
Розкол Гетьманщини
-
Правобережжя
Лівобережжя
Польський протекторат
Російський протекторат
1660—1663
Юрій Хмельницький
1663 року зрікся булави.
1660—1663
Яким Сомко
наказний гетьман.
1663—1665
Павло Тетеря
1663—1668
Іван Брюховецький
1663 року підписав Батуринські, а 1665 року —Московські статі, які обмежили козацьку автономію.
повторний розкол Гетьманщини |
|||||||||||
Правобережжя |
Лівобережжя |
||||||||||
Османський протекторат |
Польський протекторат |
Російський протекторат |
Шведський протекторат |
||||||||
1669—1676 |
|
Петро Дорошенко |
1669—1674 |
|
Михайло Ханенко |
1669—1672 |
|
Дем'ян Многогрішний |
|
||
1678—1681 |
|
Юрій Хмельницький |
1675—1679 |
|
Остап Гоголь |
1672—1687 |
|
Іван Самойлович |
|
||
1681—1684 |
|
Георге Дука |
1683—1684 |
|
Стефан Куницький |
|
|
|
|||
1685 |
|
Юрій Хмельницький |
1684—1689 |
|
Андрій Могила |
|
|||||
|
|
1687—1708 |
|
Іван Мазепа |
|
||||||
|
|
1708—1722 |
|
Іван Скоропадський |
1708—1709 |
|
Іван Мазепа |
||||
|
|
1708—1718 |
|
Пилип Орлик |
|||||||
1718—1742 |
|
Пилип Орлик |
|
1722—1724 |
|
Павло Полуботок |
|
||||
|
1727—1734 |
|
Данило Апостол |
|
|||||||
|
|
1750—1764 |
|
Кирило Розумовський |
|
Х
МЕЛЬНИЦЬКИЙ
БОГДАН
(ЗІНОВІЙ)
МИХАЙЛОВИЧ
(1595 – 1657 )
Гетьман України, видатний державний діяч, полководець. Син Чигиринського підстарости, сотника Запорозького війська Михайла Хмельницького, який загинув у битві під Цецорою в 1620 р. (сам майбутній гетьман потрапив тоді у полон до турків).
Народився у Чигирині.Освіту здобув у єзуітському колегіумі у Львові. Знав латинську, польську, турецьку, татарську мови, володів знанням з історії, правничих наук, географії.
Після повернення з дворічного полону брав участь у козацьких походах проти турків і татар, у селянсько-козацьких повстаннях 1630, 1632, 1637 рр.
У жовтні 1645 р., разом з 2,5 тисячним загоном запорожців, брав участь у війні Франції проти Іспанії, здобув перемогу під Дюнкерком.
З 1647 р. почав підготовку повстання проти польсько-шляхетської влади на Україні, що вибухнуло у січні 1648 р., із запорозькими козаками, селянами та міщанами завдав нищівної поразки польським військам під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, зайняв Волинь, Поділля, Червону Русь – фактично визволив від поляків усю Україну.
1651 р. козацьке військо через зраду союзників – кримських татар зазнало поразки під Берестечком, проявивши в цій битві гідний героїзм, проте через рік у битві під Батогом козаки розгромили 20-тисячну армію польської шляхти.
1649 р., осмислюючи досвід визвольної боротьби, Б.Хмельницький сформулював ідею
створення незалежної Української держави в її етнічних межах.Наступний етап війни пройшов під знаком її реалізації.
Незважаючи на невдачі та прорахунки, в Україні були конституйовані всі владні структури молодої держави, володарем якої став Б.Хмельницький.
Інший бік діяльності гетьмана – кардинальне розв’язання соціальної проблеми. Своєю гнучкою, зваженою політикою у цій сфері він зміг забезпечити відносну стабільність у суспільстві.
В роки Визвольної війни гетьман проявив себе не лише як видатний полководець, а й як тонкий дипломат, який домігся визнання Європою Української держави як суб’єкта міжнародного права.
Під тиском складної внутрішньої та міжнародної ситуації пішов на переговори з Росією. 8 січня 1654 р. у Переяславі було прийняте рішення про входження України під протекторат Москви.
Помер у гетьманській резиденції в Чигирині. Поховано його 25 серпня 1657 року в Еллінський церкві родового хутора Суботова.