§ 115. Рід іменників

Усі іменники, крім тих, що мають лише множину, нале­жать до одного з трьох родів: чоловічого (мир, Дніпро), жі­ночого (чайка, нехворощ), середнього (відмінювання, зернятко).

Рід іменників виражається чотирма способами.

1. Лексичним, тобто словами різних коренів. Цей спосіб властивий назвам тільки людей і тварин (свійських) і відпо­відає поділові за" статтю: брат — сестра, дядько — тітка, бик — корова, цап — коза.

2. Морфологічним, тобто специфічними закінченнями імен­ників у називному відмінку однини для назв істот і неістот:

а) чоловічий рід має переважно типове нульове закінчення (народ, спокій), & також -а(-я) (Микола, суддя) і-о (Петро);

б) жіночий рід має закінчення -а, -я і нульове: хвилина, тиг­риця, молода, крайня, людяність, кіновар.

3. Словотворчим — лише у похідних іменниках, коли суфікс утворює: а) співвідносні іменники (для назв людей і тварин) чоловічого, жіночого і середнього роду: поет — пое­теса, заєць — зайчиха — зайченя; б) переважно іменники збірні та з абстрактним значенням середнього роду і людство, роззброєння, возз'єднання, ремесло, павутиння.

4. Синтаксичним, тобто узгодженням з родовою формою іменника родових форм прикметників, дієприкметників та дієслів минулого часу й умовного способу, деяких займенни­ків, порядкових числівників: чорноокий Слава, дуже загарто­ваний забіяка, розповів Синько, прийшла б Петрук, другий малолітка, інший сирота.

Синтаксичним способом визначається рід: а) омонімічних імен, якщо стать невідома: спитав Валя, сіла Валя; б) укра­їнських прізвищ на приголосний та -о, невідмінюваних іншо­мовних імен, прізвищ, осіб: написала Палій, гарна Катрін, військовий аташе, видатний Дюма; в) невідмінюваних імен­ників — назв тварин, що мають чоловічий рід: рожевокрилий фламінго, дорослий шимпанзе; г) іменників спільного роду: постійний книгоноша, мала плакса; д) іншомовних невідміню­ваних іменників — назв неістот, що мають тільки середній рід: цікаве кіно, сміливе інтерв'ю, нове попурі, смачне мон­пансьє; є) ініціальних незмінюваних абревіатур за родом опор­ного слова складного найменування: потужна АТС (опорне слово станція); є) незмінюваних власних географічних назв та умовних назв за родовою назвою, яку вони замінюють: сучасний «Душанбе» (готель), побудоване Душанбе (місто), бурхлива Інгурі (ріка), передовий «Інгурі» (колгосп), комфор­табельний «Фрунзе» (теплохід).

Рід іменників української і російської мов не завжди

збігається. Наприклад, в українській мові іменники біль (відчуття), степ, Сибір, кір, дріб, насип мають чоловічий рід, а в російській — жіночий.

Окрему групу становлять іменники спільного роду. Це такі загальні і власні назви, рід яких визначається тільки в контексті синтаксичним способом. Наприклад: староста, сусіда, листоноша, Руденко, Г миря, Віардо, Рабле, вискочка, рівня, бідолаха, плакса, тонкослізка, ледащо, сиротина.

Від іменників спільного роду треба, відрізняти іменники, які формально мають лише один рід {особа, людина — тільки жіночого роду, професор, токар — тільки чоловічого роду), але вживаються на означення осіб обох статей.

Деякі іменники мають паралельні (варіантні) форми роду:

абрикос — абрикоса, плес — плеса — плесо, зал — зала і т. д.

Завдання. І. У наведених речення^ знайдіть іменники, визначте їх рід і спосіб його вираження.

I. Колись він стрів мале дівча, голодне і змарніле (Рильськ.). 2. Розкриваються останні ворота шлюзу: переді мною Хор­тиця і величава дуга греблі Дніпрогесу (Довж.). 3. Ми запро­сили в гості відомого доктора наук Остапенко Лідію Луків-ну. 4. Коректор Івахненко Ніна Іванівна закінчила роботу. 5. З високої башти шлюзової камери лунає по радіо четверта симфонія Бетховена (Довж.). 6. Ідуть запорошені, радісні лю­ди, о миле Лисиче моє! Встають за Дінцем корпуси Лисхім-буду — продовження славне твоє (Сос.).

II. Перекладіть текст українською мовою. Визначте, чи скрізь збі­гається рід однокореневих іменників двох мов.

1. Если мы не пойдем, кто-нибудь другой прочтет надпись на камне и найдет счастье (Л. Гайдар). 2. Одна такая собака в Лондоне спасла двенадцать детей; ее звали Боб. 3. Они ду­мали, что машина далеко, влезли на насыпь и пошли через рельсы. 4. Голая степь: ни деревца, ни кустика по дороге. Только кончилась степь, вошла дорога промеж двух гор в ущелье (3 те. Л. Толстого).

