
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
За значенням кількісні числівники поділяються на такі групи: 1) власне кількісні; 2) неозначено-кількІснї; 3) збірні; 4) кількісно-дробові.
Кожний розряд числівників має певні граматичні особливості.
/і. До групи власне кількісних числівників належать такі, що називають точно окреслену кількість саму по собі, поза зв'язком з відповідними предметами (тридцять поділити на п'ять буде шість) або кількість тих чи інших предметів (де-сять будинків). Власне кількісних числівників небагато — близько 40, але різним поєднанням їх можна назвати будь-яку кількість. Власне кількісні числівники синтаксично пов'язуються з іменниками, що підлягають лічбі (один трактор, сім тракторів).
Морфологічні особливості цієї групи числівників пов'язані з їх лексичним значенням. Виражаючи лексично кількість, вони не вживаються в однині або множині. Лише числівник один має форму множини (одні двері, одні сани). Не мають вони і роду. Тільки числівник один (один стілець, одна книга, одне слово) може вживатися з іменниками всіх трьох родів і числівники два і дві, обидва і обидві, півтора і півтори поєднуються відповідно з іменниками чоловічого (два роки) і жіночого (дві, обидві, півтори хлібини) родів.
Числівники тисяча, мільйон, мільярд мають значення роду і числа і відмінюються, як іменники.
2. Неозначено-кількісні числівники означають точно не визначену, загальну, кількість: багато, небагато, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот. Кількісне значення цих числівників виявляється при зіставленні їх з власне кількісними, у сполученні з конкретними предметами, наприклад: Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста (Довж.).
Неозначено-кількісні числівники співвідносні з деякими прислівниками і займенниками, наприклад: багато читає (прислівник), багато птахів (числівник). Неозначено-кількіс-
257.
ні числівники вживаються в усіх стилях мови, за винятком числівників кільканадцять і кількадесят, що вживаються переважно в розмовно-побутовому усному мовленні.
3. Збірні числівники означають кількість предметів як їх сукупність: двоє дівчат, десятеро учнів. До збірних числівників в український мові належать: двоє (двійко), троє (трійко), четверо, пятеро, шестеро ... дванадцятеро ... двадцятеро і тридцятеро- Сюди належать і слова, що означають парність: обидва, обидві, обоє. Склад збірних числівників в українській мові ширший, ніж у російській. Найуживаніші збірні числівники від двоє до десятеро.
Збірні числівники мають обмежену сполучуваність з іншими словами. Зокрема, вони вживаються з: а) множинними іменниками: двоє граблів, троє саней; б) іменниками чоловічого і спільного роду, що означають особу: п'ятеро друзів, товаришів, знайомих (поряд :з п'ять друзів); в) іменником діти: двоє дітей; г) особовими займенниками: настрое, їх п'ятеро. '
Збірні числівники найчастіше вживаються у розмовному та художньому стилях і не властиві науковому і офіційно-діловому стилям.
4. Кількісно-дробові числівники означають не цілі, а дробові величини в поєднанні з цілими числами або без них. Оформляються дробові числівники сполученням кількісних та субстантивованих порядкових числівників, наприклад:
три четвертих \-т-), п'ять і шість десятих (5,6).
Дробові числівники найчастіше вживаються в точних науках (математиці, фізиці, хімії та ін.), властиві науковому і частково офіційно-діловому стилям. Наприклад: 1. Уздовж дороги, як штучна загорожа, тягнуться кактуси до двох цілих і п'яти десятих метра (2,5 м) заввишки. 2. Північна територія займає п'яту частину площі всієї Австралії (близько однієї цілої і трьох десятих мільйона квадратних кілометрів), тут проживає лише дві десятих процента населення країни.
Завдання. 1. Перепишіть текст, замінюючи цифри словами. Підкресліть кількісні числівники однією рискою, порядкові — двома. Визначте власне кількісні, неозначено-кількісні, збірні і кількісно-дробові числівники. Усно поясніть їх значення і граматичні ознаки. Секрет прядильниці
У знатної прядильниці з Коростенської бавовнопрядильної фабрики Алевтини Морозової таким «секретом» стала не п здатність працювати з 4752 веретенами (це у 3,5 раза більше норми), а вміння володіти часом. Рахунок робочих годин веде вона на миттєвості.
Коли спеціалісти хронометрували окремі операції, які
258.
Алевтина Олександрівна виконувала, виявилося, що, скажімо, на кожній ліквідації обриву вона виграє 2 секунди (за зміну 80 хвилин). А загалом на всіх операціях — 3 години.
Заощаджений час у робітниці активний. Використовуючи його, за минулу п'ятирічку вона виконала 17 річних завдань! Дала країні майже 400 т прядива. А. О. Морозовій присуджено Державну премію СРСР (3 газ.).
II. Утворіть за поданим зразком власне кількісні, збірні, дробові і порядкові числівники.
Зразок: 2 — два — двоє — одна друга — другий.
4, 6, 8, 9, 11, 14, 20, ЗО.
III. Складіть оповідання на тему «Робота на колгоспному полі», вживаючи числівники другий, десятий, п'ять, тридцять, сімнадцять, півтора, дві третіх, двадцять п'ять. Схарактеризуйте граматичні ознаки цих числівників.