
- •1Частина
- •§ 1. Предмет і завдання курсу,
- •§ 2, Мова як суспільне явище
- •§ 4. Мова і мовлення
- •§ 5. Основні структурні компоненти мови. Мовні одиниці
- •§6. Походження мови. Основні етапи її розвитку
- •§ 7. Виникнення і розвиток письма
- •§ 8. Виникнення і розвиток письма у східних слов'ян
- •§ 9. Українська мова — національна мова українського народу
- •§ 10. Українська мова серед інших слов'янських мов
- •§11. Становлення і розвиток української літературної мови в дожовтневий час
- •§ 12. Розвиток української літературної мови за радянської доби
- •§ 14. Форми і стилі сучасної української літературної мови
- •§ 15. Експресивні різновиди мовлення
- •§ 16. Поняття про норми літературної мови
- •§ 17. Норми літературної мови і культура мови
- •§ 18. Російська літературна мова як джерело збагачення української мови
- •§19. Розділи науки про мову
- •II. Фонетика і фонологія. Графіка
- •§ 20. Предмет і завдання фонетики
- •§ 21. Звуки мови. Творення звуків
- •22. Поняття про фонему. Відтінки фонем
- •§ 23. Склад. Типи складів
- •§ 24. Наголос у словах. Логічний наголос
- •§ 25. Звуки (фонеми) і букви. Український алфавіт
- •§ 26. Фонетична транскрипція
- •§ 27. Класифікація голосних фонем
- •II. За поданою характеристикою встановіть, якою фонемою є даний звук. Складіть схему класифікації голосних.
- •§ 28. Класифікація приголосних фонем
- •§ 29. Поняття про чергування фонем
- •§ 31. Чергування о, є з і
- •Історична довідка
- •§ 32. О, є після шиплячих та и
- •§ 33. Чергування у — в , і — й
- •§ 34. Чергування приголосних фонем
- •§ 35. Подвоєння і подовження приголосних
- •§ 36. Асиміляція і дисиміляція приголосних
- •§ 37. Спрощення у групах приголосних ,
- •III. Орфоепія
- •§ 38. Поняття орфоепії. Основні норми української літературної вимови
- •§ 39. Орфоепія і культура усного мовлення
- •IV. Орфографія
- •§ 40. Поняття орфографії. З історії української орфографії
- •§ 41. Принципи української орфографії (правопису)
- •§ 42. Позначення м'якості приголосних на письмі
- •§ 43. Вживання апострофа
- •§ 44. Правопис префіксів і деяких суфіксів
- •§ 45. Написання слів разом і через дефіс
- •§ 46. Вживання великої літери
- •§ 47. Правила переносу слів
- •§ 48. Правопис слів іншомовного походження
- •§ 49. Правопис прізвищ і географічних назв
- •§ 50. Правопис часток не, ні
- •V. Лексикологія 7
- •§ 51. Предмет лексикології, її розділи
- •§ 52. Слово, його лексичне значення
- •§ 53. Зміни лексичного значення слів
- •§ 54. Однозначні слова. Терміни
- •§ 55. Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів
- •§ 56. Омоніми
- •§ 57. Пароніми
- •§ 58. Синоніми
- •§ 60. Загальні і власні назви
- •§ 61. Споконвічні слова і слова, засвоєні з інших мов
- •§ 62. Старослов'янізми у складі української лексики
- •§ 63. Слова, засвоєні з російської та інших слов'янських мов
- •§ 64. Засвоєння слів з мов неслов'янських народів срср
- •§ 65. Засвоєння з давньогрецької і латинської мов
- •§ 66. Засвоєння слів з тюркських мов
- •§ 67. Засвоєння слів із західноєвропейських мов
- •§ 68. Інтернаціоналізмі!. В. І. Ленін про вживання іншомовних слів
- •§ 69. Українські слова в інших мовах
- •§ 70. Поняття про активну і пасивну лексику
- •§ 71. Неологізми
- •Лексика української мови з погляду стилістичного
- •§ 73. Поняття про стилістичне членування лексики
- •§ 74. Загальновживана лексика
- •§ 75._Суспільно-політична лексика
- •§ 76. Виробничо-професійна лексика
- •§ 77. Офіційно-ділова лексика
- •§ 78. Науково-термінологічна лексика
- •§ 79. Специфічно побутова лексика
- •§ 80. Емоційна лексика
- •§ 81. Просторічна лексика
- •§ 82. Діалектизми та жаргонізми
- •VI. Фразеологія
- •§ 83. Поняття про фразеологію. Джерела фразеологізмів.
