
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 132. Правопис іменникових суфіксів
1. М'який знак пишеться в кінці суфіксів -єць, -єць, -иць,
■ 4вець, -овець, -тель, -ень, -ість (хлопець, бельгієць, левиць
. (левиця), фахівець, народовець, любитель, красень, радість).
2.. М'який знак пишеться також у складних суфіксах
-альник, -ильник, -ільник, -альність (уболівальник, мастиль-
; ник, полільник, геніальність, але: держално, ціпилно).
3. У кінці суфіксів -ар, -яр, -up м'який знак не пишеться '. (бондар, муляр, богатир).
4. Слід розрізняти суфікси -єць (є випадне) та -иць- (неви-падне и): комсомолець — комсомольця, водиця — водиці, -ечк-та -ичк- (який є поєднанням суфіксів -иць- та -к-): донечка, літечко, поличка, суничка.
5. Розрізняються суфікси -еньк- в іменниках із значенням здрібнілості (серденько, ніченька) і -емк- (без м'якого знака), за допомогою якого утворюємо прізвища (Смагленко, Черненко).
6. Суфікс -ив(о) (на означення матеріалу і продукту праці) має тільки и (добриво, паливо, морозиво (але марево — не продукт праці і не матеріал).
7. Слід розрізняти суфікс -ен(я), що утворює назви малих істот, і -енн(я), що утворює назви дій (кошеня, гусеня, оздоблення, озброєння).
8. Треба пам'ятати про чергування і з є в суфіксі -інь (кремінь — кременя, камінь — каменя, але далечінь — далечіні).
9. У суфіксі -ень є випадає при зміні слова (облизень — облизня, велетень — велетня, але красеня).
10. У суфіксі -ість після с ніколи не пишеться м'який знак, при зміні слова і чергується з о (радість — радості, високість — високості).
231.
11. Суфікси -ист, -изм пишуться після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р (марксист, романтизм); -іст, -ізм — після всіх інших приголосних, а -іст, -їзм — після голосних (комуніст, реаліст, атеїст, архаїзм). v
12. Суфікси -иськ(о), -ищ(е), -їськ(о), -їщ(е) пишуться з и, ї (дівчисько, вогнище, гноїсько, побоїще). .
Завдання. І. Замість крапок вставте пропущені букви, поясніть зна-J чення суфіксів і їх правопис. М
П. 1. Тільки пізніше ліка.. збагнув, що світ — не буква..Я а ще не написана енциклопедія. 2. Цієї миті він був би вельми зручною моделлю для художника-різьб..ра. 3. Крізь каштановий намет за вікном пробився пучок пром..нів, заплутався в буйній, обпаленій життєвими блискавицями чуприні, затріпотів срібним ВОГН..КОМ. 4. Дик..н, котрий вперше доміркувався висікти іскру з кам..ня, такий геніальний, які вина-хідн..к ракети (З те. Мушк.).
II. 1. За кілька хвилин двір опустів. 2. Одна лише дітв..ра з подивом і навіть із весел..стю дивилася, як розбирають хати. 3. Троянівці, хрипк..вці, манил..вці та залуж..ни уже не зустрічали опору хутор..н, який був раніше... (З те. Тют.).
III. 1. Такі каз.лки бабусині, при самотньому жит..і, осторонь від товарне, .ва, пластом ложилися на дитячий розум, гонили в голові думку за думкою, гадку за гадкою. 2. Івас. кидає бо..ща та руйнування, любується красою світовою, квітучими рослинами, живлом усяким — пестить козачків, сонечко, кон..ків, слухає дзвінку жайворонкову пісню. 3. Ніхто не пройде повз двор..ще, щоб не позавидував (3 те. Мирного). ,
II. Складіть по два речення, в яких були б слова з суфіксами -ець та -щь, -ечк- та -ичк, -еньк- та -енк-, -енн(я) та -ен(я). Поясніть їх правопис.
III. Визначте суфікси у поданих іменниках і поясніть їх правопис.
Пломінь, далечінь, каменем, жовтень, красень, височінню, квітня.
IV. З байок Л. Глібова «Вовк і Кіт», «Чиж та Голуб», «Вовк та Ягня», «Коник-стрибунеііь», «Щука», «Лисиця-жалібниця» випишіть іменники з суфіксами. Поясніть їх значення і правопис.
Запитання і завдання для повторення
1. Чому і коли для називання дій і ознак використовуються іменники?
2. Назвіть розряди лексичних значень іменників і вкажіть на можливість взаємопереходу розрядів.
3. Як граматично розрізняються загальні і власні назви, назви істот і неістот?
4. За якими ознаками визначається рід іменників? Які іменники не розрізняються за родами?
232.
5. Назвіть ознаки поділу іменників на відміни і групи.
6. Що вам відомо про змінювання іменників, що не належать до жодної з чотирьох відмін?
7. Назвіть способи творення іменників. Які способи переважають при творенні іменників?
8. Які складні іменники пишуться разом, а які через дефіс?
9. Коли пишемо суфікси -ичк- і -ечк- (-ечк-), -иць і -ець (-єць), -ичок і -ечок (-єчок)? Наведіть приклади.
ПРИКМЕТНИК