
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
Важливою граматичною ознакою числівників в українській, як і в російській, мові є те, що вони то керують іменником, то узгоджуються з ним. Розглянемо окремі випадки зв'язку числівників з іменниками.
1. Числівники один, одна, одно (одне), одні узгоджуються з іменниками в числі й відмінку, а в однині — і в роді, як прикметники. Наприклад: Біля одного вогнища Сагайда побачив Брянського і Черниша; посхилявшись, вони їли з одного казанка і про щось розмовляли (Гончар). Числівник одні сполучається з іменниками, що вживаються тільки у множині: одні двері, одні ворота, одні сани.
Числівник один у сполученні з більше на ..., менше на ... разом з іменником має форму знахідного відмінка: більше на одного учня, більше на одну книгу, менше на одного коня, менше на один трактор.
Примітка. Якщо в сполученні з більше на ..., менше на ... вживаються^ числівники два (обидва), три, чотири, то відмінкова форма зумовлена значенням іменника: при назвах осіб може бути форма знахідного відмін*! ка, спільна з родовим або називним: менше на три студенти і менше нщ трьох студентів, більше на дві піонерки, більше на двох піонерок. В інших випадках вживається тільки форма, спільна з називним відмінком: менше' на чотири гектари, більше на два проценти.
Числівники п'ять — двадцять, двадцять п'ять — тридцять і т. д. завжди мають у цих сполученнях форму знахідного
264.
відмінка, а іменники — родового: більше на шість центнерів, менше на десять олівців.
2. З числівниками два, три, чотири, а також зі складеними числівниками, останнім словом яких є два, три, чотири, іменники вживаються у формі називного і знахідного відмінків множини. Наприклад: 1. Одержав два карбованці. 2. Подарували мені дві книжки. 3. Три вершники звелися на стременах, пильно вдивляючись у знайомі обриси міста (Цюпа). 4. Чотири герої-солдати майже два місяці по океану плавали (3 газ.).
Якщо до складу словосполучення з числівниками два, три, чотири входить означення, то воно може мати форму називного чи знахідного або родового відмінка множини: два нові (нових) будинки, три високі (високих) башти, двадцять три колективні (колективних) господарства. Порівняймо: На той час суддями були якіїсь два Осли, одна нікчемна Шкапа та два стареньких Цапа (Гл.).
У непрямих відмінках, крім знахідного, іменники, сполучаючись із кількісними числівниками два, три, чотири і більше, узгоджуються з ними.
Вживання іменників у називному відмінку множини при числівниках два, три, чотири стає неможливим, якщо іменники у формі однини і множини відрізняються основами. У таких випадках виступає форма родового відмінка однини: три болгарина, дві дівчини, чотири чуда. Іменники, що мають в однині суфікси -анин, -янин, -ин, у сполученні з числівниками два, три, чотири мають форму родового відмінка однини: два громадянина, три селянина. Розмовній мові властиві при цих іменниках збірні числівники: двоє громадян, троє 1<-селян.
Іменники, що означають парні предмети, у сполученні з числівниками два, три, чотири мають форму родового відмінка однини: два плеча, три вуха, чотири ока.
Числівники два, три, чотири тільки в особливих випадках можуть сполучатися з іменниками, що не підлягають лічбі: дві склянки води, дві молодості, два щастя. Зовсім не сполучаються ці числівники з іменниками, що мають тільки форму множини (сани, ворота, двері), та з іменниками четвертої відміни, в яких є відмінність в основах однини і множини (лоша — лошата, теля — телята). Для переліку в таких випадках використовуються лічильні звороти з словами типу душ, голів, штук, примірників тощо: вигодовано сто сімдесят дві голови телят; куплено двадцять чотири штуки ножиць.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд керують іменниками в родовому відмінку множини. Наприклад: Це ж після війни рани ми свої лікуєм. Ще мільйон віків звікуєм (Тич.). Форму родового відмінка множини мають іменники, що сполу-
265.
чаються з іменниками з кількісним значенням типу пара, десяток, сотня, дюжина, сила, маса тощо. Наприклад: Гармати клекотіли на сотні кілометрів (Гончар).
3. Із збірними і неозначено-кількісними числівниками іменники також вживаються у формі родового відмінка множини. Наприклад: Минуло кілька днів і ночей безконечно тягучих, немов смоляниста твань (Цюпа); Двоє незнайомих Сагайді бійців, сидячи" під деревом, мирно бесідували (Гончар).
