7.Зонування земель як комплексний метод раціоналізації землекористування.

Зонування земель – це правові дії щодо визначення меж території(зон) доцільного використання земель за типами, підтипами(видами використання) землекористування із врахуванням еколого – економічної придатності земель та формування правового режиму земель в зонах.

Отже, в комплексний метод з.з. покладено:

1. Пріоритет використання землі, як природного ресурсу і засобу виробництва.

2. Забезпечення екологічного пріоритету землекористування.

3. Поєднання економічно – ефективного та соціально – доцільного використання, мінімалізація можливих конфліктів між різними типаим зем-ння.

4. Відкритості інформації із зонування.

5. Врахування державних інтересів під час зонування земель.

6. Обов’язковість дотримання встановленого правового режиму землекористування.

8.Мета, цільові напрями та завдання зонування земель.

Метою зонування земель є :

1. Наукове обґрунтування розподілу земель за їх категоріями та типами землекористування.

2. Встановлення режиму та умов використання і охорони земель.

3. Встановлення меж земель за їх категоріями і типами зем-ння.

4. Отримання інформації для регулювання земельних відносин на локальному і господарському рівнях.

5. Збереження, відновлення і розвиток ландшафтів.

6. Захист довкілля.

7. Інтенсивність розвитку загальнодержавної та регіональної інженерної і транспортної інфраструктури.

8. Забезпечення здійснення інших заходів раціонального використання і охорони земель.

Цільовими напрямками з.з. є:

1. Вдосконалення інфраструктури подальшого регулювання земельних відносин.

2. Створення сприятливих умов сталого розвитку зем-ння.

3. Запровадження інтегрованих підходів до УЗР.

4. Підвищення ролі планування і використання земель в процесах просторового розвитку країни.

5. Залучення територіальних громад для участі в процесі планування і використання земель.

6. Удосконалення порядку зміни цільового призначення зем-ння.

Завданням з.з. є визначення меж території доцільного використання земель за типами, підтипами землекористування із врахуванням еколого – економічної придатності земель та формування правового режиму земель в зонах.

9.Основні підходи до зонування земель.

Зонування земель – землевпорядно-правові дії щодо визначення меж територій (зон) доцільного використання земель за типами (підтипами) землекористування (видах використання) з урахуванням еколого-економічної придатності земель та формуванню правового режиму землекористування в зонах.

Основні принципи щодо зонування земель наступні:

 зонування повинно проводитися з врахуванням ландшафтної структури території та якісної характеристики земель;

 забезпечення екологічних пріоритетів землекористування;

 сума виділених при зонуванні територіальних одиниць повинна бути рівною площі земель при індивідуальному виді зонування або об’єму класифікованого поняття у випадку типологічного зонування;

 ознаки, по яких проводиться розподіл земель (чи класифікуються територіальні одиниці), повинні бути вибрані так, щоб кожна точка (територіальна одиниця) попадала тільки в одну із категорій;

 класифікаційна ознака може змінюватися від одного ступеня зонування до іншого;

 врахування забудови, що склалася, транспортної та інженерної інфраструктури, а також особливих елементів планувальної в межах міста, забезпечення їх реконструкції і розвитку на основі раціонального природокористування і ресурсозбереження.

Для цього потрібно провести класифікацію земель за їх категоріям з поділом на типи і підтипи, враховуючи екологічний, економічний, природний фактори.

Типи (підтипи) землекористування – відокремлені частини земельного фонду за типологічною ознакою доцільного використання земель залежно від їх еколого-економічної придатності чи цільового призначення.

Цільове призначення земель – встановлені законодавством порядок, умови, межі експлуатації (використання) земель для конкретних цілей в межах відповідної категорії.

Зонування земель здійснюється з метою підвищення ефективності державної земельної політики в процесі регулювання земельних відносин і формування екологічно-безпечного та економічно-ефективного землекористування. Воно здійснюється в розвиток планування використання земель.

Зонування земель здійснюють на основі схем землевпорядкування, схем використання й охорони земельних ресурсів, природоохоронної, землевпорядної, містобудівної й іншої документації на рівні регіонів.