- •Розділ I. Многочлени від однієї змінної § 1. Кільце многочленів. Алгебраїчна і функціональна рівність многочленів. Відношення подільності в кільці многочленів. Ділення з остачею.
- •Відношення подільності многочленів над полем р має такі властивості:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 2. Ділення многочлена на двочлен ( X- ). Теорема Безу. Схема Горнера. Розклад многочлена за степенями ( X-). Найбільший спільний дільник і найменше спільне кратне многочленів. Алгоритм Евкліда.
- •Метод невизначених коефіцієнтів :
- •Властивості взаємно простих многочленів:
- •Алгоритм Евкліда.
- •Властивості нсд:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 3. Незвідні многочлени над полем. Розклад многочленів на незвідні множники. Похідна многочлена. Кратні корені.
- •Властивості незвідних многочленів над полем :
- •Виконуються такі рівності:
- •Відокремлення кратних множників.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 4. Раціональні дроби. Елементарні дроби. Розклад дробу на елементарні дроби надполями q,r і c.
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ II. Многочлени від кількох змінних § 5. Кільце многочленів від n змінних. Розклад многочлена на добуток незвідних множників. Симетричні многочлени.
- •Властивості подільності:
- •Властивості незвідних многочленів:
- •Властивості симетричних многочленів:
- •Елементарні симетричні многочлени:
- •Представлення симетричних сум через елементарні симетричні многочлени:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 6. Застосування симетричних многочленів до розвязування деяких задач з елементарної алгебри. Приклади розв’язування задач.
- •§ 7. Дискримінант та результант двох многочленів, їх властивості і застосування до розв'язування задач.
- •Властивості результанта:
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ III.Многочлени над полем комплексних чисел і над полем дійсних чисел § 8. Многочлени над полем комплексних чисел. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 9. Многочлени над полем дійсних чисел.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 10. Рівняння третього степеня.
- •Якщо коефіцієнти p I q рівняння (1) є дійсними числами, то:
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 11. Відокремлення дійсних коренів многочленів. Теорема Штурма.
- •Властивості ряду Штурма:
- •Застосування теореми Штурма:
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ IV. Многочлени над полем раціональних чисел та алгебраїчні числа § 12. Цілі і раціональні корені многочлена з цілими коефіцієнтами. Критерій незвідності Ейзенштейна.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 13. Алгебраїчні і трансцендентні числа. Будова простого алгебраїчного розширення поля.
- •Приклади розв’язування задач.
- •§ 14. Позбавлення від алгебраїчної ірраціональності в знаменнику дробу.
- •Приклади розв’язування задач.
- •Розділ V. Цікаві задачки § 15. Задачі на доведення
- •§ 16. Нестандартні задачі
- •§ 17. Задачі для самостійного розв’язання
- •Словничок термінів
- •Список використаних джерел.
Розділ V. Цікаві задачки § 15. Задачі на доведення
15.1.
Довести,
що якщо
і
- корені многочлена
,
а
і
- корені многочлена
,
то виконується рівність
.
Доведення.
За
теоремою Вієта маємо:
Звідси:
15.2.
Довести, що
корені
многочлена
задовольняють рівність
Доведення.
За
теоремою Вієта маємо:
Тому:
15.3.
Довести, що
многочлен
ділиться на многочлен
.
Доведення.
Використаємо метод математичної індукції:
1.
2.
припустимо, що
,
тоді:
15.4
Довести, що
при
набуває цілих значень.
Доведення.
Запишемо цей многочлен у вигляді
.
Оскільки серед дев’яти послідовних цілих чисел завжди знайдуться ті, що діляться
націло
на 2, 5, 7, 9, тому
(добуток взаємно простих чисел). Отже,
многочлен
набуває цілих значень.
15.5.
Для заданих
знайти всі значення, які многочлен
набуває при
.
Розв’язання.
Функція
має на графіку одну точку мінімуму
.
При
функція спадає, а при
- зростає. Тому для множини
значень даної функції
на
маємо: якщо
,
то
;
якщо
,
то
,
тобто
,
при
,
при
;
якщо
,
то
15.6.
Довести,
що
сумою трьох квадратів.
Доведення.
Додамо
і віднімемо вираз
:
що і треба було довести.
15.7.
Довести, що якщо
,
то
.
Доведення.
Так
як
,
то кожний з доданків, що стоять в
квадратних дужках, включаючи
,
напевно діляться на
.
Отже, права частина рівності, ф одночасно
й
,
діляться на
.
15.8.
Довести, що корені рівняння
дійсні числа, якщо
.
Доведення.
Після деяких перетворень маємо
15.9.
Довести теорему: якщо
ділиться на
,
то ділиться також і на
.
Доведення.
Якщо
ділиться на
,
то
і, отже,
ділиться на
,
звідки випливає, що
ділиться на
.
15.10. Довести, що многочлен третього степеня незвідний, якщо він не має раціональних коренів.
Доведення
Звідний многочлен третього степеня має множник першого степеня з раціональними коефіцієнтами, том він має раціональний корінь.
15.11.
Знайти необхідні і достатні умови
незвідності многочлена
з раціональними (можуть бути дробовими)
коефіцієнтами.
Доведення.
Без
порушення загальності можна шукати
умови, при яких
розкладається на множники другого
степеня з раціональними коефіцієнтами,
бо якщо многочлен має раціональний
корінь
,
то
буде також раціональним коренем і
лінійні множники, які їм відповідають
можна об’єднати.
Нехай
.
Тоді
Якщо
,
то і
.
У цьому випадку для існування раціональних
і
необхідно і достатньо, щоб дискримінант
був квадратом раціонального числа.
Нехай
,
тоді
,
і далі
.
Отже для звідності многочлена
необхідно і достатньо виконання однієї
з двох умов:
1) є квадратом раціонального числа;
2)
є квадратом раціонального числа
є квадрат раціонального числа
.
15.12.
Довести, що корені многочлена
з дійсними або комплексними коефіцієнтами
не перевищують по модулю:
.
Доведення
.
Нехай
.
Тоді при
при
.
15.13. Довести, що якщо ряд Штурма містить многочлени всіх степенів від нульового до -го, до число змін знаку в ряді старших коефіцієнтів многочленів Штурма дорівнюють кількості пар спряжених комплексних коефіцієнтів даного многочлена.
Доведення
Нехай
і
два сусідніх многочлена „повного”
ряду Штурма. Якщо їх старші
коефіцієнти
мають однакові знаки, то їх значення
при
не утворюють зміни знаку, а значення
при
дають зміну знаку, так як степінь одного
з многочленів парний, а степінь другого
– не парний. Якщо ж старші коефіцієнти
мають протилежні знаки, то значення
і
при
дають зміну знаку, а при
- не дають. Тому, позначивши через
та
число змін знаку в ряді Штурма при
, маємо, що
.
З іншого боку,
дорівнює числу
дійсних коренів многочлена. Отже.
,
що і треба було довести.
15.14.
Довести,
що якщо
- сторони трикутника, то корені рівняння
уявні.
Доведення.
За
умовою
.
Квадратне рівняння має уявні корені
тоді і тільки тоді, коли його дискримінант
від’ємний
.
Знайдемо його:
Так
як сума двох сторін трикутника більша
за третю, то вирази в перших трьох дужках
додатні
,
а четвертих дужках вираз від’ємний.
Отже,
і корені даного рівняння уявні.