- •§ 84. Класифікація фразеологізмів
- •VII. Лексикографія
- •§ 85. Поняття про лексикографію. З історії української лексикографії
- •§ 86. Типи словників. Словники української мови
- •§ 87. Поняття про морфеми (значущі частини слова)
- •§ 88. Основа і закінчення слова
- •§ 89. Основи непохідні, похідні і зв'язані
- •§ 90. Корінь, суфікс, префікс
- •§ 91. Морфемний аналіз слова
- •IX. Словотвір
- •§ 92. Поняття про словотвір
- •§ 93. Словотворення як джерело збагачення лексики
- •§ 94. Словотворчі засоби української мови
- •§ 95. Твірна основа. Твірні суфікси і префікси
- •§ 96. Основні способи словотворення.
- •§ 97. Основоскладання
- •§ 98. Абревіація
- •§ 99. Неморфологічні способи словотворення
- •§ 100. Словотвірний аналіз слова
- •X. Граматика
- •§ 101. Предмет граматики української мови
- •§ 102. Граматичні категорії, граматичні значення, граматичні форми слів
- •§ 103. Єдність граматичних і лексичного значень слова
- •§ 104. Основні засоби вираження
- •XI. Морфологія
- •§ 105. Морфологія як розділ граматики
- •§ 106. Система частин мови в українській мові
- •§ 107. Принципи виділення частин мови
- •§ 108. Перехід слів з однієї частини мови в іншу
- •§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника
- •§ 110. Іменники — назви істот і неістот
- •§ 111. Іменники загальні і власні
- •§ 112. Збірні іменники
- •§ 115. Рід іменників
- •§ 117. Категорія відмінка. Основні значення відмінків
- •§ 118. Типи відмін іменників
- •§ 119. Поділ на групи і відмінювання іменників і відміни
- •§ 120. Поділ на групи і відмінювання іменників II відміни
- •§ 121. Відмінювання іменників III відміни |
- •§ 122. Відмінювання іменників IV відміни
- •§ 123. Відмінювання іменників, що мають лише форму множини
- •§ 124. Відмінювання іменників, що мають форму прикметників
- •§ 125. Незмінювані іменники
- •§ 126. Основні способи творення іменників
- •§ 127. Суфікси для утворення іменників з новим значенням
- •§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
- •§ 129. Префіксальне творення іменників
- •§ 130. Безафіксне творення іменників
- •§ 131. Творення іменників сполученням основ і способом абревіації
- •§ 132. Правопис іменникових суфіксів
- •§ 133. Значення і граматичні ознаки прикметників
- •§ 134. Лексико-граматичні групи прикметників
- •§ 137. Повні і короткі форми прикметників
- •11. Випишіть повні та короткі форми прикметників з вірша п. Тичини «Наш народ — океан».
