
- •7 Методи контролю якості безалкогольних напоїв Лабораторна робота № 7.1 Контроль якості безалкогольних напоїв 1 групи (мінеральні води)
- •Метод визначення двоокису вуглецю ( витяг з гост 23268.2-91)
- •1.Підготовка проб для аналізу
- •2. Проведення аналізу
- •3.Обробка результатів
- •Лабораторна робота7.2 Контроль якості безалкогольних напоїв 2 групи (негазовані напої)
- •Метод визначення сухих речовин (витяг з гост 6687.2-90)
- •Підготовка проб для аналізу
- •2. Проведення аналізу
- •3.Обробка результатів
- •Лабораторна робота7.3 Контроль якості безалкогольних напоїв 3 групи (газовані напої)
- •Метод визначення кислотності ( витяг з гост 6687.4-86)
- •1.Підготовка проб для аналізу
- •2. Проведення аналізу
- •3.Обробка результатів
- •Лабораторна робота7.4 Контроль якості безалкогольних напоїв 4 групи (напої бродіння)
- •Метод визначення кислотності ( витяг з гост 6687.4-86)
- •1.Підготовка проб для аналізу
- •Проведення аналізу
- •3.Обробка результатів
7 Методи контролю якості безалкогольних напоїв Лабораторна робота № 7.1 Контроль якості безалкогольних напоїв 1 групи (мінеральні води)
За органолептичними та фізико-хімічними показниками дана продукція повинна відповідати нормам табл. 7.1.
Таблиця 7.1 – Основні показники якості безалкогольних напоїв
Найменування показника |
Характеристика |
Зовнішній вигляд |
Прозора рідина без сторонніх включень, допускається незначний натуральний осад мінеральних солей |
Консистенція |
Рідка |
Колір |
Безбарвна рідина або з відтінком від жовтуватого до зеленуватого, без опалесценції |
Запах та смак |
Відповідний комплексу розчинних у воді речовин. Смак штучно мінералізованих вод – злегка солонуватий. Не допускаються сторонні присмаки та запахи |
Вміст іонів солей (для природних мінеральних вод), г/дм3: -карбонатних і гідрокарбонатних іонів; -хлорид-іонів; -сульфат-іонів |
1…8
2…6,5 2…5,5 |
Вміст двоокису вуглецю, %: -для сильно газованих напоїв; -для середньо газованих напоїв; -для слабо газованих напоїв |
не менше 0,4
0,3…0,4
0,2…0,3 |
Стійкість, діб, не менше: -для не пастеризованих напоїв; -пастеризованих напоїв |
15…90 |
Примітка:
-під час органолептичної оцінки оцінюється також насиченість напою двоокисем вуглецю, який повинен буйно виділитися під час наливання води у склянку;
-під час зберігання мінеральних вод, розлитих у пляшки, допускається появлення на зовнішній поверхні кронен-пробок окремих плям іржі, які не порушують герметичність укупорювання
Метод визначення двоокису вуглецю ( витяг з гост 23268.2-91)
Мета роботи: визначити поглинання лугом двоокису вуглецю з утворенням карбонат-іонів, які переходять під час підкислення в гідрокарбонат-іони.
Реактиви та матеріали:
р-н гідроокису натрію
р-н фенолфталеїну
0,1 моль р-н соляної кислоти
р-н метилового оранжевого
циліндри з пробками
колби для титрування
колби
Предмети дослідження:
мінеральна вода
1.Підготовка проб для аналізу
Підготовка лужної зарядки. У чистий сухий циліндр з притертою пробкою підливають 10 см3 1 моль розчину гідроксиду натрію і закривають пробкою.
Підготовка проби мінеральної води. Пляшки з мінеральною водою повністю занурюють у водяну баню і витримують протягом 1 години за температури (8±1,0)ºС. Потім швидко відкорковують пляшки і підливають до лужної зарядки 20…40см3 досліджуваної мінеральної води, закривають циліндр пробкою. Фіксують сумарний об’єм проби і лужної зарядки. Проби мінеральної води відбирають безпосередньо в циліндри з лужною зарядкою.
2. Проведення аналізу
Визначення загальної масової концентрації гідрокарбонат-іонів. Підготовлену пробу кількісно переносять у колбу для титрування, обполіскуючи циліндр невеликою кількістю дистильованої води, вносять 2 краплі розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 моль розчином соляної кислоти до знебарвлення розчину. Об’єм кислоти, витраченої на титрування за фенолфталеїном, не враховують. Далі додають 3 краплі метилового оранжевого і продовжують титрувати соляною кислотою до зміни кольору розчину з жовтого у рожевий.