§ 130. Безафіксне творення іменників

Безафіксне творення властиве лише іменникам. Цим за­собом іменники творяться від прикметників (синій — синь, блакитний — блакить, широкий — шир, гнилий — гниль) та дієслів (тріщати —■ тріск, блищати — блиск, стукати — стук, запливати — заплив, відловити — відлов, рваний — рвань).

Завдання. І. Перепишіть речення і підкресліть у них іменники, що утворилися безафіксним способом, назвіть до кожного з них твірне слово.

1. Поплинемо з тобою ген на розтоки. 2. Ти, клятий бала­муте, ще знатимеш, як зводити русалок! 3. В моїй обладі вода повинна знати береги. 4. За непослух забере тебе «Той, що в скалі сидить». 5. По лісі грає червоний захід сонця. 6. Навко­ло вогнища блиски світла. 7. В лісі озиваються співи солов'ї­ні. 8. Принаджуй ту погань лісову, то ще діждешся колись Добра! (З «Лісової пісні» Л. Укр.).

229.

II. Переклавши речення, випишіть з них іменники, що утворилися безафіксним способом.

1. Ширь степная понятна? Говор морской волны веселит ему сердце? (Горький). 2. Я смотрел на его лицо, черное от загара и ветра (Горький). 3. Возле причала стояла такая тишина, какая бывает в безлюдных местах. 4. Они устало бре­ли по направлению к переправе. 5. Последний перегон шел на первой скорости. 6. Он на полуслове резко оборвал рассказ. 7. Артиллерийская прислуга была без гимнастерок (3 те. Шолохова).

§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації

Основоскладанням утворюються складні іменники трьох різновидів: а) від сурядних словосполучень (лісостеп, залізобе­тон, лісопарк); б) від підрядних словосполучень (лісоруб, водолікарня, суходіл, півострів, своєрідність, всюдихід, ли-зогуб, новобудова); в) від слів, що не поєднуються в синтак­сичні словосполучення (паровоз, пароплав, радіогазета, фото­ательє). Переважна більшість складних іменників утворюють­ся за допомогою сполучних голосних (інтерфіксів) о, є (хлібо­роб, сталевар, землетрус, сніговій). Характерна ознака осно-воскладання — поєднання основ (а не слів) та інтерфікси. Основоскладання може супроводжуватися суфіксацією (чор­номорець, гуртожиток, рідколісся).

Абревіація — продуктивний тип творення іменників. Аб-ревіатури, або складноскорочені слова, розрізняють трьох типів: 1) ініціальні (КПРС, вуз, неп), 2) комбіновані (райвно, облвно) і 3) часткові (міськрада, радгосп, комсомол, партком). Словоскладанням утворюються складені іменники, що по­діляються не на морфеми, а на самостійні одиниці, які мають структурно-граматичне оформлення (ракета-носій, стежки-доріжки, фільм-опера, фабрика-перукарня, друг-приятель, літак-розвідник).

Завдання. І. З'ясуйте, яким способом утворені подані іменники. ВЛКСМ, мореплавець, Ярославна, літературознавство, зарплата, госпрозрахунок, юнкор, колектив-наставник, Новго­род, воєвода, шестикрильці, самостріли, скоропис, Святослав, райвиконком, заввідділом, боєприпаси, дзот, стенд-вітрина, самовидець, Калінінград, восьмикласниця, телекінобесіди, сад-гігант, першопідкорювач, пустоцвіт, юннат, логопедія, лексикографія, геометрія, теплопаропровід, головнокоман­дуючий, Осмомисл.

II. Запишіть перекладені речення, підкресліть іменники, що утвори­лися сполученням основ і способом абревіації.

230.

1. Переправляться надо было на утлой плоскодонке. 2. Мы закурили крепчайшего самосада и долго молчали. 3. Вот такие глаза были у моего случайного собеседника. 4. Изучил автодело, сел за баранку на грузовой. 5. Уже не отличишь лес от бурьяна, пашню от травокоса. 6. Отвели мне участок в шесть соток неподалеку от авиазавода. 7. На второй день повестка из военкомата. 8. Дорога вся насквозь артогнем прострели­вается. 9. Сердце будто кто-то плоскогубцами сжал. 10. Не­мецкий передний край проскакивал между двух дзотов. 11. Пе­ред уходом сказал соседу, что будет проситься добровольцем на фронт. 12. На четвертый день прямо из совхоза, груженный хлебом, подворачиваю к чайной (3 те. М. Шолохова).