2. Проведення аналізу

На нижню призму рефрактометра наносять скляною паличкою 2-3 краплі випробуваної рідини. Верхню частину призми опускають, щільно прикладають до нижньої нерухомої частини призми і проводять відлік за шкалою рефрактометра.

Під час відліку показників приладу необхідно відзначати температуру, за якої проводять випробування. Якщо температура відрізняється від 20ºС вносять поправку.

3.Обробка результатів

За результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень. Масову частку сухих речовин в процентах в сиропі, концентраті або екстракті квасу визначають множенням показника цукроміра в розчині з обліком поправки на температуру, на фактор розведення – 5. Масову частку сухих речовин в процентах на сорбіті і ксиліті отримують множенням результату випробування на коефіцієнт 1,20.

Висновки: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна робота7.3 Контроль якості безалкогольних напоїв 3 групи (газовані напої)

За органолептичними та фізико-хімічними показниками дана продукція повинна відповідати нормам табл. 7.3.

Таблиця 7.3 – Основні показники якості безалкогольних напоїв

Найменування показника	Характеристика
Зовнішній вигляд	Прозора рідина без сторонніх включень, допускається незначний натуральний осад мінеральних солей. Для непрозорих – непрозора в’язка рідина, допускається наявність зважень або осаду плодової м’якоті, без насіння та сторонніх включень, невластивих продукту
Консистенція	Рідка
Колір	Повинен відповідати натуральним плодам, з яких вони виготовлені
Запах та смак	Повинні відповідати натуральним плодам, з яких вони виготовлені
Кислотність, мл 1 н розчину лугу на 100 см3 напою	1,7…3,5

Метод визначення кислотності ( витяг з гост 6687.4-86)

Мета роботи: визначення кислотності методом заснованому на титруванні розчином лугу всіх речовин кислого характеру після звільнення напою від двоокису вуглецю

Реактиви та матеріали:

• спиртовий розчин фенолфталеїну масовою концентрацією 10 г/дм³

• гідроокис натрію концентрацією0,1 моль/дм³

• плити електричні

• термометри

• скляні палички

• мірні циліндри

• піпетки

• бюретки 5 см³

• воронки

• колби

Предмети дослідження:

• газовані напої

• кваси

1.Підготовка проб для аналізу

Газовані напої та кваси звільняють від основної кількості двоокису вуглецю.

2. Проведення аналізу

У три конічні колби з термостійкого скла місткістю 250 см³ за допомогою мірного циліндра наливають по 100 см³ дистильованої води і нагрівають її до кипіння. Від середньої проби газованого напою, звільненого від двоокису вуглецю, і негазованого відбирають піпеткою по 10 см³ в кожну з колб з киплячою водою. Для темнозабарвлених напоїв і квасів відбирають по 5 см³ напою в колби з 200 см³ киплячої дистильованої води. Закривши колбу воронкою, кип’ятять її вміст протягом 5 хв. Для негазованих напоїв використовують не киплячу, а холодну дистильовану воду, звільнену від двоокису вуглецю: кип’ятіння не проводять.

Для товарних сиропів відбирають піпеткою по 2 см³ сиропу в колби з 200 см³ холодної дистильованої води, звільненої від двоокису вуглецю: кип’ятіння не проводять. Після закінчення кип’ятіння вміст колб швидко охолоджують в проточній воді до кімнатної температури. В охолоджений розчин додають 4-5 крапель спиртового розчину фенолфталеїну масовою концентрацією 10 г/дм³ і титрують розчином гідроокису натрію концентрацією 0,1 моль/дм³ до появи рожевого забарвлення, не зникаючого протягом 30 с. Одну з колб з напоєм, розведеним водою, використовують під час титрування для порівняння забарвлення розчину, який титрується, з первинним забарвленням. Проводять не менше двох паралельних визначень.