
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
Прикметники поділяються на групи залежно від кінцевого приголосного основи, що певною мірою впливає на характер відмінкових закінчень, а особливо на написання їх. Порівняння показує, що у м'якій групі після м'якого кінцевого приголосного основи вживаються у називному і знахідному відмінках однини закінчення -ій, -є, в орудному----ім. В інших
відмінках виступають спільні закінчення для твердої і м'якої груп, а м'якість кінцевого приголосного основи позначається вживанням м'якого знака: висок-ого, висок-ому, синь-ого, синь-ому.
Тверда і м'яка групи прикметників жіночого роду мають од-однакову систему закінчень, причому закінчення -я, -ю у називному і знахідному відмінках м'якої групи відповідають закінченням -а, -у твердої групи.
У множині у твердій групі виступають закінчення -і, -их,
•им, -ими, -их, у м'якій----Ц-ї)> -іх(-їх), -ім(-їм), -іми
(-їми),-іх(-їх).
Завдання. І. Випишіть прикметники, визначіть їх розряд, вкажіть, за якими ознаками одні з них належать до твердої групи, а другі — до м'якої,
I. Народу серце билося в серцях бійців його — і подвиги левині луною пролунали у віки (Рильськ.). 2. У цеху ряди верстатів — фрезерних, токарних чи розточувальних, біля кожного робітник (Собко). 3. Ступаємо на старогородську землю, виходимо на вулицю, яка веде до Тимошевої хати (Збан.).
4. Сонце наближалося до горизонту, і заокруглена тінь трибуни лягла на поле, а сама залізобетонна споруда скидалася на велетенський літак (Собко). 5. На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несміло заспівала (Л. Укр.). 6. З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем, в'ється стежечка злотиста (77. Укр.).
II. Користуючись «Словником української мови», визначте, з якими значеннями можуть вживатися слова: горизонт, золотиста, високий, трибуна, блискучий. |
III. Доберіть до поданих прикметників іменники і провідміняйте їх разом.
Природний, крайній, повнолиций, Олексіїв; новий, ніжний, яснолиций, Петрів; гарячий, обідній, білолиций, Миколин.
IV. Визначте розряд, групу, рід, число і відмінок прикметників у поданих реченнях. Поясніть їх правопис.
1. Сила нас веде велична — партія Комуністична (Тич.). 2. Веселі додому вертались ми в свіжій вечірній імлі (Рильск.). 3. Зупиниться автобусик біля степового аеродромчика, люди постоять край злітного поля, дивлячись, як літаки місцевих авіаліній беруть розгін, залишаючи після себе хвіст ранньої весняної куряви (Гончар). 4. Гори були прозорі й легкі в оці останні дні ясного гірського літа (Гончар).
5. Дощі ваші дрібненькії обернуться в перли дрібні, проломляться ясненькії блискавиці ваші срібні (Л. Укр.).
§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
Субстантивовані прикметники типу ланковий, черговий, майбутнє, минуле відмінюються, як прикметники твердої чи м'якої групи. При цьому одні з них змінюються за родами та числами (хворий, хвора, хворе, хворі), а інші змінюються за відмінками лише в межах певного роду (прийдешнє, прийдешнього, прийдешньому ...).
Чоловічі прізвища та власні географічні назви з прикметниковими суфіксами -ів (-їв), -ов(а), -ев(а), -ин, -ін(-їн), -ськ (Гур"ів, Кишинів, Пушкін, Лебедин, Харків, Львів) в однині відмінюються, як звичайні загальні іменники. Якщо прізвище і власні географічні назви збігаються (Кіров — прізвище і водночас назва міста), то в орудному відмінку однини
246.
[ прізвища матимуть закінчення -им, а географічні назви -ом і (прізвище — Кіровим, назва міста — Кіровом). » Прізвища чоловічого і жіночого роду та власні географічні назви на -ий (-їй, -ой), -а(-я), -е(-є) (Петровський, Заруд-ний, Толстой, Лозова, Підгородня) в однині відмінюються, як прикметники твердої чи м'якої групи. Наприклад:
н. |
Зарудн-ий |
Лозов-а |
Підгородн-я |
р. |
Зарудн-ого |
Лозов-ої |
Підгороднь-ої |
д. |
Зарудн-ому |
Лозов-ій |
Підгородн-ій ' |
3. |
Зарудн-ого |
Лозов-у |
Підгородн-ю |
0. |
Зарудн-им |
Лозов-ою |
Підгороднь-ою |
м. |
Зарудн-ому |
Лозов-ій |
Підгородн-ійі |
У Множині всі прізвища прикметникового походження відмінюються, як прикметники. При цьому прізвища з суфіксами -ов, -ее, -ин мають у називному відмінку закінчення -и (брати Іванови, брати Карамазова), а прізвища на -ий, -а (-я) — закінчення -і (вчителі Завгородні, брати Коцюбинські).
Завдання. І. Провідміняйте подані субстантивовані прикметники, прізвища і географічні назви прикметникового походження. Визначіть спільності і відмінності відмінкових форм відмінюваних слів із формами звичайних прикметників.
1) вартовий, Коцюбинський, Грозний;
2) черговий, Толстой_, Дніпропетровськ;
3) внутрішнє, Чернишевський, Лебедин;
4) ланковий, Яновський, Донецьк;
5) майбутнє, Старицька, Рівне.
II. Провідміняйте українською і російською мовами подані прізвища ідеографічні назви. Визначте спільності і відмінності в системі відмінкових форм.
Пушкін, Коцюбинський, Москва, Дніпропетровськ.