8. Дайте кримінально-правову характеристику складу злочину, передбаченому ст. 296 «Хуліганство» кк України.

Об’єкт злочину Основний безпосередній: громадський порядок.

Додатковий факультативний: здоров’я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

Об’єктивна сторона діяння, що полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом

Закінченим цей злочин визнається з моменту вчинення дії, що грубо по¬рушує громадський порядок.

Суб’єкт злочину осудна особа, яка досягла 14-річного віку

Суб’єктивна сторона умисел

мета – явна неповага до суспільства

Кваліфіковані види • дії, передбачені ч.1, вчинені групою осіб

особливо кваліфіковані види:

• вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство;

• хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296);

• вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296) - будь-які речі, що не належать до зброї, які видозмінені чи спеціально знаходилися у винного з метою завдання тілесних ушкоджень під час хуліганства (металевий прут, камінь, розбита пляшка тощо).

9. Відмежуйте склад злочину, передбачений ст. 296 «Хуліганство» кк України від відповідного адміністративного правопорушення.

Види хуліганства:

1) дрібне (ст.173 КпАП) – нецензурна лайка в громадських місцях, образливі чіпляння до громадян, інші дії, які порушують громадський спокій)

2) кримінально-каране, для якого характерні:

• грубість

• явна неповага до суспільства

• особлива зухвалість чи винятковий цинізм.

10. Як слід кваліфікувати дії особи, яка у ході хуліганства вчинила опір представникові влади? Відповідь обґрунтуйте.

ПП ВСУ Про хуліганство

П. 8. Як опір представникові влади, представникові громадськості

або іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. 3 ст. 296

КК ( 2341-14 ), слід розуміти активну протидію особи, котра вчиняє

хуліганство (відштовхування, завдання побоїв, заподіяння тілесних

ушкоджень тощо), з метою позбавити зазначених осіб можливості

виконати службовий чи громадський обов'язок з охорони громадського

порядку.

Такий опір охоплюється ч. 3 ст. 296 КК ( 2341-14 ) як

кваліфікуюча ознака передбаченого нею злочину, а тому не потребує

додаткової кваліфікації за частинами 2 і 3 ст. 342 цього Кодексу.

Якщо ж опір було вчинено після припинення хуліганських дій -

як протидію затриманню, він не може бути кваліфікуючою ознакою

хуліганства і відповідальність має наставати за сукупністю

злочинів, передбачених відповідними частинами статей 296 і 342 КК

( 2341-14 ).

У разі коли опір представникові влади чи громадськості мав

місце під час учинення дрібного хуліганства, винна особа підлягає

відповідно кримінальній (за ч. 2 чи ч. 3 ст. 342 КК ( 2341-14 ) та

адміністративній (за ст. 173 КпАП ( 80731-10 ) відповідальності.

11. Як співвідносяться норми, передбачені ч. 3 ст. 296 КК України (хуліганство, пов’язане з опором представникові влади) та ч. 1 та 2 ст. 342 КК України ? Відповідь обґрунтуйте.

Якщо ж опір було вчинено після припинення хуліганських дій - як протидію затриманню, він не може бути кваліфікуючою ознакою хуліганства і відповідальність має наставати за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами статей 296 і 342 КК.

Співвідносяться як частина (ч.3 ст.296) і ціле (ст.342).

12. Розкрийте зміст ознак суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 296 «Хуліганство» КК України.

умисел

мета – явна неповага до суспільства

13. Як кваліфікувати дії особи, яка у ході хуліганства вчинила інші злочини, передбачені різними статтями Особливої частини КК України ? Відповідь обґрунтуйте.

14. Чи охоплюється складом хуліганства заподіяння потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень ? Відповідь обґрунтуйте.

15. Охарактеризуйте предмет складу злочину, передбаченого ст. 297 «Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого» КК України.

• могила - яма для поховання тіла померлого, а також насип, споруди (хрест, стела, камінь) над місцем поховання.

• інше місце поховання - це склеп, мавзолей, меморіальна стіна з прахом померлих, частина шахти, корабель чи літак з тілами загиблих тощо.

• труп - це тіло померлого, як ціле, так і розчленоване, чи його окремі частини.

• урна з прахом - посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого, який піддано спаленню, або ж праху, зібраного на місці давнього поховання.

• предмети, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого - це будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання.