
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 149. Числівник як частина мови
Числівником називається повнозначна частина мови, до складу якої входять слова, що означають кількість предметів або порядок їх при лічбі. Числівники відповідають на запитання скільки? скількох? котрий? котра? котре? котрі? ко-пірого? і т. д. Наприклад: 1. Вже буде літ п'ятсот тому,— на край шотландський вільний війною йшов король Едвард, англійський владар сильний (Л. Укр.). 2. Віку двадцятий, дні пережиті, інший світанок далі снує. На молодім зеленавім житі сонце гойдає тіло своє (Мал.). У першому реченні числівник п'ятсот означає кількість і відповідає на питання скільки?; у другому — числівник двадцятий означає порядок предметів і відповідає на питання котрий?
Основною граматичною категорією числівників є відмінок.
За значенням, граматичними ознаками і характером уживання числівники поділяються на два розряди: кількісні і порядкові.
Числівники, що означають узагальнене число або кількість предметів, називаються кількісними (п'ять; п'ять зошитів). Кількісні числівники змінюються за відмінками, не мають категорії роду (крім числівників один, одна, одно, два — дві, обидва — обидві, півтора —півтори).
У реченні кількісні числівники виконують різноманітні синтаксичні функції. Сполучаючись з іменниками, вони у формі називного відмінка виконують роль підмета, а в непрямих— роль означення. Наприклад: І. Сімнадцять юннатів мають дипломи учасників Всесоюзної виставки досягнень народного господарства (З газ.). 2. Широке небо неначе кліпало тисячами блискучих очей (Н.-Лев.).
У першому реченні сполучення сімнадцять юннатів виступає підметом, у другому числівник тисячами—означенням До іменника очей.
Числівники можуть виступати в ролі різних членів речення і поза сполученням з іменниками. Наприклад: 1. Два на сім —чотирнадцять. 2. Один у полі не воїн (Нар. тв.). У першому реченні числівник два виступає підметом, числівник сім — додатком, а числівник чотирнадцять — іменною частиною складеного присудка. У другому реченні числівник °дин виконує роль підмета.
Числівники, які означають порядок при лічбі, називаються порядковими (третій місяць, вісімнадцята весна). . Порядкові числівники змінюються за родами, числами 1 відмінками, узгоджуючись з іменниками. Наприклад:
255.
1. 0 бою заглушені грози, в важкий дев'ятнадцятий рік! (Мал.)
2. Другим у списку був Юхим Гармаш (Гол.). 3. Всяк розум, ний по-своєму: один спершу, а другий потім (Нар. тв.). Числівник дев'ятнадцятий, узгоджуючись з іменником рік у роді числі і відмінку, виконує функцію означення.
Кількісні і порядкові числівники можуть входити до складу стійких висловів — фразеологізмів: одним словом, семеро одного не ждуть, п'яте колесо до воза.
Завдання. І. Прочитайте виразно текст. Випишіть числівники і визначте, до яких розрядів вони належать. Окремо випишіть іменники з числовим значенням.
Живучі назви
Перші назви з'явилися тисячі або десятки тисяч років тому. Минав час. Змінювалися природні умови і заняття людей, відбувались жорстокі війни, переселялися народи. І все це залишило свій слід у назвах. Найвідоміші власні назви — це назви річок і населених пунктів, міст і сіл. Тільки на Україні -є понад двадцять дві тисячі річок і понад тридцять п'ять тисяч населених пунктів. А якщо врахувати назви окремих гір, горбків, ярів, долин тощо, то мова йтиме про мільйони назв ...
Степи заселювалися порівняно недавно, у вісімнадцятому-дев'ятнадцятому століттях. Тому й поселення називалися часто-густо від імені першого населення. Отак і виникли сотні сіл з однаковими назвами Іванівка, Михайлівка, Андріївка тощо. На тисяча дев'ятсот сорок сьомий рік було назв, утворених від імені Іван, понад триста, від імені Петро — щось до чотирьохсот! (М. Фененко).
II. Перепишіть слова, розподіливши їх за частинами мови. З'ясуйте основні граматичні ознаки цих слів. Поставте наголос.
Кілька, десятеро, двійко, один, одиниця, єдиний, обидва, півтораста, чверть, маса, сила, безліч, десятка, сотня, три, п'ятірка, п'ятеро, кільканадцять, дев'яносто, сотий, п'ятирічка, шість, півтори, одинадцять, четвертина, одна друга, багато, четвірка, двадцять п'ять, обоє, дюжина.
III. Перепишіть текст, замінюючи цифри словами. У дужках після речення поясніть значення, граматичні ознаки і синтаксичну роль кожного числівника.
Ганьбою XX сторіччя є експлуатація дитячої праці. І3 загостренням економічної кризи її використання дедалі зростає. Навіть у тих країнах, де законом заборонено приймати на роботу підлітків до 15 років.
За даними Міжнародної організації праці, понад 52 мільйони дітей змушені заробляти собі на життя. У промислово розвинутих капіталістичних країнах підлітки від 10 до 14 років
256.
становлять 4 проценти від загального числа працюючих. Робочий день цих юних трудівників нерідко триває і десять, і чотирнадцять годин на добу, оплата праці — мізерна.
Діти не можуть відстоювати свої права, а закони мовчать. У цьому — ще одна їх страшна біда. Тому віддають перевагу дитячій праці можновладці, хоч армія дорослих безробітних невпинно зростає (3 журн.).