
- •1.Зміст та завдання організації використання земель в сучасних умовах.
- •2.Система землекористування як об’єкт організації використання земель.
- •3.Теоретичні основи збалансованого землекористування.
- •4. Значення організації використання земель для збалансованого землекористування.
- •5.Науково-методичні підходи до просторової організації території з врахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників розвитку землекористування.
- •6.Теоретико-методологічні засади диференційованого землекористування.
- •7.Зонування земель як комплексний метод раціоналізації землекористування.
- •8.Мета, цільові напрями та завдання зонування земель.
- •9.Основні підходи до зонування земель.
- •10.Регіональні особливості організації раціонального використання та охорони земель.
- •11. Значення загальнодержавних і регіональних програм використання і охорони земель для удосконалення просторової організації території землекористування.
- •Особливості організації територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •Зміст організації використання земель на місцевому рівні.
- •Основні підходи і вимоги до створення інвестиційно-привабливого землекористування агроформування в ринкових умовах.
- •16. Особливостіорганізаціївикористаннямеліорованих земель.
- •17. Особливості організації використання техногенно забруднених земель.
- •18. Зарубіжний досвід консолідації земель.
- •19. Значення консолідації земель для оптимізації сільськогосподарського землекористування.
- •20. Зміст проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення.
- •21. Обґрунтування консолідації земель для землеохоронних цілей.
- •22. Зміст та завдання ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території.
- •23. Особливості організації використання земель в ерозійно небезпечних агроландшафтах.
- •24 Меліоративні заходи в агроландшафтах
- •25. Науково-методичні підходи до консервації деградованих та малопродуктивних земель.
- •26. Поняття та значення екологічної мережі для збереження ландшафтного різноманіття, оптимізації природокористування і ландшафтно-екологічної структури території.
- •27. Структурні елементи екологічної мережі.
- •28. Методичні підходи до формування екологічної мережі.
- •29. Обґрунтування схем формування екологічних мереж.
- •Екологічні показники обґрунтування системи організації використання угідь.
- •Економічне обґрунтування ефективного використання угідь.
- •Особливості економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель сільськогосподарського призначення.
1.Зміст та завдання організації використання земель в сучасних умовах.
Термін «організація » багатозначний ,само слово організація походить від французького (організатіон ),що означає в функціональному значенні впорядкування ,поєднання чого небудь або кого небудь в єдине ціле приведенням в певну систему можна сказати ,що під терміном «організація» взагалі розуміють порядок ,узгодженність в який –небудь послідовній діяльності або сукупності предметів. В іншому випадку організація являє собою діяльність людей ,направлену на приведення обєкту в стан упорядкованості.
Організація земель являється одним із основних питань використання землі в конкретних господарствах і заключається в вирішенні слідуючих нерозривно пов’язаних між собою питань :
- встановлення складу і площ окремих видів угідь
- визначення об’єму і строків трансформації і покращення угідь
- господарське ціленаправлене розміщення угідь.
Основним завданням організації земель являється виявлення і використання існуючих в господарстві резервів і можливостей підвищення проуктивності і культури використання різноякісних земель в складі різних угідь, підняття продуктивності і охорона земель.
або Основним завданням організації земель є створення територіальних умов для інтенсифікації сільського господарства ,одержання найбільшої кількості продукції з кожного гектару при найбільшій економії затрат праці і засобів на одиницю продукції і постійному підвищенні родючості грунту .
2.Система землекористування як об’єкт організації використання земель.
ОВЗ – це діяльність направлена на утворення певної системи використання земель, яка відповідає поставленим завданням і науковим уявленням про раціональне землекористування.
Заходи із землеустрою – це передбачені документацією із землеустрою роботи, щодо раціонального використання та охорони земель; формування та організації території об’єкта землекористування та ін..
Стале(збалансоване)землекористування – це є форми та відповідні до них методи використання земель, що забезпечують оптимальні параметри екологічних та соціально – економічних функцій території.
3.Теоретичні основи збалансованого землекористування.
Землекористування – це об’єктивно зумовлений процес залучення людиною землі до виробничою і невиробничою діяльності, її відтворення та охорони і є різновидом природокористування.
В сучасних умовах важливого значення набуває комплексний підхід до природокористування, землекористування.
В основу збалансованого використання земель повинна бути покладена екологізація сільськогосподарського землекористування, як найважливіша складова соціально-економічного розвитку держави, і передбачати оптимальну організацію та функціонування сільського й лісового господарств, розміщення об’єктів промисловості, транспорту, рекреації тощо.
Екологізація землекористування передбачає залучення земельних ресурсів в виробництво із одночасним відтворенням та охороною. В умовах ринкової економіки для екологізації землекористування використання економічних механізмів стимулювання , раціональне використання та охорона земель є основними ознаками збалансованого землекористування.