
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 148. Складні прикметники та їх правопис
, При утворюванні якісних і відносних прикметників широко використовується словоскладання — сурядне і підрядне. При сурядному словоскладанні поєднуються синтаксично рівноправні слова. Вони можуть пов'язуватися між собою, як однорідні означення: історико-філологічний (історичний і філологічний), робітничо-селянський (робітничий і селянський), синьо-зелений олівець (синій і зелений); неоднорідні означення:' військово-морський (військова морська база), військово-повітря-' ний (військовий повітряний флот), торговельно-морський (торговельний* морський флот). До цього типу належать складні прикметники, що означають відтінки кольорів та інші якості з додатковими відтінками: світло-рожевий, яскраво-синій, сіро-зелений, гірко-солоний, кисло-солодкий.
Складні прикметники, утворені сурядним зв'язком, пишуться через дефіс. Виняток становлять жовтогарячий і прикметники, першою складовою частиною яких виступає слово загальний (загальнонародний, загальноміський).
При підрядному словоскладанні поєднуються синтаксично залежні слова. Тут є ряд словотворчих типів:
1) безсуфіксне словоскладання прикметника й іменника: білолиций, повновидий, синьоокий, чорнобровий;
2) поєднання прикметника й іменника, яке супроводиться суфіксацією: вузькоколійна, доброякісний, чорноморський;
3) поєднання основ іменника і прикметника за допомогою з'єднуючого голосного: вогнестійкий, боєздатний, життєрадісний;
4) складання іменника і дієслова, яке супроводиться суфіксацією: вогнепальна (зброя), машинобудівний (завод), металоплавильна (піч);
5) поєднання числівника й іменної основи, ускладненої або не ускладненої суфіксом: шестикрилий, стоногий, п'яти^М поверховий, двомовний, одноденний, десятикілометровий шеститомний. Сюди належать і прикметники, утворені Л неозначено-кількісними числівниками багато, небагатощ мало, кілька: багатоповерховий, небагатослівний, малолітражок ний, кількаповерховий; В
6) поєднання займенників все, сам, свій з іменниками і дієслівними основами, що супроводиться суфіксацією: всенаро ний, всесоюзний, всеукраїнський, самовідданий, своєрідний своєчасний;
7) поєднання прислівника з прикметником або дієприкметником: високорозвинений, свіжоморожений, густонаселений, довгожданий, давноминулий, вищезгаданий, нижченаведений;
252.
8) прикметники з першою складовою частиною nie-, на-пів-: піврічний, півметровий, напівдикий, напівсухий;
9) прикметники, в яких другою складовою частиною виступають слова -видний, -подібний: голкоподібний, грушовидний, горіховидний, людиноподібний.
Усі ці прикметники пишуться разом.
Завдання. І. Знайдіть складні прикметники. Визначте їх словотворчий тип, поясніть їх правопис.
I. Тарас Шевченко був справедливо переконаний, що тільки загальнонародне повстання знищить кріпосницький лад і принесе жадану волю трудящим (Кол.). 2. За мир у світі всьому — це значить: проти тих, хто в горі вселюдському прибутків жде нових (Рильськ.). 3. Жовтогаряча ягідка плоду розкрилась, і з неї визирало блискуче вічко насіння. 4. Тут були темно-зелені гарбузи у яскраво-жовтих плямах, були картаті і смугасті, кругловиді і довгі. 5. Заєць лякливий,— затріщить млинок, косоокий боягуз зараз же навтіки. 6. Це була звичайна степова станційка — білосніжна й самітна (Донч.). 7. Були хвилі, що їх гнало заввишки в триповерховий будинок (Гонч.). 8. У середній школі міста мову та літературу викладав сорокалітній учитель з університетським дипломом (Збан.). 9. На веселому і життєрадісному обличчі світились живі й зовсім молоді очі (Коз.). 10. Це був кремезний, широкоплечий і широколиций чоловік (Збан.).
