- •1.Зміст та завдання організації використання земель в сучасних умовах.
- •2.Система землекористування як об’єкт організації використання земель.
- •3.Теоретичні основи збалансованого землекористування.
- •4. Значення організації використання земель для збалансованого землекористування.
- •5.Науково-методичні підходи до просторової організації території з врахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників розвитку землекористування.
- •6.Теоретико-методологічні засади диференційованого землекористування.
- •7.Зонування земель як комплексний метод раціоналізації землекористування.
- •8.Мета, цільові напрями та завдання зонування земель.
- •9.Основні підходи до зонування земель.
- •10.Регіональні особливості організації раціонального використання та охорони земель.
- •11. Значення загальнодержавних і регіональних програм використання і охорони земель для удосконалення просторової організації території землекористування.
- •Особливості організації територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •Зміст організації використання земель на місцевому рівні.
- •Основні підходи і вимоги до створення інвестиційно-привабливого землекористування агроформування в ринкових умовах.
- •16. Особливостіорганізаціївикористаннямеліорованих земель.
- •17. Особливості організації використання техногенно забруднених земель.
- •18. Зарубіжний досвід консолідації земель.
- •19. Значення консолідації земель для оптимізації сільськогосподарського землекористування.
- •20. Зміст проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення.
- •21. Обґрунтування консолідації земель для землеохоронних цілей.
- •22. Зміст та завдання ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території.
- •23. Особливості організації використання земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах.
- •24 Меліоративні заходи в агроландшафтах
- •25. Науково-методичні підходи до консервації деградованих та малопродуктивних земель.
- •26. Поняття та значення екологічної мережі для збереження ландшафтного різноманіття, оптимізації природокористування і ландшафтно-екологічної структури території.
- •27. Структурні елементи екологічної мережі.
- •28. Методичні підходи до формування екологічної мережі.
- •29. Обґрунтування схем формування екологічних мереж.
- •Екологічні показники обґрунтування системи організації використання угідь.
- •Економічне обґрунтування ефективного використання угідь.
- •Особливості економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення.
16. Особливостіорганізаціївикористаннямеліорованих земель.
Меліорованіземлі (зрошувані, осушені) - цечастиназемельнихугідь, на яких проведено комплекс інженерно-гідротехнічнихзаходівз метою регулювання водно-повітряного режиму, збереженнятавідтворенняродючостігрунтів, поліпшенняїхекологічного стану,запобіганнявпливунегативнихприроднихявищ.
Використаннямеліорованих земель повинно здійснюватись без погіршенняеколого-меліоративного стану угідь і технічного стану меліоративних систем на умовахвідновленняабопокращенняекологічноїситуації та родючостіґрунтів. Забороняєтьсязастосуваннязаходів, щопризводять до погіршенняякостіземельнихділянок. Господарськадіяльність на територіяхпідвищеногоекологічногоризику, яка можезавдаватишкодиіншимземлевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу, повинна бути зміненаабоприпинена.
Намеліорованихугіддях з незадовільнимеколого-меліоративнимстаномземельїхвикористаннямаєздійснюватисьнаосновінауковихрекомендаційіззастосуваннямкомплексуприродоохоронних і меліоративнихзаходівтатехнологій з покращенняякостіземель.
Загальна система обмежень на використання земель даноїкатегоріївключає:
- обов'язковезастосуванняґрунтозахиснихрежимівзрошення та осушення за умовипостійноїроботивертикальногоабо горизонтального дренажу;
- застосуванняґрунтозахисних систем землекористування, науковообґрунтованихсівозмін, обробіткуґрунту, відповіднихзасобів і техніки поливу абоводовідведення;
- застосуваннятехнологійзміннихнормщодополивів, хімічноїмеліораціїґрунтів і води, удобреннятадоглядузапосівамитощо.
Тому при розробціпроектіворганізаціїтериторії на меліорованих землях спеціалістипроектнихорганізаційзавждинамагалисяосушеніземлітрансформувати в ріллю. Але не завждиприроднікормовіугіддя, якітрансформувалися в ріллю, в силу ґрунтових, гідрологічних, рельєфних та інших умов забезпечувализбільшеннявиходупродукції, а навпаки, ціннімеліорованіземлібулоперетворено в низькопродуктивніорніземлі. Тому здійсненнютакоїтрансформації повинно передуватидетальневивченнякожноїділянкиземлі. Безцьоготрансформаціявтрачаєбудь-якийзміст.
17. Особливості організації використання техногенно забруднених земель.
Техногенно забруднені землі - це землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей.
До техногенно забруднених земель відносяться землі радіаційно небезпечні та радіоактивно забруднені, землі, забруднені важкими металами, іншими хімічними елементами тощо. При використанні техногеннозабруднених земель враховуються особливості режиму їх використання.
Особливості режиму і порядку використання техногенно забруднених земель встановлюються законодавством України.
Техногенно забруднені землі сільськогосподарського призначення, на яких не забезпечується одержання продукції, що відповідає встановленим вимогам (нормам, правилам, нормативам), підлягають вилученню із сільськогосподарського обігу та консервації, що також встановлюється законодавством України.
Консервація земель здійснюється шляхом припинення їх господарського використання на визначений термін та залуження або заліснення за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок.
Необхідна розробка і прийняття спеціального нормативно-правового акта, яким буде визначено порядок використання зазначених земель.