Форма стандартного статуту

Зареєстровано ЗАТВЕРДЖЕНО

Ухвалою виконкому засновником (ами)

Директор

(назва районної ради)

(назва підприємства)

ради народних депутатів ______________________

______________________ ______________________

(області, міста) ______________________

(організації-засновника)

від «____» _________0000р.

№______________

Голова виконкому

(прізвище, ім'я, по батькові) .

СТАТУТ

_____________________________________________________________________________

(повна назва підприємства)

1. Загальні положення.

2. Завдання і функції.

3. Майно підприємства.

4. Управління підприємством.

5. Організація та оплата праці.

6. Звіт, звітність, контроль.

7. Зовнішньоекономічна діяльність.

8. Реорганізація і припинення діяльності підприємства.

ПОГОДЖЕНО СТАТУТ ЗАРЕЄСТРОВАНО

_______________ реєстраційний № ________

Ухвалено на загальних зборах

трудового колективу

«____» _________ 0000р. протокол № _ від _

Форма правил внутрішнього трудового розпорядку

Найменування ЗАТВЕРДЖУЮ

підприємства

Керівник підприємства

(підпис) розшифрування підпису

00.00.00

ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ

00.00.0 № 00

Місце складання

СТРУКТУРА ТЕКСТУ

Загальні положення

Порядок прийому, переведення та звільнення працівників

Основні обов'язки працівників

Основні обов'язки адміністрації

Робочий час та його використання

Заохочення за успіхи в роботі

Стягнення за порушення трудової дисципліни

Внутрішньооб'єктний режим

Організація роботи

Візи

ПОГОДЖЕНО

Протокол загальних зборів

трудового колективу

00.00.0№00

Найпоширенішим серед документів ОРД вважається наказ.

НАКАЗ - правовий документ, який видається керівником організації (установи) на правах єдиноначальності і в межах його компетенції.

З метою полегшення роботи з документом накази поділя­ють на підгрупи за ознаками:

- "за призначенням" - накази з основної діяльності і з осо­бових справ;

- "за технікою видання" - "ініціативні" та "примусові".

- " за застосуванням" - нормативні та індивідуальні.

Накази з основної діяльності відображають практично всі

сторони життя колективу організації (закладу). Це питання фінансової роботи, господарсько-виробничої ланки, плануван­ня, звітності, кредитування, реалізації продукції, зовнішньоеко­номічної діяльності, вдосконалення структури та організації роботи закладу, культурно-масових заходів та ін.

Накази з особових справ стосуються питання набору, пере­ведення та звільнення працюючого персоналу закладу, надан­ня відпусток, відряджень та ін.

Так звані "ініціативні" накази видаються керівником з точки зору потреб організації, є довільними, але за своєю суттю не по­винні порушувати чинного законодавства та статуту організації.

"Примусові" накази є документальною відповіддю на вказ­івки вищестоящих інстанцій, якщо останні вимагають дотри­мання вказівок на місцях. Ці накази можуть стосуватися всіх організацій незалежно від форми власності.

Нормативні накази відображають зміни у внутрішньому розпорядку закладу і стосуються практично всіх працівників.

Індивідуальні накази стосуються лише окремої посадової особи чи осіб. У такому випадку розпорядження наказу є обов'язковими для виконання лише тим, хто зазначений в даному документі.

Перед тим, як оформляти наказ, слід скласти його проект. Підготовка проекту включає такі стадії роботи:

- вивчення суті справи і збір необхідної інформації;

- підготовка проекту;

- погодження його;

- підписання.

Проект наказу готується спеціалістами підприємства, узгоджуються з головними (провідними) спеціалістами, юристом, головним бухгалтером чи іншою посадовою особою і, в кінце­вому результаті, підписується керівником підприємства. До проекту наказу додають документи, які підтверджують його доцільність. Здебільшого наказ діє доти, доки не закінчиться строк, обумовлений в ньому. Скасувати накази може тільки вища інстанція і тоді, коли документ містить положення, які порушують закони держави. Підписаний наказ реєструється працівником, який відповідає за ведення діловодства. Наказ вступає в силу з моменту його підписання, якщо в тексті не вказано іншого терміну.