II. Визначте, яким способом утворені подані прикметники. Поясніть їх правопис. Складіть і запишіть три-чотири речення з прикметниками на вибір.
Марксистсько-ленінський, партійно-масовий, п'ятирічний, ^загальноосвітній^ ..доброзичливий, чорноморський, чер-вонопрапорний, жовтогарячий, семигодинний, суднобудів-ий, мідноливарний, півкілометровий, шаровидний, червоно-злений, східнослов'янський, північно-західний, північно-, американський, господарчо-адміністративний, ширококрилий, білолиций, сорокалітній, білокам'яний, фізико-математичний, машинобудівний, десятиповерховий, п'ятиденний, лікувально-профілактичний, лісостеповий, десятикілометровий, хіміко-технологічний, північно-східний.
III. Утворіть складні прикметники, в яких складовою частиною виступали б слова: nie, все, видний, подібний, багато.
IV, Перепишіть, розкриваючи дужки, і поясніть написання частки не з прикметниками.
1. Ми прибули в той час, коли Поліський край схожий на (не) повторну казку. 2. Наступний рейд був справою (не) простою. 3. Минув час тривог, наставали мирні (не) втомні будні. 4. Хлопець уже (не) молодий, середнього зросту, кругло-
253.
лиций і засмаглий (Збан.). 5. Мандрівник вічний — (не) вблаганний час іде вперед, його (не) зупинить (Дмит.). 6. Внизу біліли стіни (не) величної залізничної станції і водо-качки (Донч.). 7. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет (не) щасний, тільки мав талант до віршів (не) позичений, а власний (Л. Укр.). 8. Весна нам принесла новини, (не) веселі, а сумні (Л. Укр.). 9. Глянув я на море,— засиніли чари ... мов проміння в хвилі, розгубився я, може, це не море, (не) янтарні хмари, (не) картинний обрій, а душа моя? (Сос). 10. Мирон дістав з-під лави (не) величкі хлопчачі чобітки, витер рукавами переди і подав Ількові (Зар.). 11. І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути (не) злим тихим словом (Шевч.).
Запитання і завдання для повторення
1. Наведіть приклади прикметників, що виражають різні значення (колір, розмір, смак та ін.).
2. Які синтаксичні функції виконує прикметник? Наведіть необхідні приклади і поясніть їх.
3. Що таке субстантивація? Наведіть кілька субстантивованих прикметників і утворіть з ними речення. .
4. На які розряди за значенням поділяються прикметники?
5. Які ознаки можуть виражати якісні, відносні і присвійні прикметники?
6. Які граматичні ознаки якісних і присвійних прикметників?
7. Наведіть приклади прикметників, що належать до проміжних розрядів, і поясніть, якими причинами це зумовлено.
8. Від яких прикметників утворюються ступені порівняння? Наведіть приклади і поясніть, на що вказують вищий та найвищий ступені порівняння прикметника.
9. Наведіть приклади вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників, утворених різними способами.
10. Наведіть приклади (нестягнених і стягнених) та коротких прикметників і зазначте, в яких стилях мови вони здебільшого вживаються.
11. Поясніть, які прикметники належать до твердої, а які — до м'якої групи.
12. Наведіть приклади українських і російських прізвищ та географічних назв прикметникового походження і провідміняйте їх.
13. За допомогою яких суфіксів і від яких частин мови утворюються якісні, відносні та присвійні прикметники?
14. Наведіть прикметники з суфіксами, що пишуться з м'яким знаком.
15. Утворіть відносні прикметники за допомогою суфіксів -ов- (-ьов-), -ее- (чвв-) і поясніть, від яких іменників утворюються такі прикметники.
16. Які складні прикметники пишуться разом, а які — через дефіс?
17. Поясніть, в яких випадках не пишеться з прикметниками разом, а в яких — окремо.
ЧИСЛІВНИК