2.1.3 Вікна, двері, сходи

Якість номера і зручність проживання в ньому залежить не тільки від числа кімнат, їх площі та ширини, але й від природного та штучного освітлення.

Природне освітлення створюється за рахунок прямого бічного світла, що проникає через віконні отвори. Кількість світла, що проникає у приміщення , залежить, в основному від розмірів, форм і розташування віконних отворів, їх орієнтації по сторонах світу.

Характер засклення, форму й розміри вікон вибирають на основі світлотехнічного розрахунку, виходячи з умов забезпечення потрібного світлового режиму. Для приміщень для гостей норма освітленості 1:6 (відношення площі вікон до площі підлоги). Для виробничих приміщень - 1:8, адміністративно-побутових - 1:10.

Світлові прорізи можуть мати вигляд окремих вікон і стрічок. Може бути й суцільне засклення, яке, так само як і стрічкове, застосовують у приміщеннях, де треба добре природне освітлення. Проектуючи віконні прорізи, треба обов'язково враховувати, що надмірна площа засклення е причиною перегрівання приміщень влітку й переохолодження взимку.

При розміщенні віконних прорізів у зовнішніх стінах необхідно прагнути до того, щоб розміри простінків були однаковим. Вікна для будинків підприємств ресторанного господарства можна приймати за ГОСТ 11214-86.

У будинку готельно-ресторанного комплексу рекомендується застосовувати не більш двох типів вікон.

Для вестибулів, веранд, терас підприємств готельно-ресторанного комплексу може застосовуватися освітлення у вигляді суцільних вітрин або вітражів.(рис. 5). Номенклатуру вікон наведено в табл. 1.

Номенклатура вікон

Таблиця 1.

Рисунок 5 – Типи вітражів і вітрин: а) вітраж в отворі стіни; б) вітраж перед колонами будівлі; в) вбудована вітрина; г) вітрина за колонами каркаса; д) деталі рам вітражів і вітрин.

Номенклатура дверей

Таблиця 2.

Продовження таблиці 2

У будинках каркасного типу з висотою поверху 3,3 м застосовують типові сходи за серією ИИ – 04: сходові марши з напівплощадкою. Марш спирається не на стіни сходової клітини, а на ригелі (балки). Стіни сходової клітини в цьому випадку виконуються із цегли δ = 380 мм або збірних залізобетонних панелей (діафрагм жорсткості) - δ = 140 мм, які спираються на ригелі (балки).

Ширину маршу виробничої сходинки приймати не менше 1150 мм. головної (для споживачів) - з розрахунку не менше 0,6 м ширини на 100 осіб. Ширина площадок робиться не менше ширини маршів. Сходові клітини повинні мати природне освітлення

Розмір сходової клітини в плані 3x6 м. Номенклатура сходових маршів та площадок надана в таблиці 3.

Номенклатура елементів сходів.

Таблиця 3.

2.1.4. Проектування основних приміщень підприємств готельно-ресторанного комплексу

За функціональним призначенням у готельних комплексах виділяють групу приміщень вестибуля; житлову частину; приміщення для харчування гостей; приміщення культурно-масового, спортивно-оздоровчого і ділового призначення; приміщення торгово-побутового обслуговування; службові та побутові приміщення; технічні та адміністративні приміщення.

Група приміщень вестибуля - одна з відповідальних частин готельного комплексу. Вона орієнтована на зустріч і проведення гостей, у ній здійснюється функція розподілу і перерозподілу деяких робіт.

Житлова частина готельного комплексу містить місця для ночівлі відвідувачів (номери) і приміщення, необхідні для нормального функціонування і підтримки чистоти в номерах.

У ресторанах, барах, кафе та інших закладах ресторанного господарства готельного, комплексу проживаючі та клієнти з вулиці разом з їжею можуть розважатися та спілкуватися.

Склад приміщень розважального призначення обширний. Сюди включаються кіноконцертні, банкеті, танцювальні зали.

Спортивні споруди представлені басейном, спортивними залами, кегельбаном тощо.