III. Визначте рід іменників, з'ясуйте спосіб визначення роду. Добе­ріть і запишіть до кожного іменника прикметник чи займенник, числівник чи дієслово.

Декан, комсомол, Дніпрогес, кандидат, Галайда, фойє, Перу, правило, жюрі, воєвода, леді, Слава, облвно, ТАРС, облвиконком, ректор, УРСР, вуз, Алатау, поні, Довгань, бідолаха, кашне, кенгуру, конферансьє, загс, майстер, інже­нер, нікчема, сплюха, нездара.

IV. За допомогою «Словника української мови» чи «Українсько-ро-сійоького словника» встановіть рід іменників, позначаючи одну з форм літературної норми поміткою «активне», а іншу — «розмовне», «рідко­вживане», «діалектне», «застаріле», «іронічне» тощо.

206.

Зал — зала, плацкарт — плацкарта, клавіш — клавіша, санаторій — санаторія, вугілля — вугіль, пантофель — пан­тофля, жираф — жирафа, ідіом — ідіома, мозоль — мозоля, цебер — цебро, ворс — ворса, птах — птаха, африкат —- аф­риката, рельс — рельса, содом — содома, довіра — довір'я, сваволя — свавілля, пістоль — пістоля, спазм — спазма, змій — змія, сусід — сусіда.

V. Користуючись словниками, доберіть до поданих слів іменники одного роду, але фонетично змінені. Поставте наголос у словах і з'ясуйте їх стилістичне вживання.

Зр а з о к: Бідак (акт.) — бідар (рідковжив.). Козуб, огорожа, пилюга, підмурок, підстилка, проводир, скрипаль, снігур, тарган, черемха, новосел, шибка.

VI. Узгодьте з іменниками подані в дужках прикметники й дієслова. Про"па(в, ла) собака, страшенн(ий, а) біль, далек(ий, а)

путь, касир зайш(ов, ла), розпові(в, ла) інженер Іванова, встановив, ла) лікар Петришина, велик(ий, а) насип, корот­кий, а) сажень._ч ' ^f \

§~і16. Число іменників

Число іменників вказує на кількісний вияв того, що позначається самим іменником. Крім незмінюваних іменників ти пу кашне, у' яких значення кількості визначається формами узгоджуваних слів {нове кашне, нові кашне), будь-який інший іменник має форму числа: а) однини і множини (таких іменни­ків найбільше), б) тільки однини чи в) тільки множини.

» Якщо іменник змінюється за числами (монумент — мо­нументи), то форма однини означає один предмет, а форма множини — будь-яку кількість предметів починаючи з двох. Тільки у формі однини вживаються: а) іменники з аб­страктним значенням: назви ознак (мужність), дій (возз'єд­нання), станів (розквіт), емоцій, (сум), ідейних напрямів (со­ціалізм), суспільних течій (демократизм); б) збірні іменники: селянство, староєтат, ботвиння, черва: в) іменники зі- зна­ченням речовини: фосфор, пісок, яшма, сало, малина, гречка, сіль, гліцерин, пшоно (як уже зазначалося, такі іменники набу­вають множинної форми, якщо означають різні сорти певної речовини: хліба — злакові рослини, хліби — випечений про­дукт); г) власні імена: Іван, Тетяна, Миколаїв (Про вживання власних назв у множині див. §111.)

Іменниками у формах тільки множини виступають: а) гео­графічні назви: Барановичі, Ясси, Суми, Ромни; б) парні предмети: ножиці, двері, обценьки, ворота, козли; в) назви речовини, матеріалу у сукупності (вершки, пожитки, дріжджі), •

покидьки або залишки речовини (висівки, жмаки, помиї);

г) сукупності грошових сум: гроші, ресурси, кошти, фінанси;

д) тривалі проміжки часу: канікули, жнива; є) назви повто­рюваних чи багатоактних дій; процесів, ігор: мандри, відно­сини, біга, жмурки, перевибори; є) звичаї, обряди: іменини, оглядини, входини; ж) емоції, переживання: завидки, радощі, хитрощі.

Число іменників із значенням речовини і власних іменни­ків суто формальне, служить лише для оформлення їх саме як іменників. Тому іменники обох груп мають і форму однини ■ (нафта, мідь, Київ), і форму множини (дріжджі, макарони, Прилуки).

Завдання. Розподіліть іменники на три групи: 1) іменники, що мають обидві форми числа; 2) іменники, що вживаються лише в однині, і 3) імен­ники, що вживаються тільки у ^чмножині. ^ч __

Пильність, праця, книга, нога, боротьба, Гімалаї, вино, прикрість, доля, іменини, цибуля, надія, сум, п'яльці, колосся, • різниця, харчі, дрімота, заєць, межа, присінки, пійло, ви­сівки, огірок, канікули, ясла, кров, лабети, свіжість, окріп, жнива, солома, косовиця, кури, ідеалізм, їжа, граблі, сажа, пісок, чари, ненависть, гуси, камінь, двері, Дніпро, крам, уста, чорнобривці, пестощі, школа.