§ 109. Лексичне значення і граматичні ознаки іменника

Іменником називається повнозначна частина мови, що об'єднує слова, які мають значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка.. Наприклад: людина, земля, ясність, героїзм, солдат, сокіл, дуб, ім'я. >/ Предметністю (предметом) у граматиці вважається усе те, до чого можна поставити питання хто? або що? На одне з цих питань відповідає й будь-який іменник.

_v. Іменники виступають назвами істот (жінка, птах, олень), речей (ліжко, двері), рослин (лілея, осика), явищ природи (по­вінь, хуртовина), різних одиниць виміру (рік, кілометр), абстрактних понять — ознак (юність, краса), дії або стану (біг, чекання) та ін.

,у Спільнокореневі іменники, прикметники, дієслова, при­слівники, займенники, числівники подібні за значенням, на­приклад: доблесть — доблесний — доблесно називають озна­ку, біг — бігти — дію, п'ятірка — п'ять — кількість Од­нак іменник доблесть називає ознаку, яка мислиться сама по собі як предмет, тобто виражає опредмечену ознаку. Прикмет­ник доблесний виражає цю ж ознаку, але як таку, що припису­ється якомусь предметові (доблесний воїн). Іменник біг називає дію, що мислиться абстраговано від осіб, якҐ її вико­нують, отже, виражає опредмечену дію; дієслово бігати вира­жає цю ж дію, але не саму по собі, а пов'язану обов'язково з виконавцем, часом, способом (дитина бігає). Якщо треба на­звати ознаки чи дії, що розуміються як предмети, користуються іменниками, а не прикметниками чи дієсловами. Отже, імен­ник від інших частин мови відрізняється значенням предмет­ності. Під предметністю розуміють різноманітні лексичні значення іменників, що мають специфічне граматичне оформ­лення.

/Кожен іменник⁴в однині має форму одного з трьох родів --

196.

чоловічого (полк, ясен), жіночого (робітниця, книга) або середнього (село, видовище). Іменники мають форму числа — однини і множини (сад — сади, майдан — майдани), нерідко вживаються тільки в однині (Київ, боротьба) або тільки у множині (терези, Карпати). Іменники змінюються за відмін­ками (м'яч — м'яча — м'ячу і т. д.). Виняток становлять деякі запозичені іменники (кіно, фойє, жюрі), ініціальні абре­віатури (ТАРС, ВЦРПС) та ін.

У реченні іменники можуть виступати будь-яким членом — ш головним, так і другорядним. Наприклад: 1. Лиш у труді живе людина, а без труда її нема (Сос). 2. Садами цвітуть небокраї, пливуть на морях кораблі (Сос). 3. Я ваш брат, я для вас рад жити, серця свого кров'ю рад ваше горе змити (Фр.). 4. В людських відносинах поміж собою приходять риси комунізму дня. 5. Наш народ — океан (Тич.). 6. П'ятнадцять гордих бронзових гербів красу республік збратаних вінчають (Ткач).

З поданих прикладів видно, що іменник може виступати:

1. Простим підметом: людина (перше речення), небокраї, ко­раблі (друге речення), риси '(четверте речення), народ (п'яте).

2. Частиною складеного підмета: гербів (шосте речення¹).

3. Додатком: без труда (перше речення), кров'ю, серця, горе (третє речення), відносинах, красу (шосте речення).

4. Неузгодженим означенням: комунізму, дня (четверте речення); республік (шосте речення).

5. Обставиною: у труді (перше речення), садами, на мо­рях (друге речення).

6. Іменною частиною присудка: брат (третє речення), океан (четверте речення).

В іменниках розрізняють певні лексико-граматичні кате­горії, або розряди: а) назви істот і неістот, б) загальні і власні назви, в) збірні та іменники з речовинним значенням, г) кон­кретні й абстрактні. Іменникам також властиві категорії [граматичні: рід, число, відмінок. Завдання. І. З'ясуйте предметне значення іменників, їх рід, число, відмінок і синтаксичну роль у реченні. 1. Пішов додому Чіпка, насупившись, поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, що поділила людей на хазяїна й на робітника... (Мирний). g_. Заглушає докучне сюрчання ко­ників, що як не розірвуться,— і все те зливається докупи в якийсь чудовий гомін, вривається в душу, розбуркує в ній Добрість, щирість, любов до всього... (Мирний). 3. В очах Дівчини світяться іскри нерозтраченої ніжності (Довж.). 4. В цих запеклих боях особливою відвагою і хоробрістю від­значався дід (Довж.). 5. Геть паліїв війни! — в усіх країнах ^{країнах} гнівний голос прогресивного людства (Вишня).

197.

Ц. Встановіть спільне й відмінне у значенні і граматичних ознаках поданих слів.

Спів — співати, даль — далекий, самотній — сам — самот­ність, темнота — темний, три — трійка — троїти, хід — хо­дити.