
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
Прикметником називається повнозначна частина мови, до складу якої ^входять слова, що виражають ознаку предмета і змінюються за родами, числами та відмінками. Прикметники відповідають на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє?
Ознака предмета може бути виражена безпосередньо (червона квітка, зелений листок, теплий вітер) або через його відношення до інших предметів - (дерев'яний стіл, залізна лопата, морська вода).
Поняття ознаки широке. Ознаками виступають різноманітні якості і властивості предметів. Прикметники вживаються на означення цих якостей і властивостей, і в цьому виявляється їх загальне лексичне значення. Поняття ознаки, вираженої прикметником, охоплює багато значень (семантичних ознак): колір (червоний, синій), розмір (великий, малий), смак (солодкий, солоний), матеріал, з якого вони зроблені (мідний, скляний), відношення до місця і часу (приморський, київський, лівий, передній; пізній, ранній, вчорашній, завтрашній), приналежність (сестрин, братів), зовнішні і внутрішні властивості (стрункий, чорнявий, розумний, кмітливий) та ін.
Прикметники, як і слова інших частин мови, нерідко багатозначні. Наприклад, прикметник золотий може виражати такі ознаки: золотий годинник — зроблений із золота; золота голова — здібна, обдарована людина; золоті руки — вправний у ремеслах; золоте серце — добра людина; золота дитина — лагідна, слухняна; золоті слова — розумно, доречно сказані; золота осінь — осіння пора, коли жовтіє листя; золотий вік — час найбільшого розквіту науки і мистецтва в історії певного народу; золота середина — найвигідніший спосіб Дії, поведінки. Саме розгалуженою багатозначністю прикметників зумовлюється широке використання їх в художній літературі для образного вираження думки, змалювання подій. Наприклад: Кидав він у їх тупі обличчя істини залізної слова
233.
(Рильськ.); Серце ваше звеселяє радянська дійсність золота! (Рильськ.); Вони відчували, як двигтить земля від залізної ^ ходи народу, що встав на захист своєї Радянської ВітчизниЗШ (Куч.); Усе одбивається в пісні, як в морі,— рожева зоря і Щк червоная кров, ітемна ненависть, і ясна любов (Л. Укр.). -Ш
Вживаючись з іменниками, прикметники узгоджуються з ними у роді (в однині), числі й відмінку, наприклад: широкий степ, широкого степу, широким степом, широкі степи, широкими степами; зелена трава, зеленої трави, зеленій траві, ^ зеленою травою, зелені трави, зеленими травами. У зв'язку з цим граматичні категорії роду, числа і відмінка прикметників не самостійні, а залежні від іменника.
Значеннєві і граматичні (морфологічні) особливості прикметника як частини мови зумовлюють і його синтаксичну роль. У реченні прикметники здебільшого виступають у ролі означень, а також іменною частиною складеного присудка. На приклад: Вселюдський прапор миру несе радянський трудовий народ (Рильськ.). Порядок у нього в сільраді був залізний (Збан.). У першому реченні прикметники вселюдський, радянський, трудовий виступають у ролі означень до іменників прапор, народ, а в другому — прикметник залізний вживається в ролі іменної частини складеного присудка.
Завдання. І. У поданих реченнях визначте лексичне значення прикметників і їхню синтаксичну роль.
І. 1. Ленін — весни світової росяний світлий прихід (Сос). 2. Радянський Союз — це велика сім'я вільних і рівноправних народів (Рильськ.).,3. Народу вільному до вільного народу так легко промовлять, хоч різні мови в них (Рильськ.). 4. Світлий геній, мудрий Ленін шлях свободи розкрив без меж (Тич.). 5. Розвідники жили в низенькій землянці, тіснуватій, але зручній і теплій (Збан.). 6. Михайло Гордійович був уже немолодий, середнього зросту, круглолиций і засмаглий (Збан.). 7. В небі шумлять літаки, коні залізні — в полях, гордим розливом ріки цвіт весняний по садах (Сос).
II. 1. Прекрасний наш народ радянський! З печаттю думи на чолі він виявляє труд гігантський у справі миру на землі (Тич.). 2. На землі оцій порожній скоро виросте у нас цех гончарний, цех художній (Дор.). 3. Перед ним стояв засмаглий русявий хлопець у звичайній шкіряній тужурці (Довж.)-4. Гусиний крик і жайворонків спів, чуть бугая здалека водяного (Рильськ.). 5. На зеленому горбочку, у вишневому садочку притулилася хатина, мов маленькая дитина (Л. Укр.). 6. Ось день проминув, зник і вечір погожий, ніч криє і місто, і табір ворожий, і дивляться любо небеснії очі (Л. Укр.)-III. 1. Ленінська партія — це могутній і животворчий організм. 2. Тепер єдиною моєю надією були підпільні організа-
234.
ції, що в майбутньому мали запалити яскравий вогонь народної боротьби. 3. Стара Гута — лісове село, закрите з усіх боків від сторонніх очей, оточене піщаними горбами, могутніми гаями (Збан.). 4. Засніжені Татри ... ялиці, смереки та буки ставні, сліди ланцюжкові лисиці, ведмежої віддрук ступні (Рильськ.). 5. Лежав безмежний степ, зливаючись вдалині з холодним осіннім небом (Зар.). 6. Ненависть до тирана одвічна, грізна і тяжка (Тич.).