Накази з основної діяльності оформляються на бланку підприємства або на чистому аркуші паперу формату А-4.

Кожен вид наказу повинен мати такі реквізити:

- автор документа (назва організації), якщо документ офор­мляється не на бланку;

- назва виду документа (н а к а з);

- дата (проставляють у день підписання);

- індекс (порядковий номер) - відлік ведеться від початку календарного року за хронологією зростання;

- місце складання чи видання;

- заголовок до тексту;

- позначка про контроль (в разі потреби);

- текст;

- гриф погодження (в разі потреби);

- візи (в разі потреби);

- підпис;

- відтиск печатки (в разі потреби);

- позначка про виконавця.

Найбільш важливим реквізитом у наказах є текст, який має особливу композиційну побудову: констатуюча і розпорядча частини.

У констатуючій частині викладають мету і завдання (при­чину появи даного наказу), дають посилання на документ, який став підставою для оформлення наказу.

Наприклад:

"З метою...", "Для...", "Керуючись Постановою Кабінету Міністрів від 00.00.00 за №...", "Згідно з Указом Президента України від 00.00.00 за №..." і т.д.

Розпорядча частина тексту викладається в наказовій формі і розпочинається дієсловом від першої особи однини "наказую". Після цього слова ставлять двокрапку і перераховують у виг­ляді пунктів основні вимоги та положення даного документа. Пункти мають арабську систему нумерації. Можуть бути і підпункти, які оформляються за правилами написання рубри­кацій. В пунктах відображаються заходи та дії посадових осіб, які необхідно здійснити, терміни виконання заходів (завдань).

Кількість пунктів залежить від обсягу тієї роботи, яка має бути виконана. Але бажано один наказ не перевантажувати кількома різноплановими завданнями і діями.

Наказ має бути присвячений одній проблемі, одному зав­данню.

Як правило, в останньому пункті текстової частини наказу вказується службова особа, яка в цілому відповідає за його ви­конання, з зазначенням її посади.

Цей пункт може мати такий вигляд: "Контроль за вико­нанням наказу покладається на старшого бухгалтера Катеринчук С.Т.".

Окремі, більш деталізовані завдання (наприклад, завдання, які містять цифрові відомості), можуть бути оформлені у виг­ляді додатків до наказу з посиланням на них у відповідних пунктах наказу.

Якщо в додатку до наказу подані документи іншої орган­ізації, то в правому верхньому ріжку цього додатка робить­ся запис:

Додаток

до наказу директора

підприємства "Контакт"

від 00.00.00 № 00

/Інструкція Міністерства фінансів

від 00.00.00 № 00/

Сторінки наказу та додатків нумеруються як один документ в порядку зростання.

Накази підписуються керівником або його заступником (за­ступниками), якщо йому (їм) надане таке право.

Кожен наказ повинен бути надрукований не менше як у трьох примірниках. Перший примірник служить для ознайом­лення з ним конкретної особи (осіб) і може бути вивішений на стіні (стенді, дошці об'яв та оголошень). Другий примірник на­правляється в справу. Третій - страховий варіант, і зберігаєть­ся в службової особи, відповідальної за діловодство закладу.

Примірників наказу може бути значно більше, якщо в цьо­му є потреба. Але в такому випадку наказ копіюється і роздаєть­ся тим працівникам, яких безпосередньо стосується.

Накази можуть мати як індивідуальну, так і трафаретизовану форму викладу.

В організаціях, де накази становлять досить великий обсяг документів, доцільно використовувати бланки, в тому числі формату А-5, якщо текст невеликий за обсягом.

З поточних оперативних питань повсякденного виробничо-господарського та адміністративного життя керівники підприє­мства (директор, його заступники, головні спеціалісти) можуть видавати розпорядження та вказівки.

Ці різновиди розпорядчих документів складаються за тією ж схемою, що й накази. Констатуюча частина тексту в розпо­рядженнях та вказівках відрізняється від розпорядчої словами: "пропоную", "зобов'язую", "вважаю за необхідне", "рекомен­дую". Оформляють на бланках як формату А-5, так і формату А-4 (в залежності від обсягу інформації документів).