12. Особливості організації територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до ст.43 ЗКУ, землі природо – заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення  - «це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.»

До складу земель природно-заповідного фонду входять

природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища),

а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).»

До земель іншого природоохоронного призначення належать земельні ділянки водно – болотних угідь, що не віднесені до земель лісогосподарського призначення та водного фонду, а також земельні ділянки в межах яких є природні об’єкти що мають особливу наукову цінність.

Особливості правового режиму земель ПЗФ:

Встановлена заборона будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об’єктів ПЗФ; у більшості випадків земельні ділянки вилучаються із господарського використання, або така діяльність суворо обмежується

деякі об’єкти та земельні ділянки, на яких вони розташовані, не підлягають передачі у приватну власність. Але це правило поширюється не на всі землі ПЗФ;

встановлений особливий порядок оголошення територій об’єктами ПЗФ 

передбачене внутрішнє функціональне зонування земельних ділянок, коли для кожної із зон встановлюється диференційований режим використання, охорони і відтворення. Зонування здійснюється відповідно до положень про конкретні об’єкти ПЗФ;

передбачене влаштування навколо об’єктів ПЗФ охоронних зон. Розмір охоронних зон визначається ДБН Б.2.4-1-94

встановлений пільговий режим оподаткування земель ПЗФ земельним податком:, майже всі об’єкти ПЗФ звільняються від оподаткування;

Організація використання земель природно-заповідний фонд України передбачає можливість резервування цінних природних територій для наступного заповідання із встановленням їх спеціального режиму. Ці території не можна віднести до земель ПЗФ, проте вони мають специфічний природоохоронний режим, що дозволяє віднести території, що резервуються, до земель іншого природоохоронного призначення. На територіях, що резервуються, не допускається без погодження з Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України житлове, господарське, дачне будівництво, проведення меліоративних робіт, розорювання та заліснення цілинних і перелогових земель та інша діяльність, яка може призвести до знищення або руйнування цінних природних комплексів та об'єктів.»

Організація використання земель ПЗФ та іншого ПОП повинна здійснюватись в процесі формування екологічної мережі на національному, регіональному та місцевому рівнях. Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного біорізноманіття і створення через поєднання територій ПЗФ та інших територій, які мають особливу природоохоронну цінність єдину мережу, приєднання до екологічних мереж інших Європейських держав.

Складовими екомережі є: території та об'єкти природно-заповідного фонду;

землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони; землі лісового фонду; полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду; землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами; землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів; інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність); тощо.

Закон передбачає проектування екомережі шляхом розроблення зведеної схеми планування екомережі України, регіональних та місцевих схем планування екомережі. Об’єкти екомережі включаються до переліків (1) ключових територій, (2) буферних зон, (3) сполучних територій, (4) відновлюваних територій екомережі.