД інсуліну проміжної тривалості дії зранку та 12 ОД цього ж інсуліну ввечері, скаржиться на сухість у роті, спрагу протягом дня. Глікемія натще серце – 5.6 ммоль/л, глюкозурія — 36 г/л, ніктурія відсутня. Хворий дотримується дієти. Яке лікування слід призначити?

6. Збільшити дозу інсуліну вранці.

7. Зменшити дозу інсуліну вранці.

8. Збільшити дозу інсуліну ввечері.

9. Зменшити дозу інсуліну ввечері.

10. Комбінувати інсулін з цукрознижуючими таблетками.

328. Хвора Е., 12 років, хворіє цукровим діабетом 3 роки. Отримує 18 ОД інсуліну протягом доби. Після перенесеної два тижні тому пневмонії стан погіршився. Посилилась спрага, з'явились біль у животі, нудота, блювання, сонливість. Увечері втратила свідомість. Госпіталізована. Запах ацетону з роту. Пульс 120 на хвилину, малий, АТ 80/45 мм рт. ст. Свідомість відсутня, шкіра суха. Дихання шумне. Язик сухий. Нижній край печінки на 3 см нижче від дуги ребер. На пальпацію живота хвора не реагує. Реакція на ацетон різко позитивна, глюкоза крові - 28 ммоль/л. Встановіть попередній діагноз?