- •§ 138. Відносні прикметники
- •§ 139. Присвійні прикметники
- •§ 140. Проміжні розряди прикметників
- •§ 141. Перехід прикметників в іменники
- •§ 142. Відмінювання прикметників
- •§ 143. Правопис відмінкових закінчень прикметників
- •§ 144. Відмінювання субстантивованих прикметників
- •§ 145. Суфіксальне творення прикметників
- •§ 146. Правопис прикметникових суфіксів
- •§ 147. Префіксальне і суфіксально-префіксальне творення прикметників
- •§ 148. Складні прикметники та їх правопис
- •§ 149. Числівник як частина мови
- •§ 150. Розряди кількісних числівників за значенням
- •§151. Розряди кількісних числівників за будовою, їх утворення
- •§ 153. Зв'язок кількісних числівників з іменниками
- •§ 154. Порядкові числівники
- •§1 55. Займенник як частина мови
- •§ 156. Розряди займенників
- •§ 158. Відмінювання займенників, співвідносних з прикметниками
- •159. Відмінювання займенників, співвідносних з числівниками
- •§ 160. Правопис займенників
- •§ 161. Стилістичне вживання займенників
- •§ 162. Перехід слів інших частин мови в займенники (прономіналізація)
- •Дієслово
- •§ 163. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •§ 165. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 166. Дієслова з афіксом -ся (-сь)
- •§ 167. Категорія стану
- •§ 168. Категорія виду дієслів
- •§ 169. Творення видових форм дієслова
- •§ 170. Категорії числа, часу й особи дієслів
- •§ 171. Безособові дієслова
- •§ 172. Дві основи дієслова
- •§ 174. Теперішній час дієслів
- •§ 175. Майбутній час дієслів
- •§ 176. Минулий час дієслів
- •§ 177. Категорія роду в дієсловах
- •§ 178. Архаїчна група дієслів
- •§ 179. Вживання одних часових форм у значенні інших
- •§ 180. Категорія способу дієслів
- •§ 181. Вживання форм умовного і наказового способів
- •§ 182. Творення дієслів
- •§ 183. Дієприкметник як форма дієслова
- •§ 184. Активні дієприкметники
- •§ 185. Пасивні дієприкметники
- •§ 186. Відмінювання дієприкметників
- •§ 187. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники
- •§ 188. Безособові форми на -по, -то
- •§ 189. Дієприслівник як форма дієслова
- •§ 190. Утворення дієприслівників
- •§ 191. Перехід дієприслівників у прислівники (адвербіалізація)
- •§ 192. Прислівник як частина мови
- •§ 193. Розряди прислівників
- •§ 194. Ступені порівняння якісних прислівників
- •§ 195. Утворення прислівників
- •§ 196. Перехід слів інших частин мови у прислівники
- •§ 197. Вживання прислівників у ролі службових слів
- •§ 198. Правопис прислівників
- •§ 199. Поняття про прийменник
- •§ 200. Склад прийменників за походженням
- •§ 201. Морфологічний склад прийменників
- •§ 202. Перехід у прийменники слів інших частин мови
- •§ 203. Особливості вживання прийменників
- •§ 204. Правопис прийменників
- •§ 206. Морфологічний склад сполучників
- •Сполучник
- •§ 205. Загальне поняття про сполучник
- •207. Сполучники сурядності і підрядності
- •§ 208. Правопис сполучників
- •§ 209. Загальне поняття про частку
- •§ 210. Розряди часток
- •§ 211. Правопис часток
- •§ 212. Значення і вживання часток не і ні
- •§ 214. Поняття про вигуки
- •§ 215. Розряди вигуків
- •§ 216. Звуконаслідувальні слова
- •§ 217, Правопис вигуків. Розділові знаки при вигуках
§ 128. Суфікси для утворення іменників з новим відтінком у значенні
Суфікси для творення іменників з новим відтінком у значенні вживаються на означення таких якостей:
1. Зменшеності (здрібнілості) та пестливості: -к(а), -к(о), -ок (рибка, личко, дубок), -очок, -ечк(а), -очк(а), -ечк(о), -очк(о), -иночк(а) (ставочок, пиріжечок, краєчок, курочка, лієчка, батечко); -ии(я), -ец(ь), -ц(е) (травиця, хлібець, озерце), -ик, -чик,-ичок, -ичк(а) (столик, пальчик, носичок, земличка), •оньк, -еньк, -инопьк (кізонька, серденько, стеблинонька), -ен(я), -енят(а) (ноженя, рученята), -ась, -усь, -ус(я) (Івась,
227.
татусь, бабуся), -нь, -унь, -ун(я), -уньо (Г ринь, дідунь, ри-буня, Петруньо).
2. Збільшеності чи згрубілості, зневаги: -иськ(о), -ищ(е) (хлопчисько, басище), -ур(а), -юр(а) (носюра, ціпура), -уган, -юг(а) (дідуган, катюга), -юк(а) (шаблюка), -омах(а) (косто-маха), -ух(а) (балакуха), -ань (горбань).
Завдання. І. Від поданих іменників утворіть похідні іменники, що не тільки називають предмети, а й дають їм позитивну чи негативну оцінку.
