
- •Розділ I. Многочлени від однієї змінної § 1. Кільце многочленів. Алгебраїчна і функціональна рівність многочленів. Відношення подільності в кільці многочленів. Ділення з остачею.
- •Відношення подільності многочленів над полем р має такі властивості:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 2. Ділення многочлена на двочлен ( X- ). Теорема Безу. Схема Горнера. Розклад многочлена за степенями ( X-). Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне многочленів. Алгоритм Евкліда.
- •Метод невизначених коефіцієнтів :
- •Властивості взаємно простих многочленів:
- •Алгоритм Евкліда.
- •Властивості нсд:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 3. Незвідні многочлени над полем. Розклад многочленів на незвідні множники. Похідна многочлена. Кратні корені.
- •Властивості незвідних многочленів над полем :
- •Виконуються такі рівності:
- •Відокремлення кратних множників.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 4. Раціональні дроби. Елементарні дроби. Розклад дробу на елементарні дроби надполями q,r і c.
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ II. Многочлени від кількох змінних § 5. Кільце многочленів від n змінних. Розклад многочлена на добуток незвідних множників. Симетричні многочлени.
- •Властивості подільності:
- •Властивості незвідних многочленів:
- •Властивості симетричних многочленів:
- •Елементарні симетричні многочлени:
- •Представлення симетричних сум через елементарні симетричні многочлени:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 6. Застосування симетричних многочленів до розвязування деяких задач з елементарної алгебри. Приклади розв’язування задач.
- •§ 7. Дискримінант та результант двох многочленів, їх властивості і застосування до розв'язування задач.
- •Властивості результанта:
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ III.Многочлени над полем комплексних чисел і над полем дійсних чисел § 8. Многочлени над полем комплексних чисел. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 9. Многочлени над полем дійсних чисел.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 10. Рівняння третього степеня.
- •Якщо коефіцієнти p I q рівняння (1) є дійсними числами, то:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 11. Відокремлення дійсних коренів многочленів. Теорема Штурма.
- •Властивості ряду Штурма:
- •Застосування теореми Штурма:
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ IV. Многочлени над полем раціональних чисел та алгебраїчні числа § 12. Цілі і раціональні корені многочлена з цілими коефіцієнтами. Критерій незвідності Ейзенштейна.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 13. Алгебраїчні і трансцендентні числа. Будова простого алгебраїчного розширення поля.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 14. Позбавлення від алгебраїчної ірраціональності в знаменнику дробу.
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ V. Цікаві задачки § 15. Задачі на доведення
- •§ 16. Нестандартні задачі
- •§ 17. Задачі для самостійного розв’язання
- •Словничок термінів
- •Список використаних джерел.
Словничок термінів
А
Алгебраїчна рівність многочленів – див. рівність многочленів.
Алгебраїчним розширенням поля Р називається розширення поля , якщо всі його елементи є алгебраїчними відносно поля Р.
Алгебраїчним числом відносно поля Р називається число α, якщо воно є коренем деякого многочлена над полем .
Алгебраїчно замкненим називається поле , яке є полем розкладу будь-якого многочлена .
Алгоритм Евкліда:
маємо многочлени і , причому deg deg . Виконаємо послідовне ділення:
= +
= +
= +
…
= +
=
Остання
відмінна від нуля остача у цій системі
рівностей
і є НСД многочленів
і
.
Асоційованими
називаються многочлени
і
з кільці
,
якщо вони відрізняються лише множником,
який є відмінною від нуля константою:
).
В
Взаємно простими називаються многочлени і , якщо їх спільний дільник є многочлен нульового степеня: ( , ) = 1.
Вільним
(нульовим) членом многочлена
називається елемент
.
Д
Ділення
націло: многочлен
ділиться націло на
(
записується
),
якщо існує многочлен
такий, що
.
Дискримінантом
многочлена
називається вираз
,
де
- результант
і його похідної
.
При цьому справджується рівність: ,
де корені .
