Розділ іv. Позакласна робота з іноземної мови

Позакласна виховна робота з іноземної мови – це система неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що виходять за межі обов’язкових навчальних програм.

Позакласна робота з іноземної мови спрямована на вирішення таких завдань:

– удосконалення знань, умінь, навичок, набутих на уроках іноземної мови;

– формування позитивної мотивації у школярів до оволодіння іноземною мовою;

– активізація пізнавального інтересу, розширення світогляду учнів;

– розвиток творчих здібностей, художньо-естетичних смаків школярів;

– виховання любові і поваги до своєї Батьківщини, рідного краю та країни, мова якої вивчається;

– залучення учнів до самостійності і прояву індивідуальності;

– пошук талановитої та обдарованої молоді.

Важливим фактором успішного виконання цих завдань має бути врахування психолого-педагогічних особливостей учнів, колективу та ступені сформованості комунікативних вмінь та навичок спілкування іноземною мовою на різних освітніх рівнях, що дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з іноземної мови.

У процесі позакласної роботи необхідно враховувати принципи її організації і проведення, які одночасно є і важливими умовами для успішного здійснення виховного впливу на школярів:

– врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхніх інтересів, бажань, потреб і нахилів;

– врахування рівня оволодіння іноземною мовою кожного учня, класу або дитячого угруповання у контексті змістового матеріалу виховного заходу;

– зв’язок виховного заходу з навчальним матеріалом з іноземної мови;

– єдність у забезпеченні навчальних, практичних, розвивальних і виховних цілей позакласного заходу;

– орієнтація завдань заходу на підвищення мовної активності учнів;

– прнцип захопленості, яскравості, емоційності у реалізації змісту виховного заходу;

– розвиток мовленнєвої активності, ініціативи, самодіяльності кожного учня;

– принцип добровільності участі учнів у позакласних заходах;

– зв’язок виховного заходу з актуальними проблемами життя, подіями;

– принцип заохочення;

– інноваційний підхід до організації і проведення виховного заходу та інші.

Позакласна виховна робота з іноземної мови на період педагогічної практики планується студентом-практикантом у контексті плану виховної роботи школи, класного керівника, вчителя іноземної мови. Студент може запропонувати свої виховні заходи, які цікаві і актуальні та відповідають педагогічним вимогам до їх організації і проведення.

1. Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готу­ють повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей; розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою; виготовляють наочні посібники, оформляють стін­газети, альбоми, стенди, створюють відеофільми і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об’єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні; перекладачів, філателістів, позакласного читання; для учнів старших класів – літературно-перекладацькі та країнознавчі тощо. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд відеофільмів з подальшим обговоренням перегля­нутого, випуск стінгазети, бюлетенів, виставка робіт, виготовлених своїми руками. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної струк­тури. До них належать:

– культурно-масові заходи: вечір художньої самодіяльності, вечір-свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-хроніка у зв’язку зі знаменними подіями; вечір дружби; дитячій ранок, присвячений видатним подіям у світі, країні, червоним датам календаря;

– фестивалі, карнавали;

– заходи змагального характеру: турніри, конкурси, ігри, олімпіади, вікторини, брейн-ринг;

– розважальні тематичні вечори, ток-шоу;

– заходи політико-масового характеру: форуми, фестивалі, прес-конференції, диспути, дискусії, дайджест, ярмарки солідарності, телеміст та інші.

Ці заходи проводяться епізодично або є традиційними для школи або класу.

До об’єднуючих форм позакласної роботи належать дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, театри та клуби, де спілкування здійснюється іноземною мовою, це – клуб дружби, клуб веселих та кмітливих, клуб танцю, пісні, спортивний.

Клуби є ефективною формою позакласної роботи з іноземної мови, тому що вони об’єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Зміст навчально-виховної діяльності клубів передбачає проведення різноманітних пізнавальних бесід, цікавих конкурсів, турнірів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, відеофільмів.

Діяльність вчителя зі школярами є багатогранною і різноманітною. Чим ширше коло діяльності, у якій бере участь особистість, тим багатшим стає її духовний світ, збільшується перспектива формування гідного громадянина країни. Види діяльності не мають певних меж: вони видозмінюються, оновлюються, втрачають свою актуальність чи, навпаки, підвищується їх пріоритетність. Тому перелік видів діяльності може бути лише відносним. У зв’язку з цим неможливо дати чітку класифікацію форм їх організації. Спосіб організації кожного з видів діяльності вимагає від педагога творчого підходу. Слід при цьому враховувати, що одні і ті самі форми можуть стосуватися різних напрямків діяльності школярів. Більш доцільним є проведення інтегрованих форм виховання, які узагальнюють сукупність виховних впливів, форм і методів, є найбільш ефективними у вихованні особистості школяра.

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи, як тиждень іноземної мови у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є інтегрованою, оскільки включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються у певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів.

Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з іноземної мови у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, а також сприяє формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов’язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.

Процес підготовки і проведення Тижня іноземної мови проходить у три етапи.

І етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени орг­комітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костю­мів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також підготовку необхідних фономатеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі іноземної мови, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.п.

ІІ етап – це проведення тижня іноземної мови. Обов’язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

ІІІ етап – підведення підсумків Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.