Дівчина, рука, голова, око, хата, син, дід, язик, кінь, ключ, вовк, голос, сад, береза, річка, риба, мороз, сом, трава, пісня, друг, озеро, гора, злодій, ніс.
II. Вставте пропущені букви. Позначте суфікси іменників. Поясніть їх значення.
1. Може, вийшла русал..нька матері шукати, а може, жде козач..нька, щоб залоскотати. 2. Чи винна ж голуб..а, що голуба любить? 3. На калині одиноке гнізд..чко гойдає. 4. Полюбила москал..ка, як знало серд..нько. 5. Одна його доля — чорні бров..нята. 6. Мій бат..чку, мій брат..ку! Хоч ти не цурайся! 7. Побіг Івась, бо з вікон..я рукою махає. 8. У моїй хат..ні синє море грає. 9. На багн..щі город мріє (3 те. Шевч.).
III. З творів дитячої літератури випишіть п'ять — сім речень з іменниками, що мають суфікси з новим відтінком у значенні.
IV. Від поданих твірних слів утворіть назви птахів: 1) за прив'язаністю до рослин — берестяний, очеретяний, горіховий, кропив'яний, вівсяний; 2) за зовнішнім виглядом — рябий, лисий, чорний; 3) за особливістю повадки — повзати, ниряти. Додайте ще кілька своїх прикладів, проаналізуйте спосіб творення цих назв.
Зразок: берестяний — берестянка (суфіксальний).
§ 129. Префіксальне творення іменників
Префіксальний спосіб при творенні іменників використовується менше. Префікси, що додаються* до твірного слова, тобто до вже готового слова, не змінюють частину мови, від якої утворюються.
Префікс змінює лише лексичне значення слова: пра-, па- (прабаба, пагорб), су- (сутінь), из-(вз-) (узлісся), архі-(архієпископ), контр- (контрудар), ультра- (ультразвук), про- (прозелень), під- (підстароста), спів- (співрозмовник), не-, без- (недоля, неслава, безцільність).
Суфіксально-префіксальний спосіб — це одночасне приєднання до твірної основи суфікса і префікса: вода — паводок, шия — ошийок, піч — запічок.
Завдання. І. Від поданих твірних слів утворіть похідні іменники префіксальним способом.
228.
Станція, дід, образ, зміна, весна, лящ, вість, пісок, внук, гілля, бік, гора, друг, бесіда, глина, мороз, теза, віра, закон, , фільтр, імперіалізм, група, росток, сила, глузд, праця, власник, виразність, довгота, група.
II. Випишіть з поданих речень іменники, утворені префіксальним ; (одна група) і суфіксально-префіксальним (друга група) способом. Позначте суфікси і префікси.
1. З якого часу тут русалки стали невільницями в озері?
2. Залоскочу тих натрутнів, як прийдуть. 3. Виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі з розпущеними чорними, з зеленим полиском, косами. 4. Грайся з вітром, жартуй із Перелесником.
3. Вітер нетерпляче зітхає, оббігаючи узлісся. 6. Чи бач, як знітилась невірна пара, відьомський накоренок! 7. Вінок той ясніє то цілим сузір'ям, то окремими іскрами. 8. В гаю де-не-де видніє осіння прозолоть. 9. Тобі б усе ганяти по шурхах
г з приблудою, з накидачем отим! 10. Виходить за хату, узявши і з сіней підситок із зерном (З «Лісової пісні» Л. Укр.).
III. Перекладіть речення і випишіть з них у дві колонки іменники, І утворені префіксальним і суфіксально-префіксальним способом.
1. Тесна тебе улица, не говоря уже про переулки. 2. С детишками попрощался, бегу к вагону, уже на ходу вскочил на подножку. 3. Откусил маленький кусочек хлеба, остаток положил на стол. 4. Как сквозь сон вспоминаю, как ехал вместе с подполковником на большой машине (3 те. Шол.). 5. Еще і будучи подростком, Влас ушел в город, поступил в торговое заведение (Г. Марков). 6. В средней полосе Сибири первые заморозки начинаются уже в конце августа (Г. Марков).