Дискримінантом
рівняння
третього степеня з комплексними
коефіцієнтами
,
яке за допомогою підстановки
зводиться до виду
,
називається число
.
Добутком
многочленів
називається многочлен , де , , тобто .
Е
Елементарним дробом у полі Р називається раціональний дріб
виду
,
де
- незвідний многочлен у полі Р,
і
,
а
– будь-яке натуральне число.
З
Звідним (складеним) у полі Р називається многочлен
,
якщо deg f
1
і в кільці Р[x] існують многочлени f(x) i
g(x), такі, що
i
,
такі, що
= , deg g 1 і deg s 1.
Звідним
у полі Р
називається многочлен від n
змінних
,
якщо
і
.
Значенням многочлена при R, називається елемент з кільця R і позначається , якщо многочлен R[x] має канонічну форму.
І
Інтерполяційним многочленом Лагранжа називають многочлен виду:
(1)
Нехай
– деяке поле,
-
різні елементи поля
і
-
довільні елементи поля
.
Існує один і тільки один многочлен
в
кільці
[x],
степінь якого не перевищує
і який набуває в (
)-й
точці
задані значення
,
Шуканий многочлен має вигляд (1).
Інтерполяційним многочленом Ньютона називають многочлен виду:
(2)
Іноді
доцільно многочлен (1) записувати у
вигляді (2), де коефіцієнти
визначаються послідовним підставленням
значень
.
К
Канонічним
розкладом многочлена
у полі Р[x]
називається
подання довільного многочлена ненульового
степеня над полем
у вигляді
,
де
–
попарно різні (неасоційовні) многочлени,
незвідні у полі Р[x].
Це зображення єдине з точністю до сталих
множників і їх нумерації.
Канонічною
формою многочлена f (x)
називається упорядкування його членів
за спаданням степеня
.
Квадратичним розширенням поля Р називається просте алгебраїчне розширенням , утворене з поля приєднанням до нього числа α, яке є коренем квадратного тричлена над полем і не належить полю .
k-тим
членом або членом k-го степеня многочлена
називається вираз
(к =
).
Кількістю
змін знаків даної послідовності
називається кількість пар сусідніх
чисел деякої впорядкованої послідовності
дійсних чисел
,
які мають протилежні знаки.
Кільцем
многочленів
від
змінних
над областю цілісності R
називається
кільце многочленів від однієї змінної
над кільцем
,
тобто
=
.
Коефіцієнтом
k-го
члена
многочлена
від
n змінних є елемент .
Коренем
многочлена f (х) називається
число
,
якщо
= 0.
Кратним
множником
називають множник, кратність якого
більша за 1. Якщо многочлен
входить у канонічний розклад у степені
з показником
,
то кажуть, що
є множником
кратності
многочлена
.
Кратний корінь – це корінь, кратність якого більша за 1.
Л
Лінійним
представленням НСД
є запис виду:
,
де
і
– деякі многочлени з
[x],
а
- НСД двох многочленів
i [x].
Лексикографічним записом називається відношення “бути вищим” на множині членів многочленів, що є лінійним строгим порядком.
Нехай
і
- два члени многочлена
.Вважається,
що перший елемент вищий від другого,
якщо
(позначають
).
М
Мінімальним полем Р{M}, що містить дану числову множину М, називається поле, яке є перетином усіх числових полів, що містять
множину М.
Многочленом (поліномом) від однієї змінної над областю цілісності R називається вираз виду , де
- довільне ціле невід’ємне число,
– елементи R,
– деякі символи;
- k-ий степінь змінної ,
- k-ий коефіцієнт многочлена або коефіцієнт при (k= ).
Многочленом
від
змінних над
називається
кожний
елемент кільця
і позначається
,
і т.д.
Н
Найменшим
спільним кратним (НСК) многочленів f(x)
і g(x)
називається їх спільне кратне, на яке
ділиться кожне спільне кратне цих
многочленів. Позначається так: [
].
Найбільшим спільним дільником (НСД) називається спільний дільник многочленів і , який ділиться на кожен інший спільний дільник і і позначається ( ).
