§ 99. Неморфологічні способи словотворення

До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші (морфологічно-синтаксич­ний);б)злиття словосполучень у слова (лексико-синтаксичний), зміна значення слова (лексидо-семантичний).

Морфологічно-синтаксичним називається такий спосіб, при якому слово набуває нового значення внаслідок зміни синтаксичної функції і морфологічних ознак. Розглянемо ре­чення: Червоні козаки звільнили село від денікінців. Тут слово червоні називає ознаку осіб (козаків) за політичними переко­наннями і відповідає на запитання: які козаки? — червоні (це його лексичне значення), в реченні воно є означенням (це його синтаксична функція), число і відмінок прикметника червоні залежать від числа і відмінка іменника козаки (це його морфологічні ознаки). Якщо опустити іменник козаки, то ре­чення набуде такого вигляду: Червоні звільнили село від дені-кігщів. Тут слово червоні виконує вже іншу синтаксичну функ­цію — підмет речення (а не означення до іменника), воно набуло нових морфологічних ознак — стало іменником. Змі­нилося й лексичне значення слова червоні — тепер воно нази­ває не ознаку, а осіб і відповідає на запитання: хто звільнив — червоні. Отже, слово червоні (червоний) набуло нового лексич­ного значення (назва особи, а не назва ознаки) внаслідок зміни синтаксичної функції (означення-> підмет) і морфоло­гічних ознак (прикметник -»- іменник). Тому цей спосіб і на­зивається морфологічно-синтаксичним.

До морфологічно-синтаксичного способу належать усі ви­падки перехід^ одних частин мови в інші: перехід прикметни­ків та дієприкметників в- іменники (булочна, вартовий, ліс­ничий, майбутнє, минуле, подорожній, шампанське, ланкова, пальне, трудящі, уповноважений, поранений, вчений, черго­вий тощо); перехід дієприкметників у прикметники (печений, сушений, вчений, лежачий, стиглий, мерзлий, освічений тощо); перехід іменників у прислівники (приїду весною, напишу ли­ста днями, подався на танці бігом, кругом вода).

Лексико-синтаксичним називається такий спосіб слово­твору, при якому похідне слово утворюється за допомогою зро­щення всіх слів словосполучення. Наприклад: у давньому словосполученні сей день (цей день) займенник і іменник у родовому відмінку зрослися, внаслідок чого утворилося нове слово — прислівник сьогодні.

Лексико-синтаксичним цей спосіб називається тому, що похідні слова утворюються лише на основі словосполучень: перекотиполе (перекоти поле), натщесерце (на пгще серце), хтозна-дё (хто зна де), чортзна-де (чорт зна де), нижчеза-значений (нижче зазначений).}

181.

Лексико-синтаксичний спосіб має дещо спільне з осново-складанням: за обома способами похідні слова утворюються на основі словосполучень. Однак він докорінно відрізняється від основоскладання. При основоскладанні закінчення твір, них слів опускаються: дв(а) поверх(и) — двоповерховий. При лексико-синтаксичному способі вони застигають і зберіга­ються в новоутвореному слові: запанібрата, догоричерева, споконвіків, напередодні, донесхочу. При зрощенні додаткові засоби словотворення не застосовуються: викладений вище —-вищевикладений, зазначений нижче — нижчезазначений.

Лексико-семантичний спосіб словотвору полягає в переос­мисленні уже існуючих слів. При лексико-семантичному спо­собі в будові похідного слова не відбувається ніяких змін, змінюється лише лексичне значення. Наприклад: запоро­жець — житель м. Запоріжжя і «Запорожець-» —марка легко­вої автомашини; піонер — перший, першовідкривач і піонер — член дитячої організації ім. В. І. Леніна; правда — істина і «Правда» — назва газети; жовтень — назва місяця і Жов­тень — назва Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Завдання. І. Поясніть, яким способом утворилися подані прислівни­ки. Доберіть до них твірні слова. Побудуйте речення так, щоб подані слова вживалися в значенні то прислівника, то іменника.

Зразок: Додому йшли лісом. (Йшли як? — лісом. Це прислівник, у реченні виступає обставиною). Милувалися мо­лодим дубовим лісом. (Милувалися чим? — лісом. Це орудний відмінок іменника, що виступає в реченні додатком.)

Авансом, бігцем, боком, бочком, верхом (пор. в§рх), жив­цем, викрутасом, гуртом, долом, жартом, загалом, кругом» ладком, вовком, зозулею, сорокою, степом, берегом, полем.

II. Знайдіть слова, утворені морфологічно-синтаксичним спосої ч. Поясніть, які зміни відбулися при переході твірних слів у похідні.

1. Сова летить лугами, берегами та нетрями, та глибокими ярами, та широкими степами, та байраками. 2. Кругом бори та болота, туман, туман і пустота. 3. У всякого своя доля IL свій шлях широкий (З те. Т. Шевченка).

III. Побудуйте речення так, щоб в одних випадках наведені с, чи вживалися як прикметники, а в інших — як іменники. Вкажіть, я 11| способом утворилися ці слова як прикметники (чи дієприкметники а яким — як іменники.

Зразок: Черговий учень стояв біля дверей. (Учень який черговий. Це прикметник, у реченні виступає означення утворився суфіксальним способом від іменника черга за допо­могою суфікса -ов-ий: черг(а) + овий). Черговий стояв біля дверей. (Стояв хто? — черговий. Це іменник, у реченні виступає підметом; утворився морфологічно-синтаксичним спосо-

182.

бом від прикметника шляхом зміни синтаксичної функції і морфологічних ознак).

Передова, ланкова, колискова, душова, братова, кохана, закохані, більярдна, вихідний, письменний, варене, печене, чайна, живе, минуле, майбутнє, сучасне, колишнє, прийдеш­нє, бобові, зернові, осетрові, хребетні, безхребетні, старші.

IV. До кожного слова відшукайте твірне слово. Визначте твірну ос­нову. До першої колонки запишіть слова, утворені лексико-синтаксичним способом (зрощення). До другої — слова, утворені основоскладанням. Знайдіть у них спільні й відмінні риси в словотворенні.

Долічерева, утридешева, утридорога, держиморда, віддав­на, донедавна, здавна, кіновиставка, лісосмуга, тернослива, вільновідпущена, звечора, впівголоса, запанібрата, торфо­розробка, впівоберта, пів-аркуша, мати-й-мачуха, навтікача, соломорізка, кінофабрика, споконвіків, напередодні, донезмо­ги, щодекади, засвітла, варивода, паливода, допізна, досхочу, попідтинню, замолоду.

V. Від поданих слів утворіть похідні лексико-семантичним способом.

Складіть з ними речення.

Волга (ріка), Жигулі (гори), перемога (подолання воро­га), перець (рослина), сіль (мінерал, що вживається у їжу), динамо (електричний мотор), ніс (людини), лоб (людини), кри­ло (пташине), голова (людини), полотно (вид тканини), сково­рода (посуд).