У сполученнях числівника з іменником на означення приблизної кількості іменник завжди має форму родового або знахідного відмінка множини: днів зо два, кілометрів п'ять, років семи, сторінок зо двадцять.
4. При дробових числівниках іменники мають форму родового відмінка однини, а слово частина у числовому звороті опускається: одна третя (частина) доби, сім десятих (частин) гектара та ін. Лише зрідка натрапляємо на приклади зі словом частина: Тепер Велике Солоне озеро становить одну десяту частину колишнього.
Якщо до складу мішаних чисел входять слова половина, чверть, то форма іменника визначається числівником, що означає цілі числа: два з половиною кілометри, бо два кілометри; п'ять з чвертю годин, бо п'ять годин тощо.
5. Числівники півтора, півтори керують іменниками в родовому відмінку однини, а числівник півтораста — в родовому відмінку множини: півтора відра, півтори години, півтораста кілограмів.
Завдання. І. Перепишіть текст, замінивши цифри й умовні позначення словами. Поясніть зв'язок числівників з іменниками. У складних словах підкресліть корені.
Межа вічної криги в Арктиці відступила на кілька сотень кілометрів на північ. Якщо 1901 р. криголам «Єрмак» не зміг дійти навіть до північного краю Нової Землі, то 1935 р. криголам «Садко» пройшов по чистій воді на 600 км далі на північ від того місця. У 1925 р. малі некриголамні судна вперше обійшли з півночі по чистій воді острів Шпіцберген, а в 1932 p.— Землю Франца-Йосифа. У період з 1924 по 1944 р. загальна площа криги лише в радянських арктичних районах-зменшилася приблизно на 1 млн. км2.
Про потепління свідчить також і неухильне зростання середньорічних температур. Підвищення середньорічних температур відмічено на острові Шпіцберген, на Землі Франца-Йосифа, у Гренландії, у північних районах Радянського Союзу.
Якщо в 1895—1915 pp. середня річна температура в Архангельську становила 0,2°, то у період з 1916 по 1930 р. вона зросла до 0,9°. А в районі Ленінграда за останні 130 років
266.
середня температура піднялася на 1,1°. Щоб оцінити величину такого потепління, досить сказати, що підвищення середньої річної температури лише на Г рівнозначне переміщенню даної місцевості на південь на 600—700 км.
(В. Комаров)
II. Прочитайте і запишіть словами числа й умовні позначення. Поясніть зв'язок іменників з числівниками.
Зразок: 1,5 кг — одна ціла і п'ять десятих кілограма, і півтора кілограма.
— м; — км; 150 га; 15 см; 1,25 т; -у ц; 5млг;0,37 га; -^г м;
J 500 г; 1,5 хв; 15 -|- крб; 140,7 %; 120 %; 16,9 дм.
III. Розкриваючи дужки, складіть словосполучення. Числа напишіть словами. Обґрунтуйте правильність ужитих вами відмінкових форм іменників при числівниках. 1. Бачу (3, дівчина). 2. Зустрічаємо (4, болгарин). 3. На фермі (742, теля) і (43, лоша). 4. Купив (2, плоскогубці).
5. Відремонтували (3, двері). 6. Купив (2, чобіт). 7. На скелі (З, орля). 8. Збудували (4, дитячий ясла). 9. Проголосувало (4673, громадянин). 10. Делегатів (42, чоловік).
IV. Перепишіть речення, добираючи з дужок слово, потрібне за змістом. Обгрунтуйте свій вибір.
1. (Дві, два, двоє, пара) (дівчата, дівчини), сплять, притулившись щока до щоки, і світле їхнє волосся в'ється за ними хвилею в повітрі. 2. За останні (півтора, одна ціла і одна друга, одна ціла і п'ять десятих, півтори) року він, Сава Зарудний, переробив зі своїми колгоспниками безліч роботи (Довж.). 3. (Два, дві, двоє, двійко, пара) дні простояли козаки в Вітровій Балці (Гол.). 4. Будинки, як (чотири, четверо, четвірко) (високі, високих) скелі, обступають подвір'я. 5. Офіцери щойно привели (кілька, кількох) бійців молодшого поповнення.
6. За добу батальйони мали перевалити хребет, зробити кожен по (п'ятдесят, півсотні, половину сотні) кілометрів, а надвечір наступного дня вийти з двох боків у тилу ворога і непомітно осідлати шосе (3 те. Гончара).