Незвідним
(нерозкладним, простим) називається
многочлен
,
якщо він не є константа і не має дільників,
відмінних від константи і від многочлена
виду
,
де
-
константа.
Незвідним
у полі Р
називається многочлен
від
змінних, якщо
і
.
Неправильним
називається раціональний дріб
,
якщо степінь
більша за степінь
.
Нуль
- многочленом над R
називають елемент
R, який вважаємо константою і многочленом,
і позначаємо
,
тобто
= 0.
О
Область цілісності – це комутативне кільце з 1 без дільників нуля ( R[x] - сукупність всіх многочленів над областю цілісності ).
Однорідним називається многочлен у якого всі члени многочлена мають однакову степінь.
П
Подібними називаються два члени многочлена, які відрізняються тільки коефіцієнтами.
Полем розкладу многочлена називається поле , де розкладається на лінійні множники.
Полем розкладу многочлена від n змінних називається поле Р, якщо розкладається в на лінійні множники.
Похідною
від многочлена
називається многочлен
.
Похідна від нуль - многочлена дорівнює
нулю.
Правильним називається раціональний дріб , якщо степінь менша за степінь .
Примітивним
(відносно
S)
називається многочлен
,
якщо НСД його коефіцієнтів дорівнює
одиниці.
Простим алгебраїчним (трансцендентним) розширенням поля Р називається поле , утворене приєднанням до поля числа α, алгебраїчного (трансцендентного) відносно поля .
Простий многочлен див. незвідний многочлен.
Простими називаються корені кратності 1.
Р
Результантом многочленів і називається вираз виду
,
де
і
-
многочлени над полем
,
і
- корені
.
Рівними між собою називаються многочлени і ( = ), якщо їх канонічні форми збігаються : мають однакові степені і попарно рівні відповідні коефіцієнти ( алгебраїчна рівність многочленів).
Розклад
многочлена
ненульового степеня над полем
на незвідні множники у полі
-
це
представлення його у вигляді
,
де всі
є
незвідними многочленами у полі
.
Це зображення єдине з точністю до сталих
множників і до порядку нумерації
многочленів
.
С
Симетричним відносно змінних називається многочлен , якщо внаслідок довільної перестановки змінних утворюється многочлен рівний даному.
Скінченим
розширенням
поля P
називається поле
,
якщо в ньому існує така лінійно незалежна
відносно поля
система елементів
,
що будь-який елемент
є лінійною комбінацією цих елементів
з коефіцієнтами з
поля
:
.
Система
- базис поля
відносно поля
.
Складений многочлен – див. незвідний многочлен.
Складним розширенням поля Р називається розширення , якщо існує такий ланцюжок розширень , що , причому кожне αi є алгебраїчним числом над полем (при ).
Спільним
кратним многочленів f(x) і g(x)
Р[x]
називають будь-який многочлен
Р[x] такий, що
.
Спільним дільником f(x) i g(x) називається многочлен , який є дільником многочлена і многочлена одночасно.
Старшим членом многочлена є відмінний від нуля член многочлена, степінь якого більший за степінь усіх інших, відмінних від нуля членів цього многочлена. його коефіцієнт – старшим коефіцієнтом многочлена, а його степінь – степенем многочлена.
Степенем
члена
многочлена від n
змінних
називається сума
.
Число
називається степенем
даного члена відносно
.
Найбільший із степенів членів називається
степенем
многочлена,
а член з найбільшим степенем – старшим
членом многочлена.
Сумою многочленів
називають многочлен
Т
Трансцендентним відносно поля Р називається число, яке не є алгебраїчним відносно поля .
Ф
Функціональна
рівність многочленів: кожен
многочлен
R[x] визначає відображення f
=
RR
таке, що f
(
)
=
.
Якщо область цілісності R має характеристику
0, то многочлени
і
R[x] рівні тоді і тільки тоді, коли рівні
функції f
і g,
які вони визначають.
Ч
Членом
многочлена
називається кожен доданок
в сумі
,
де