Приміщення для ділових зустрічей включають різні конференц-зали, зали для ділових і банківських операцій, виставкові зали.

У групі приміщень торгово-побутового обслуговування надають послуги клієнтам торгові комплекси, перукарня, хімчистка, фотоательє тощо

Службові та побутові приміщення готельного комплексу забезпечують умови роботи, побуту, харчування персоналу, включаючи господарські та підсобні потреби.

У технічних приміщеннях розташовуються служби, що контролюють роботу систем кондиціонування, централізованого сміттєвидалення, зв'язку, сигналізації та інших систем життєзабезпечення готельного комплексу.

Склад і площа окремих груп приміщень різні та залежать від типу готельного комплексу, умов його експлуатації та його місткості.

Приміщення вестибульної групи є основною сполучною ланкою всіх груп приміщень готельного комплексу. Вони створюють перше враження про готельний комплекс. У них приміщеннях здійснюються: прийом, оформлення і розміщення проживаючих, розрахунки з ними, видача різних довідок по готельному комплексу, зберігання і транспортування багажу тощо.

Функціональна організація приміщень вестибульної групи повинна забезпечити раціональне взаємне розташування вертикальних комунікацій і входів з тим, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким. Функціональний зв'язок між зонами та приміщеннями вестибульної групи повинен виключити перетин людських потоків.

Для кращої організації простору вестибуля використовують прийом зонування, наприклад, виділяють зону прийому та оформлення проживаючих, зону відпочинку й очікування, зону перед відділенням зв'язку, зони розміщення кіосків і телефонів-автоматів і т.д. Для цього застосовують декоративні решітки або екрани, зміну рівня підлоги або стелі приміщення, розстановку меблів різного функціонального призначення, елементи декоративного оздоблення, різноманітний характер освітлення і типи світильників, колір, оздоблювальні матеріали з різною фактурою поверхні тощо.

У вестибулі повинне дотримуватися чітке зонування, що зводить до мінімуму перетин потоків проживаючих, виїжджаючих і приїжджаючих гостей, персоналу, епізодичних відвідувачів і шляхів доставки багажу в номери та до автобусів.

У групі приміщень прийому знаходяться: черговий адміністратор, що веде облік зайнятих номерів, попередніх замовлень; каса, де клієнтами проводиться оплата всіх наданих послуг, автоматично зареєстрованих на індивідуальних картках; портьє, що ведеоблік ключів (а по них присутність клієнтів), видає кореспонденцію та виконує особисті доручення.

Допоміжна зона включає наступні приміщення: відділення зв'язку, банківське відділення, транспортне агентство, перукарню, пункти прийому речей у ремонт, хімчистку і пральню, камеру схову тощо.

Рекреаційна зона забезпечує короткочасний відпочинок від'їжджаючих та приїжджаючих гостей.

Розміщення функціональних зон може бути різним, його характеризують наступні-основні схеми: фронтальна, подовжня і концентрична. Слід зазначити, що склад зон і їх планувальна організація залежать від типу готельного комплексу.

У чотирьох, п’ятизіркових готельних комплексах передбачаються магазини та торгові кіоски. При вестибулях повинні ти спеціальні приміщення для сортування багажу, звідки він спеціальним ліфтом доставляється на відповідні житлові поверхи та в номери. З приміщень сортування багажу повинен бути безпосередній доступ до автобусів і автомобілів, що приїжджають та виїжджають.

Розміщення допоміжних приміщень готельного комплексу навколо його основної ланки - вестибуля повинно передбачати можливість швидкого орієнтування прибуваючих, зорового контролю за відвідувачами та виключати можливі скупчення груп туристів.

Основні елементи вестибуля: головний вхід у готельний комплекс, вертикальні комунікації, що пов'язують вестибуль з вищими поверхами, в основному житловими, і стійка оформлення. Правильне розміщення всіх елементів сприяє швидкій орієнтації відвідувачів і дозволяє уникнути зайвих пересувань по вестибулю.

