
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 145. Суфіксальне творення прикметників
Якісні прикметники утворюються за допомогою суфіксів (з відповідними закінченнями), що за своїми функціями поділяються на дві групи.
1. Суфікси, за допомогою яких утворюються прикметники з новим відтінком у значенні. Це суфікси суб'єктивної оцінки (зменшеності, здрібнілості тощо).
J2. Суфікси, що беруть участь в утворенні прикметників з новим значенням.
За допомогою суфіксів суб'єктивної оцінки утворюються прикметники із значенням зменшеності, здрібнілості, пестливості і згрубілості. Сюди належать такі суфікси: а) -ав-(-яє-), •еньк-, -ісіньк-,-юсіньк-, -есеньк-: білявий, чорнявий, чорнень-
247.
кий, чистісінький, малюсінький, гарнесенький; б) »ез«-, -енн-, -уч- (-ЮЧ-), -ущ-(-ющ-): величезний, здоровенний, холоднючий, жирнющий.
Прикметники з новим значенням утворюються (крім первинних прикметників типу білий, сірий, чорний) від іменників і дієслів.
Відіменникові прикметники утворюються за допомогою таких суфіксів: -ав- (-яв)-: жилавий, кучерявий; -аст- (-яст-): зубастий, горластий, сріблястий; -am-: язикатий, бородатий, чубатий; -ист-: зернистий, плечистий, водянистий; -овит-: талановитий, соковитий; -к-: низький, солодкий, в'юнкий; -ив-: лінивий, щасливий; -н-: холодний, сильний, дивний; -уват-: холоднуватий, кислуватий.
Віддієслівні якісні прикметники утворюються за допомогою таких суфіксів: -лив-: розсудливий, сміливий, рухливий; -к-: стійкий, верткий, говіркий; -л-: стиглий, запустілий; -Н-: привітний, прихильний, доступний; -уч- (-юч), -ач-(-ЯЧ-), -ущ- (-ЮЩ-), -ащ- (-яги-): колючий, кипучий, гарячий, пропащий, виднющий, роботящий.
Відносні прикметники утворюються за допомогою суфіксів: -ськ- -уьк-,-зьк-: батьківський, сільський, бідняцький, паризький; -ан- (-ян-): дерев'яний, солом'яний, гречаний; -Н-: срібний, мідний, модний, літній, вечірній; -ое-, -ев- (-єв-): дубовий, польовий, вишневий, життєвий, лісовий; -альн-: театральний, експериментальний.
Присвійні прикметники утворюються від назв,, людей, що належать до іменників першої відміни, за допомогою суфіксів -лн (-їн-): сестра — сестрин, Микола — Миколин, Марія — Марин. Якщо основи іменників закінчуються на приголосн г, к, х, то перед суфіксом вони змінюються на ж, ч, ш Ольга — Ольжин, дочка — доччин, мачуха —• мачушин.
Присвійні прикметники утворюються від іменників дру гої відміни за допомогою суфіксів -ів- (-їв), -ое-, -ее- (-єв-). батько — батьків, батькова, батькове; Петро — Петрів, Петрова, Петрове; Василь — Василів, Василева, Василеве Матвій — Матвіїв, Матвієва, Матвієве. Присвійні прикметники утворюються від назв тварин за допомогою суфікси -ик-, -н-, -ач- (-яч):- левиний, голубиний, качиний, солов'їний конячий, коров'ячий або нульового суфікса: лисиця — лися чий, вовк — вовчий, заєць —■ заячий, ведмідь — ведмежий.
Завдання. І. Перепишіть речення. Підкресліть прикметники, визнач те їх розряди і суфікси, за допомогою яких вони утворені.
1. Ленінська партія — це могутній і животворний організм (Збан.). 2. Це партію славить в сім'ї побратимській возз'єднаний, дужий народ український (Тич.). 3. Максим збирався в дорогу, вислуховуючи батькові та материні пораді
248.
(Зар.). 4. Зі степу вже завиднівся Гаркушин млин (Гончар). 5. Через тиждень колгоспні теслі завалили стару Лесеву хату (Коз.). 6. Одчинили у космос широкі ми двері, щоб нам жити у безлічі літ... Робітник за станком і поет на папері — всі ми творим щасливий наш світ (Сос). 7. Високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Коцюб.). 8. І прудко, мов іскри з багаття огнисті, мов хвилі гірського потоку сріблясті, летять голосні пісні (Л. Укр.).
II. Від поданих іменників і дієслів утворіть прикметники
1. Вухо, дупло, правда, вразити, метушитися, сучок, голос, діло, гора, голова, відвага, ліс, літо, вовна, радгосп, солома, берег, ранок, море, Ленінград, Дніпропетровськ, Урал, Англія, орбіта, Федір, Сергій, герой, Зінаїда, сусідка.
2. Лоб, пісок, камінь, кущ, колоти, дбати, фальш, рухатися, діло, пломінь, зерно, спокій, горб, верх, місяць, виховати, сукно, пшоно, поле, океан, Запоріжжя, Чернігів, Краматорськ, експеримент, журнал, точити, читати, Кузьма, Сидір, Валерій, Антон, брат.
III. Випишіть з визначених учителем сторінок «Словника української мови» прикметники, розподіліть їз за розрядами, групами відмінювання і поясніть, за допомогою яких суфіксів вони утворені.