Від взаєморозташування головного входу в готельному комплексі, стійки оформлення і основних вертикальних комунікацій, дотримання технологічної їх послідовності (вхід - стійка оформлення - вертикальні комунікації) значною мірою залежить чіткість руху у вестибулі та зручність користування ним. Особливе значення це має в готельних комплексах, що працюють за системою «служби портьє», коли ключі від усіх номерів знаходяться у портьє.

Стійки оформлення - це робоче місце співробітників готельного комплексу, зайнятих прийомом і оформленням клієнтів. Тут розміщуються черговий адміністратор, розрахункова частина, паспортист, портьє, черговий довідкового бюро, тобто співробітники готельного комплексу, що виконують усі функції по прийому, оформленню і обслуговуванню гостей.

Звичайно стійка є відкритим бар'єром, що відокремлює співробітників готельного комплексу від відвідувачів і дозволяє вільно спілкуватися з ними. Існують різні варіанти планування стійки, проте у всіх випадках вона повинна забезпечити зручне місце для роботи та зберігання необхідних документів. Чіткої закономірності між довжиною стійки оформлення, місткістю і розрядом готельного комплексу не простежується.

Камера схову служить для зберігання ручної поклажі та обладнується стелажами. Її розміщують поруч із вестибулем, нерідко суміжно із гардеробом, що дозволяє одному співробітнику виконувати функції гардеробника і чергового в камері схову. Вітчизняними нормами встановлений розмір камери схову від 5 до 50 м ² залежно від місткості.

У готельному вестибулі повинен знаходитися гардероб для обслуговування гостей. Інтенсивність його роботи збільшується в години роботи ресторану. Гардероб, що знаходиться у вестибулі, обслуговує також, осіб, що приходять до проживаючих у готельному комплексі.

Структура житлових номерів деякою мірою визначається характером споруди готельного комплексу. Наприклад, готельні комплекси для відпочиваючих повинні мати більше двомісних номерів, а міські готельні комплекси - більше одномісних номерів.

Сучасний житловий номер у готельному комплексі повинен забезпечити відпочинок. гостей протягом ночі та дня, можливість роботи, зв'язок з містом, зв'язок з обслуговуючим персоналом, санітарну гігієну і зручність користування особистими речами.

Сучасні норми передбачають наступну норму номерного фонду:

• однокімнатних одномісних номерів: 8 м ² для 1 і 2 зірок, 10 м ² для 3 зірок, 12-16 м ² для 4 зірок, 14-18 або 16-25 м ² для готельних комплексів 5 зірок;

• однокімнатних двомісних номерів: 12 м ² для 1 і 2 зірок, 14 м ² для 3 зірок, 14-20 м ² для 4 зірок;

• номерам, що призначені для прийому великої кількості гостей, належить мати площу, що визначається з розрахунку 6 м ² на кожне додаткове місце.

Іноді в готельних комплексах на першому поверсі передбачають невелике число номерів для інвалідів. Вхід у готельний комплекс обладнується в обов’язковому порядку пандусами для інвалідних колясок.

Сучасні номери складаються з житлової кімнати (або кімнат), передпокою, санітарного вузла.

У житловій кімнаті виділяють 3 основні зони – зону для сну, робочу зону, зону денного відпочинку.

Передпокої від житлової зони відокремлюють дверима, що звичайно зустрічається у номерах з двох і більше кімнат. У однокімнатному номері вони відділяються тільки просторово.

Санітарні вузли номерів за плануванням можуть бути різноманітними. Найчастіше їх роблять сполученими, обладнують ванною або душем, умивальником, унітазом, сушил кою для рушників. У санітарних вузлах номерів з двома і більше кімнат додатково встановлюють біде.

Вхід у санітарні вузли влаштовують з передпокою (рисунок 6).

Рисунок 6. Варіанти рішення сполучених санітарних вузлів з повним набором санітарно-технічного устаткування.

У разі відсутності у всіх номерах повного санітарного устаткування на житлових поверхах розташовують загальні санітарні вузли та кабіни особистої гігієни жінок, а також ванні кімнати або душові загального користування.

Приклади рішення крилець входів – рисунок 7.

Рисунок 7 - Приклади рішення крилець входів: 1- центрального, 2 – службового.